П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9519/25
Головуючий першої інстанції Скупінська О.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 17.04.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в частині повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Державної судової адміністрації України, третя особа Державна казначейська служба України про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Державної судової адміністрації України, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області щодо нарахування та виплати йому, як судді Кодимського районного суду Одеської області суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 із застосуванням щомісячного обмеження, встановленого ч.3 ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області провести йому перерахунок суддівської винагороди за період 18.04.2020 по 27.08.2020 на підставі ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без застосування обмеження, передбаченого ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум, з відрахуванням обов'язкових платежів;
визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати йому суддівської винагороди за період з 29.08.2021 по 28.09.2023, без урахування доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу, зі стажем роботи на посаді судді більше 5 років, та за період з 29.09.2023 по 12.05.2024, без урахування доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу, як такому, що має стаж роботи на посаді судді більше 10 років;
зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області здійснити йому перерахунок та виплату суддівської винагороди з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу за період з 29.09.2021 по 28.09.2023 та доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 29.09.2023 по 12.05.2024 з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування виплати йому суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 (включно) без застосування щомісячного обмеження, встановленого ч.3 ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу за період з 29.09.2021 по 28.09.2023 та доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 29.09.2023 по 12.05.2024.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, на підставі ч.1 ст.123 КАС України, позовну заяву залишено без руху, зокрема, у зв'язку з поданням особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду.
13.04.2025 ОСОБА_1 , на виконання вимог вищезазначеної ухвали, подав до суду заяву про поновлення процесуальних строків звернення до суду через те, що дізнався про порушення свої прав 21.01.2025 з відповіді Державної судової адміністрації України на його звернення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2025, на підставі п.9 ч.2 ст.123 КАС України, відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду; повернуто позовну заяву в частині позовних вимог щодо: визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 19.07.2022 по 28.09.2023, з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу, як такому, що має стаж роботи на посаді судді більше 5 років, та за період з 29.09.2023 по 12.05.2024, з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу, як такому, що має стаж роботи на посаді судді більше 10 років;
зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату суддівської винагороди з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу за період з 19.07.2022 по 28.09.2023 та доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 29.09.2023 по 12.05.2024 з відрахуванням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
визнання протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу за період з 19.07.2022 по 28.09.2023 року та доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 29.09.2023 по 12.05.2024;
зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування виплати судді Кодимського районного суду Одеської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 19.07.2022 по 28.09.2023 та доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 29.09.2023 по 12.05.2024.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням в частині повернення позовної заяви, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції помилково повернуто позовну заяву, оскільки він надав заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції встановив наявність подання позову після закінчення строку, установленого законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Предметом розгляду даної справи є визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 , судді Кодимського районного суду Одеської області, суддівської винагороди за період з 18.04.2020.
Так, відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX, надалі - Закон №2352-IX) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частину 1 ст.233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
При цьому, відповідно до п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.06.2023.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених ст.233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Таким чином, позивач мав право звернутися до суду із вищезазначеними позовними вимогами протягом трьох місяців з моменту закінчення карантину через COVID-19, чого не зробив.
Колегія суддів звертає увагу на те, що приписи ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України пов'язують відлік тримісячного строку звернення до суду з днем, коли особа (працівник, службовець) дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Отже, позивач мав бути обізнаний про розмір нарахованої та виплаченої суддівської винагороди у відповідному місяці її виплати, а тому тримісячний строк звернення до суду спливає саме через три місяці з дня, коли він дізнався про порушення свого права, тобто, через три місяці після виплати відповідної суддівської винагороди.
Тобто, є безпідставними посилання апелянта на лист Державної судової адміністрації України від 21.01.2025 №С2929-24-125/25, оскільки про розмір виплаченої йому суддівської винагороди він дізнавався щомісячно, і не був позбавлений права на звернення до відповідача про надання йому роз'яснень щодо складових виплаченої йому суддівської винагороди та проведених утримань податку та інших обов'язкових платежів.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що у вказаний період позивач не був обмежений у доступі до правової допомоги, мав можливість займатися особистими справами, зокрема ініціювати судові спори.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом без поважних причин, а тому і наявності підстав для повернення позовної заяви на підставі ч.2 ст.123 КАС України.
За змістом ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в частині повернення позовної заяви, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв