П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 766/5577/25
Головуючий в 1 інстанції: Шестакова Я.В. Місце ухвалення рішення: м. Херсон
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2025 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив суд:
- звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від сплати судового збору на підставі пп. а п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан позивача, як військовослужбовця;
- визнати протиправним рішення Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) в особі Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) (заяву від 27.02.2025 № 1249/41/23-2025) про примусове виконання постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2024 по справі № 766/1628/24 про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП;
-визнати виконавчий документ, постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2024 по справі № 766/1628/24 про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з порушенням строків пред'явлення до виконання;
-покласти судові витрати на Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646).
Ухвалою від 15.04.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, зокрема з підстави несплати судового збору.
Суд першої інстанції не встановив підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, зазначивши, що оскільки, хоча пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, однак враховуючи предмет спору у цій справі, судовий збір за звернення із цим адміністративним позовом належить сплачувати на загальних засадах.
16.04.2025 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в обґрунтування якої зазначено, що позивач просив звільнити його від сплати судового збору на підставі пп. а п.2 ч.1 та ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан як військовослужбовця, а не учасника бойових дій, і не створюючи для нього непосильного фінансового тягаря, оскільки на даний час майновий стан позивача пов'язаний із повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок чого він перебуває на військовій службі у військовій частини НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною довідкою командира Військової частини.
Ухвалою від 17.04.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що звертаючись до суду з позовом, просив звільнити його від сплати судового збору на підставі пп. а п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан позивача, як військовослужбовця, а не як учасника бойових дій та не як позивача у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, або під час виконання службових обов'язків, на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що зміст заявлених позивачем вимог свідчить, що вони не пов'язані із захистом порушених прав позивача саме як військовослужбовця, жодних доказів, що керування транспортним засобом відбувалося безпосередньо під час виконання службового обов'язку представником позивача не надано.
При цьому, судом першої інстанції вказано, що представником позивача не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, як ним зазначено у заяві про усунення недоліків.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Ставки судового збору, порядок його сплати, підстави для звільнення від сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 викладено висновки щодо сплати судового збору по даній категорії справ.
Судом враховуються такі висновки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Згідно вказаної позиції у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Так, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження та є підставою для повернення позовної заяви.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що позивач просив звільнити його від сплати судового збору на підставі пп. а п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан позивача, як військовослужбовця, а не як учасника бойових дій на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Дослідивши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що як в ухвалі про залишення позову без руху так і в ухвалі про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійсно надав оцінку наявності підстав для звільнення від сплати судового збору через призму п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»
Так, відповідно до п. 12 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Суд першої інстанції зазначив, що для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов'язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов'язаною із обороною України.
Зміст заявлених позивачем вимог свідчить, що вони не пов'язані із захистом порушених прав позивача саме як військовослужбовця, жодних доказів, що керування транспортним засобом відбувалося безпосередньо під час виконання службового обов'язку, представником позивача не надано.
Натомість позивач при зверненні до суду з позовом, як і в подальшому подаючи заяву про усунення недоліків посилався на ч.1 та 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», яка передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у статті 8 Закону України «Про судовий збір» наведені випадки, які законодавцем визначені як такі, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Поряд із наявністю в особи певного статусу (військовослужбовець, одинока матір (батько)) підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони. За змістом указаної статті про незадовільний майновий стан сторони свідчить співвідношення розміру судового збору до сукупного доходу особи за рік, а саме коли сума судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2024 р. у справі 295/14365/19.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції таким доводам позивача оцінки не надав, не надав можливості надати на підтвердження скрутного матеріального становища будь-які докази та не зазначив про це під час залишення позову без руху, чим позбавив позивача можливості обґрунтувати свої доводи саме через призму ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
У контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів також зазначає, що КАС України та Закон № 3674-VI установлює сплату судового збору як передумову звернення до суду, а тому судовий збір повинен бути сплачений до подачі процесуальної заяви до суду, зокрема позовної заяви, як однієї з передбачених законом підстав для відкриття судового провадження. Установлюючи сплату судового збору передумовою звернення до суду, законодавець як гарантію права на звернення до суду встановив пільги зі сплати судового збору (стаття 5 Закону № 3674-VI), а також можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (стаття 8 Закону № 3674-VI).
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Установивши скрутний майновий стан як критерій для звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру), законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися зазначені обставини.
Водночас сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки / відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
Так, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Водночас, суд першої інстанції повертаючи позовну заяву виходив з того, що позивач не відповідає категорії осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» і жодним чином не надав оцінку посиланням позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору, на пп. а п.2 ч.1 та ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан позивача як військовослужбовця. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2025 р., як передчасну, оскільки таку прийнято без урахування доводів позивача про скрутний матеріальний стан.
Таким чином, колегія суддів частково погоджується з аргументами апеляційної скарги та приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції діяв передчасно, не з'ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в частині наявності підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
За правилами ч. 1 ст.320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Також, колегія суддів зазначає, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 р. відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 2422,40 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2025 р у справі №766/5577/25, до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням наведеного, необхідно стягнути з позивача судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2025 р у даній справі.
Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2025 року скасувати.
Справу направити до Херсонського міського суду Херсонської області для продовження розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 03 червня 2025 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова