П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/20309/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Іванова Е.А.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 31.10.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування при призначенні позивачу з 02 квітня 2024 року пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
- зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок розміру пенсії за віком з 02 квітня 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач протиправно відмовив йому у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки, оскільки після призначення пенсії він продовжив працювати. На думку позивача, показник середньої заробітної плати підлягає обрахунку за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про перерахунок пенсії, а не той, який був обрахований при призначенні пенсії за віком (2014-2016 роки).
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що для обчислення пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Таким чином, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений.
Визнана протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 з 02 квітня 2024 року пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії за віком з 02 квітня 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- апелянт вказує, що позивачу вже призначено такий вид пенсії, як пенсія за вислугу років;
- апелянт зазначає, що задоволення позовних вимог свідчитиме про вихід суду за межі завдань адміністративного судочинства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Позивачці ОСОБА_1 з 01 грудня 2015 року була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". На момент виходу на пенсію позивачка працювала на посаді вчителя початкових класів Ренійського навчально-виховного комплексу "загальноосвітня школа І ступеня - гімназія" Ренійської районної ради, тобто на посаді, яке дає право на цей вид пенсії.
У зв'язку з працевлаштуванням на посаду вчителя початкових класів, яка дає право на цей вид пенсії, з 14 серпня 2017 року виплата пенсії позивачу була припинена.
На підставі особистої заяви від 02 квітня 2024 року, позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при страховому стажі 39 років 3 місяці (враховано по 31 грудня 2023 року), середньомісячній заробітній платі 11425,54 грн (коефіцієнт заробітку 1, 42918 х 7994,47 грн середня заробітна плата за 2014 2016 роки, проіндексована), обчислений за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2023 року за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 02 квітня 2024 року встановлено на рівні 4602,60 грн, де: розмір пенсії за віком 4484,52 грн; доплата за 9 років понаднормативного стажу 118,08 грн.
Позивач звернулась до відповідача із заявою з метою з'ясування обставин та умов переведення з одного виду пенсії на інший.
Листом за №14631-13225/Ф-02/8-1500/24 від 07 травня 2024 року відповідач, серед іншого повідомив, що оскільки позивач з 01 грудня 2015 року отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за 2014-2016 роки 7994,47 грн, проіндексована відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-ІV від 09 липня 2003 року. Для розрахунку пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2021 2023 роки не має підстав.
Не погодившись із зазначеними діями відповідача та вважаючи їх протиправним, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач до 02 квітня 2024 року не отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. 46 Конституції України ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 9, ст. 10 ч.2 ст. 40, ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, абз.1 ст. 1, ст.ст. 2, 6, 7, 51 Закону України від 05 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058-ІV (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 року роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до абз. першого п.4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Колегія суддів звертає увагу, що 01 грудня 2015 року позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулась вперше 02 квітня 2024 року.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 17 січня 2020 року у справі №591/5266/16-а, від 19 січня 2022 року у справі №528/639/17, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23 та Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.
Таким чином, оскільки позивач до 02 квітня 2024 року не отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Підсумовуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 03 червня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.