П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31143/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 11.11.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) про:
- визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 23 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а в березні 2024 року він звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) із відповідним пакетом документів. В результаті позивача переведено на пенсію за віком. Однак позивач дізнався, що під час призначення пенсії за віком, заробітну плату було визначено з урахування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, у зв'язку із чим звернувся із заявою про перерахунок пенсії, на що отримав відмову ГУ ПФУ в Одеській області. Отже, враховуючи те, що в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за нормами іншого Закону, то показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, повинен враховуватись відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2021, 2022 та 2023 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскільки позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримувала пенсію в за вислугу років, а також набула права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону №1058 то ГУ ПФУ в Одеській області за бажанням Позивача, перевело його з 27 червня 2024 року на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. На електронну адресу ГУ ПФУ в Одеській області 23 серпня 2024 року за вх. №23748/П-1500-24 надійшла заява Позивача від 23 серпня 2024 року, щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки. Звертає увагу суду на те, що заява позивача від 23 серпня 2024 року складена у довільній формі та не містить чіткої прохальної частини. Умови призначення пенсії за віком регулюється ст. 26 Закону №1058, а переведення передбачено ст. 45 Закону №1058, тому поняття первинне призначення та переведення не є тотожними. В даному випадку ГУ ПФУ в Одеській області здійснювалося саме переведення Позивача на пенсію за віком на умовах, передбачених Законом №1058, а не первинне призначення. До того ж, дане питання регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (надалі по тексту Порядок №22-1), який також відрізняє поняття призначення та переведення, оскільки встановлює різні умови подання заяв, документів, тощо при проведенні призначення чи переведення. Звертає увагу суду, що первинне призначення пенсії позивачу було здійснено ще 06 квітня 2009 року, а переведення 27 червня 2024 року. При переведені з одного виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а тому, розраховуючи пенсію Позивача за віком, ГУ ПФУ в Одеській області вірно застосувало показник середньої заробітної плати за 2014-2016, проіндексованого з 01 березня 2019 року на 1,17, з 01 травня 2020 року на 1,11 та з 01 березня 2021 року на 1,11, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону №1058. Із аналізу вищевикладених норм вбачається, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовуються при здійсненні первинного призначення пенсії, а в разі переведення залишається таким, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволений.
Визнані протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 23 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
Стягнуто з бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- апелянт вказує, що позивачу вже призначено такий вид пенсії, як пенсія за вислугу років;
- апелянт зазначає, що задоволення позовних вимог свідчитиме про вихід суду за межі завдань адміністративного судочинства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 06 квітня 2009 року отримував пенсію за вислугу років.
З 27 червня 2024 року позивач отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже ОСОБА_1 з 06 квітня 2009 року було спочатку призначено пенсію за вислугу років в порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення", а потім з 27 червня 2024 року переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
23 серпня 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, у якій просив перерахувати пенсію, як особі, яку переведено з пенсії за вислугу років по Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Листом ГУ ПФУ в Одеській області від д 06 вересня 2024 року №24986-23748/П-02/8-1500/24 позивача повідомлено про те, що з 27 червня 2024 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, обчислену як працюючій особі, при страховому стажі 50 років 8 місяців (враховано по 31 травня 2024 року), середньомісячній заробітній платі 37036,94 грн (7994,47 грн середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована х 4,63282 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеній за періоди з по 01 травня 1993 року по 30 квітня 1998 року згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір з 27 червня 2024 року становив 18059,44 грн, де розмір пенсії за віком 18765,51 грн; доплата за 25 років понаднормового стажу 268,50 грн; надбавка донорам 292 грн; обмеження на індексації з 01 березня 2023 року (-1266,57 грн). Оскільки ОСОБА_1 з 06 квітня 2009 року отримував пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. проіндексованій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону.
На думку позивача, відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у неправильному застосуванні показника середньої заробітної плати, що застосовувались при перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 року роки, починаючи з 23 серпня 2024 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач до 02 квітня 2024 року не отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. 46 Конституції України ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 9, ст. 10 ч.2 ст. 40, ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, абз.1 ст. 1, ст.ст. 2, 6, 7, 51 Закону України від 05 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058-ІV (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 року роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до абз. першого п.4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Колегія суддів звертає увагу, що 01 грудня 2015 року позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулась вперше 02 квітня 2024 року.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 17 січня 2020 року у справі №591/5266/16-а, від 19 січня 2022 року у справі №528/639/17, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23 та Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.
Таким чином, оскільки позивач до 02 квітня 2024 року не отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Підсумовуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 03 червня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.