печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20997/25-к
07 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, маючого на утриманні неповнолітню дитину
у кримінальнмоу провадженні № 62024100120000977 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
Короткий виклад вимог клопотання
На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62024100120000977 від 16.12.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливає 11.05.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказано, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62024100120000977 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Підставою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою слідчий вказує навність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, у порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого, а також наявність ризиків, які не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Позиція сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник, адвокат ОСОБА_7 , заперечував проти задоволення клопотання з підстав необґрунтованості підозри, оскільки наданий ним висновок експертизи доводить невинуватість ОСОБА_5 у вчиненні ДТП. Ризики вважав необґрунтованими. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника. Пояснив, що все життя служить в правоохоронних органах, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався. Ні на кого впливати не збирається. Наразі слідством вилучені всі речі та документи, а тому перешкодити слідству не може та й не збирається. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або визначити заставу.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62024100120000977 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 з листопада 2015 року по теперішній час проходить службу в Національній поліції України та з листопада 2024 року перебуває на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Крім того, щонайменше з 16.11.2022 ОСОБА_5 наділений спеціальним правом керування транспортними засобами категорії «В», а тому з урахуванням здобутого досвіду водіння автомобілем, а також займаної посади, перебуваючи на якій він розслідує кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а отже на момент вчинення кримінального правопорушення володів у повній мірі вимогами законодавства, яке регламентує порядок забезпечення безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, та усвідомлював відповідальність за порушення його положень.
16 грудня 2024 року, приблизно о 19 годин 05 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, зухвало ігноруючи вимоги вказаних нормативно-правових актів, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, усвідомлюючи небезпечні властивості автомобільного транспорту як джерела підвищеної небезпеки, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху,керуючи автомобілем FIAT LINEA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ділянці проїзної частини Гостомельського шосе, в адміністративних межах Оболонського району міста Києва, скоїв дорожньо-транспортну пригоду внаслідок допущених порушень вимог пунктів 1.3, 1.5, підпунктів «б» та «д» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9 та пунктів 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Порушення вищевказаних вимог ПДР з боку водія ОСОБА_5 виразилися у тому, що він 16 грудня 2024 року, приблизно о 19 годин 05 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем FIAT LINEA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався проїзною частиною Гостомельського шосе в адміністративних межах Оболонського району міста Києва по напрямку від вулиці Міської у місті Києві до вулиці Садової в селищі Горенка чим порушував вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР щодо заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та створював потенційну загрозу безпеці дорожнього руху.
Діючи таким чином, ОСОБА_5 на ділянці дороги в районі електроопори № 78, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, які розділені одинарною переривчастою лінією білого кольору 1.5 горизонтальної дорожньої розмітки ПДР, був недостатньо уважним та всупереч вимогам пункту 11.3 ПДР виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 .
В результаті даного зіткнення транспортних засобів водій автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм загинув на місці пригоди.
16.12.2024 о 22:30 год ОСОБА_5 затриманий за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
17.12.2024 дня о 18:40 год ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
18.12.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва постановлено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.02.2025 включно.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури від 06.02.2025 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 17.03.2025.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.03.2025 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 17.05.2025.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.02.2025 строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 17.03.2025, а ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2025 строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено на 60 днів, тобто до 11.05.2025.
Релевантні джерела права
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Мотиви слідчого судді
При вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін у повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди проведеного 16-17.12.2024 та фототаблицею до нього;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ;
-лікарським свідоцтвом про смерть № 010-4953;
-висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 20.01.2025 № 1802;
-висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 29.01.2025 № 1803;
-висновком судово-медичної експертизи від 29.01.2025 № 011-4953-2024;
-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 03.03.2025 № СЕ-19-25/4652-БД;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ;
-протоколом слідчого експерименту з свідком ОСОБА_21 ;
-висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 10.03.2025 № 1801; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Крім того, обґрунтованість підозри перевірялась слідчими суддями під час застосування та продовження запобіжного заходу.
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту, що висновок експерта № 91/25 за результатами проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 30.04.2025 спростовую обставини, викладені в підозрі, щодо порушення ОСОБА_5 ПДР, оскількина стадії досудового розслідування слідчий суддя не вдається до оцінки доказів, доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходить лише з фактичних даних, що можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , спливає 11.05.2025.
Однак, для завершення досудового розслідування необхідний додатковий час для отримання висновків судових експертиз, які є важливими для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування з дотриманням вимог ст. 2 КПК України.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.
В обґрунтування клопотання прокурор послався на існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду
Так, значна суворість покарання за тяжкий злочин, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України (позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років) цілком ймовірно може спонукати підозрюваного до спроб переховування від слідства та суду з метою ухилитися від передбаченої законом відповідальності.
(ІІ) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, займаючи посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, орієнтується в порядку виявлення правопорушень та притягнення винних до відповідальності, у зв'язку з чим має спеціальні знання, які дозволяють йому володіти інформацією, які саме речі та документи мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та у разі їх знищення, ховання чи спотворення яких можливо запобігти доказуванню обставин вчиненого ним злочину.
(ІІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує, що на даний час не встановлено всіх можливо причетних осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Слід також враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань піж час допиту у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Свідки та потерпілі в кримінальному провадженні проживають на території Київської області, зокрема на території обслуговування Бучанського РУП ГУНП в Київській області, а тому для уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може використати тісні соціальні зв'язки, в тому числі з працівниками органів державної влади та правоохоронних органів, з метою впливу на них для дачі свідчень на користь підозрюваного.
За таких обставин ризик впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, даний ризик є реальним зважаючи на те, що наразі органом досудового розслідування не отримані висновки судових експертів, а тому підозрюваний, користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, отриманими під час перебування на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, може намагатися вплинути на експертів.
(ІV) Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, працюючи на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, будучи працівником правоохоронного органу, на якого поширюється заборона використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу може намагатися уникнути відповідальності за вчинення тяжкого злочину та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим зручним та можливим для нього способом, використовуючи здобуті за роки роботи в правоохоронних органах зв'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено.
Щодо визначення розміру застави
Починаючи з 18.12.2024 підозрюваний ОСОБА_5 перебуває під вартою без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 242 240 грн.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Крім того, у разі внесення застави необхідно покласти на підозрюваного виконання наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197, 199,309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 17.06.2025 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 242 240 грн, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язаний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 09.05.2025 о 08:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1