П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2410/20
Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,
повний текст судового рішення
складено 28.02.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Семенюка Г.В.,
судді -Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.02.2025 ОСОБА_1 подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву в порядку судового контролю, в якій просив суд:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо застосування коефіцієнтів до розміру пенсії ОСОБА_1 та дії з нарахування та виплати пенсії з застосуванням коефіцієнтів такими, що суперечать рішенню Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 та постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 у справі №400/2410/20 та є протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 у справі №400/2410/20.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилався на те, що на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №400/2410/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснило перерахунок розміру пенсії та до 01 січня 2025 нараховувало та виплачувало пенсію у розмірі 33052,48 грн., що відповідає рішенню суду. Проте, відповідач листом від 04.02.2025 повідомив про зменшення з 01.01.2025 розміру пенсії, з посиланням на виконання приписів постанови КМУ №1 від 03.01.2025. Таке зменшення розміру пенсії заявник вважав протиправним, оскільки воно не відповідає постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №400/2410/20.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку судового контролю.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 та ухвалити нову постанову, якою задовольнити заяву, подану в порядку судового контролю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визнання за суб'єктами владних повноважень права на вчинення ними перешкод у виконанні судового рішення, позбавлення його чинності, відстрочування або підриву його суті у разі використання ними нормативних актів, що не діяли на час ухвалення рішення суду.
Також, на думку апелянта, суд першої інстанції залишив поза увагою основну конституційну засаду судочинства - обов'язковість судового рішення; не надав суд і оцінки вимог ст.2, ч.2 ст.14 КАС України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; залишив поза увагою розуміння приписів ст.58 Конституції України у відповідності до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі; не спростовував посилання позивача на судову практику ЄСПЛ.
У відзиві на апеляційну скаргу, ГУ ПФУ в Миколаївській області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що зменшення розміру пенсії з 01.01.2025 відбулось у відповідності до постанови КМУ від 03.01.2025 №1, а отже не стосується предмету спору у справі №400/2410/20 та немає відношення до виконання судового рішення у вказаній справі
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №400/2410/20 був частково задоволений позов ОСОБА_1 :
- визнане протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 02.03.2020 №1/5/03.04-р про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 27.02.2020 №18-100 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 була частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 :
- рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №400/2410/20 - скасоване в частині, якою відмовлено у задоволені позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 27.02.2020 №18-100 вих-20 та здійснити відповідні виплати без обмеження максимального розміру, та в цій частині ухвалена нова постанова;
- визнане протиправним і скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 02.03.2020 року №1/5/03.04-р про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 27.02.2020 №18-100 вих-20 та здійснити відповідні виплати без обмеження максимального розміру;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 13 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 27.02.2020 №18-100 вих-20 та здійснити відповідні виплати без обмеження максимального розміру, з урахуванням вже проведених виплат;
- в іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №400/2410/20 - залишене без змін.
Відповідно до матеріалів справи, 16.08.2021 Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області був поданий звіт про викання судового рішення, надані докази на проведення перерахунку пенсії, відповідно до яких розмір пенсії позивача з 13.12.2019 склав 33052,48 грн, виплата пенсії у вказаному розмірі забезпечена з серпня 2021 року, заборгованість після проведеного перерахунку за період з 13.12.2019 до 31.07.2021 становить 426020,03 грн, проведення виплати якої планується після надходження коштів з Державного бюджету за відповідною програмою. Відомості щодо результатів розгляду судом першої інстанції звіту про виконання судового рішення матеріали справи не містять.
Також, відповідно до матеріалів справи 19.08.2021 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист, примусове виконання за яким, в межах виконавчого провадження №66714828, було відкрите 06.09.2021 та закінчене 22.06.2023 відповідно до п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з невиконанням боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.
Відповідно до листа ГУ ПФУ в Миколаївській області від 04.02.2025, надісланого апелянту на його ж запит від 21.01.2025, апелянту з 01.01.2025 визначений розмір пенсії в сумі 33052,48 грн, але встановлено до виплати 27387,14 грн, у зв'язку із виконанням пенсійним органом постанови КМУ №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволені заяви в порядку судового контролю, суд першої інстанції виходів з того, що обставини вчинення пенсійним органом дій, які заявник вважає протиправними, не пов'язані з виконанням судових рішень у справі №400/2410/20, оскільки зменшення розміру пенсії, з яким не погоджується заявник, відбулось на підставі постанови КМУ №1 від 03.01.2025, засування якої не було предметом спору у справі №400/2410/20.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
За приписами ст.381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
При цьому, суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому:
- статтею 287 КАС України, шляхом розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця;
- статтею 382 - 382-3 КАС України, шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду звіту про виконання судового рішення;
- статтею 383 КАС України, шляхом розгляду заяви особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, в порядку судового контролю перевіряються дії, бездіяльність, рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, вчинені (прийняті) на виконання судового рішення.
Як правильно встановив суд першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано доводами апеляційної скарги, заява в порядку судового контролю обґрунтована саме тим, що заявник не погоджується із сумою виплаченої йому пенсії з 01.01.2025, та вважає зменшення розміру пенсії до виплати на підставі постанови КМУ №1 від 003.01.2025 протиправним, посилаючись на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 в цій справі, зокрема в частині, якою було відновлене права позивача на отримання пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Проте, матеріалами справи підтверджено, та учасниками справи не оспорюється той факт, що виплата апелянту пенсії з 01.01.2025 відбулась у зменшеному розмірі саме у зв'язку із застосуванням пенсійним органом приписів постанови КМУ №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
При цьому колегія суддів, як і суд першої інстанції, зазначає, що при ухваленні судових рішень від 11.03.2021 та від 13.07.2021, суди першої та апеляційної інстанції не досліджували питання правомірності зменшення розміру пенсії до виплати з підстав, вказаних у постанові КМУ №1 від 03.01.2025.
Отже, питання правомірності зменшення розміру пенсії до виплати з підстав, вказаних у постанові КМУ №1 від 03.01.2025, не може розглядатись в межах судового контролю у справі №400/2410/20, оскільки ці правовідносини, як правильно зазначив суд першої інстанції, виникли пізніше у часі, ніж ті, що були предметом спору у справі №400/2410/20, та врегульовані нормативно-правовим актом, прийнятим у часі пізніше, ніж нормативно-правові акти, яким були врегульовані спірні правовідносини у справі №400/2410/20.
За наведених обставин, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції залишив поза увагою основну конституційну засаду судочинства - обов'язковість судового рішення; не надав суд і оцінки вимог ст.2, ч.2 ст.14 КАС України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; залишив поза увагою розуміння приписів ст.58 Конституції України у відповідності до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі; не спростовував посилання позивача на судову практику ЄСПЛ.
Також, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визнання за суб'єктами владних повноважень права на вчинення ними перешкод у виконанні судового рішення, позбавлення його чинності, відстрочування або підриву його суті у разі використання ними нормативних актів, що не діяли на час ухвалення рішення суду, не знайшли свого підтвердження, оскільки мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не містить таких висновків суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви поданої позивачем в порядку судового контролю.
Додатково колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, що питання правомірності застосування пенсійним органом положень постанови КМУ №1 від 03.01.2025, може бути вирішено у судовому порядку за наслідками розгляду позовної заяви, у разі її подання ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.2-12, 72-78, 242, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 381-1, 383 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький