Справа № 758/7423/25
3/758/3410/25
Категорія 156
Київ
03 червня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1
26 квітня 2025 року о 23 годині 56 хвилин в м. Києві по вул. Заводська, 8, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки зупинки (проба позитивна 1,43 проміле) та у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20, в КНП КМКНЛ «Соціотерапія», висновок 001961, чим порушив п. 2.9а та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в учиненому визнав та щиро розкаявся.
В заяві до суду просив розстрочити сплату штрафу зі щомісячною сплатою частини штрафу до повного погашення заборгованості в сумі 17000,00 гривень у зв'язку з фінансовими труднощами, оскільки одразу таку суму сплатити не може.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
З огляду на вищевикладене, електросамокат, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням в стані алкогольного сп'яніння яким, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП.
Таким чином, керуючи транспортним засобом (електросамокатом) в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.9а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №312906 від 27 квітня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Drager Alcotest 6820» від 27.04.2025 року, відповідно до якого під час проведення огляду 27.04.2025 року об 00 годині 09 хвилин, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, встановленого результатом тестування у 1,43 ‰ проміле, що підписаний ОСОБА_1 власноручно, яким підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння;
- висновком лікаря-нарколога КНП КМНКЛ «Соціотерапія» №001961 від 27.04.2025, згідно якого в ході огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (1, 54‰);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який засвідчено підписом інспектора взводу №2 роти №4 батальйону № 2 полку 1 УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Мамчура М.В., яким підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, в графі «з результатами згоден» міститься прізвище, ініціали ОСОБА_1 та його підпис, що підтверджує згоду з результатами огляду та відсутність зауважень;
- рапортом т.в.о. заступника командира роти №4 батальйону №2 полку №1 (з ОПБ) УПП у м. Києві ОПП старшого лейтенанта поліції Затики Я.Г. від 27 квітня 2025 року, з якого вбачається, що за адресою: м. Київ, вул. Заводська, 8, виявлено ОСОБА_1 , який керував електросамокатом марки «Xiaomi», під час спілкування з яким в нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. На пропозицію пройти огляд у встановленому законом порядку та стан алкогольного сп'яніння погодився на місці (проба позитивна 1,43 проміле). З результатом ОСОБА_1 не погодився, тому останнього доставлено до КНП КМКНЛ «Соціотерапія», де він пройшов огляд у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога та згідно з Висновком №001961 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (результат 1, 54 проміле);
- відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників патрульної поліції №470659 з якого вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що в нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці допомогою спеціального технічного приладу. На 13 хв. 10 сек. відеозапису, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер, результат огляду - позитивний (1,43 проміле). З результатом ОСОБА_1 не погодився та виявив бажання пройти огляд в лікаря-нарколога. На 01 год. 06 хв. 23 сек. на технічному приладі лікарем-наркологом проведений огляд, результат - 1, 54 проміле.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП.
Зміст вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП у протоколі викладено у відповідності до вимог вказаної норми чинного законодавства - як: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.9а ПДР України - всі матеріали справи підтверджують викладені у ньому обставини, в тому числі відеозаписи з нагрудних камер поліцейських.
Таким чином, даними роздруківки з газоаналізатора, направленням на огляд, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також відеозаписом, на якому не зафіксовано жодних заперечень відносно результатів огляду, підтверджується, що водій ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціального технічного засобу.
З огляду на наведені обставини ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи кредитний звіт актуальний станом на 02.06.2025 року, в якому міститься вся кредитна історія ОСОБА_1 , в тому числі відкриті та закриті кредити.
Згідно долученого звіту, станом на 03.06.2025 року останній має 16 (шістнадцять) відкритих кредитних договорів та заборгованість у розмірі 164826 грн. Згідно довідки від 03.06.2025 року виданої ТОВ «Нова пошта» за основним місцем роботи, дохід ОСОБА_1 в період з 01.01.2025 року по 30.04.2025 року склав 198 765,35, фактично виплачено 153 495,78 грн. Зазначив, що всю суму штрафу сплатити одним платежем не має можливості. Враховуючи майновий стан ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який призначений судом як адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що сплата штрафу в розмірі 17 000 грн. одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар, а тому клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , виплату суми штрафу у розмірі 17 000 гривень строком на шість місяців, з виплатою штрафу по 2833,33 гривень щомісячно, починаючи з 03 червня 2025 року.
Зобов'язати ОСОБА_1 сплачувати по 2833,33 гривень щомісячно, не пізніше 30 числа кожного місяця.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документа (квитанції).
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Денисов