03 червня 2025 року м. Дніпросправа № 201/13827/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року
у адміністративній справі № 201/13827/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 78/6/13147 від 04.11.2024 року за справою про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП та про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав його незаконності та необґрунтованості, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити у справі іншу постанову, якою задовольнити позовні вимоги, скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення від 04.11.2024 № 78/6/13147 і закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 01.11.2024 № 233, а також стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду ґрунтується на помилкових висновках про те, що: визначений ст.254 КУпАП 24-годинний строк складання протоколу про адміністративне правопорушення у адміністративних справах за ст.210-1 КУпАП не застосовується, а тому складання щодо позивачки протоколу про адміністративне правопорушення через 38 днів після проведення перевірки її службової діяльності є правомірним; кваліфікація відповідачем стверджуваного правопорушення за тією нормою Особливої частини КУпАП, що не підлягала застосуванню, є технічною опискою, і не порушує прав позивачки; винесення постанови від 04.11.2024 за відсутності позивачки було правомірним, оскільки позивачкою не надано доказів вчасного прибуття на розгляд справи відповідачем; незважаючи на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення посилань на будь-які докази, висновок про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення було зроблено відповідачем обґрунтовано.
За твердження позивача, кожен із наведених висновків суду першої інстанції спростовується нормами чинного законодавства, висновками Верховного Суду та фактичними обставинами справи, оскільки: ст.254 КУпАП не містить будь-яких виключень із 24-годинного строку складання протоколу про адміністративне правопорушення з моменту виявлення особи, яка за твердженням суб'єкта владних повноважень вчинила адміністративне правопорушення. Вважає необгрунтованим посилання суду першої інстанції на ст.258 КУпАП та на технічні помилки неправильної кваліфікації інкримінованого позивачці правопорушення, оскільки: матеріалами справи підтверджено вчасне прибуття позивачки, а суд безпідставно відмовив у задоволені клопотання позивача про витребування у відповідача відеозапису її перебування в приміщеннях відповідача 04 листопада 2024 року, який підтвердив би і своєчасність її прибуття до Відповідача, і вручення їй уже складеної Постанови від 04.11.2024 без розгляду справи; а а зазначена відповідачем кваліфікації порушення позивача породжена не технічною помилковою, а неправильним застосуванням посадовими особами відповідача норм права що підтверджується текстом постанови від 04.11.2024. За вказаних обставин позивач вважає, що судом першої інстанції було порушено встановлений ст.77 КАС України баланс доказування та презумпцією невинуватості, оскільки фактично суд першої інстанції зажадав саме від позивачки доказів її невинуватості та узяв на віру недоведені твердження відповідача - суб'єкта владних повноважень, та не надав належної оцінки суперечливої правової позиції відповідача та явним ознакам фальсифікації наданих ним письмових доказів (зокрема, із наданих відповідачем доказів вбачається, що розгляд справи позивачки тривав 0 (нуль) хвилин).
У відзиві ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти доводів апеляційної скарги позивача та вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що було виявлено комісією оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під час перевірки Університету митної справи та фінансів, відповідачу стало відомо після надходження для виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.10.2024 № 160/1/4117сзм вимогою «притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб», до якого додано копію акту перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях Дніпропетровської області від 16.10.2024 № 1314/2/56/76/5153, а відповідно, відповідач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , працівники якого не входили до складу зазначеної комісії, не міг знати про результати перевірки до моменту надходження вказаного розпорядження. Крім того, відповідач акцентує увагу апеляційного суду на допущену технічну помилку (описку) при роздруківці протоколу про адміністративне правопорушення і перенесення цієї помилки до постанови, що було підставою для її виправлення відповідною постановою від 05.11.2024 про внесення змін до постанови № 78/6/13147, копію якої було направлено а адресою проживання позивача, і за вказаних обставин вважає правомірним притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням мінімальної суми штрафу, тому вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги позивача та відзиву відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, правильність їх юридичної оцінки та застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача і для скасування рішення суду першої інстанції виходячи з нижченаведеного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді провідного фахівця з мобілізаційної роботи відділу кадрів Університету митної справи та фінансів, що підтверджується самою позивачкою та наявною в матеріалах справи її посадовою інструкцією відповідно до якої провідний фахівець з мобілізаційної роботи відділу кадрів Університету митної справи та фінансів має вести військовий облік всіх військово зобов'язаних та призовників, своєчасно розробляти та здійснювати мобілізаційні заходи (а.с.58-60).
Як встановлено за матеріалами справи, до ІНФОРМАЦІЯ_5 для виконання надійшло розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28 жовтня 2024 року № 160/1/4117 з вимогою «притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб», зокрема, Університету митної справи та фінансів. (а.с.48, 57), до якого додано копію акта перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах тa організаціях Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 року № 1314/2/56/76/5153 (а.с.48-56).
Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції виходив з того, що саме у зазначеному акті перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах тa організаціях Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 року № 1314/2/56/76/5153 перелічується конкретний обсяг виявлених недоліків з наданням конкретних прикладів порушення ведення військового обліку, а саме про те, що відповідальною особою відповідно до посадової інструкції: - не охоплено військовим обліком 100% студентів заочної форми та працівників; - не здійснюється контроль та не забезпечується своєчасне прибуття призовників, військовозобов'язаних та резервістів на вимогу відповідних органів; -відсутні рішення керівника в журналі обліку результатів перевірки стану військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів та звіряння їх з іншими обліковими даними;
- не здійснюється перевірка громадян під час прийняття роботу (навчання) наявності військово-облікового документа; - персональний військовий облік ведеться на підставі документів не встановленого зразку; - в справах з копіями військово-облікових документів не містяться в повному обсязі копії всіх працюючих; - громадяни не ознайомлені з правилами військового обліку під особистий розпис; - не внесені у п'ятиденний строк до списків персонального військового обліку, які отримали статус здобувачів в серпні-вересні 2024 року; - не надіслано до ТЦК та СП повідомлення про заміну облікових даних у семиденний строк з дня видання наказу про навчання громадян, які отримали статус здобувачів в серпні-вересні 2024 року, і в тому числі прийняті на роботу; - не проводиться інформування відповідних ІНФОРМАЦІЯ_7 про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які порушують вимоги Порядку та правила військового обліку (за наведенням конкретних прізвищ таких осіб); -та інші порушення. (а.с.48-56).
Позивача у цій справі викликано 31 жовтня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 телефонним дзвінком, і 01.11.2024 року стосовно неї було складено протокол №233 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, яким позивачу роз'яснено права і повідомлено також про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 09.00 год. 04.11.2024 року в приміщенні № 3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а позивачкою власноручно було зазначено про те, що із складенням адміністративного протоколу вона не погоджується у зв'язку з відсутністю адміністративного правопорушення (а.с.61-62).
Примірник зазначеного протоколу №233 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, підписаного начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу майором ОСОБА_2 , було вручено позивачу о 09.02 год 01.11.2024 року, а вже 04.11.2024 року позивачу у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 було вручено винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 постанову №78/6/13147 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.201-1 КУпАП України (а.с.63-64).
Разом з тим, постановою №78/6/13264/1 від 05.11.2024 року про внесення змін до постанови №78/6/13147 за справою про адміністративне правопорушення (а.с.65) було визнано вважати правильним час розгляду матеріалів справи о 09.00 год, а правопорушення, що скоїла ОСОБА_1 , передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. За змістом вказаної постанови №78/6/13264/1 від 05.11.2024 року, під час друку постанови було допущено технічні помилки, які потребують уточнення, а саме: час розгляду постанови, а також частини ст.210-1 КУпАП за якою посадова особа притягнена до адміністративної відповідальності.
За наведених обставин та з огляду на положення ст.19 Конституції України; ч.1 ст.9 КУпАП; п.8, абз.3 п.16, п.40 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 р, а також спираючись на положення ч.3 ст.210-1, ст.235, ст.245, ч.1 ст.251, ст.255, ч.1 ст.256, ч.1 ст.268, ст.280 КУпАП і ч.2 ст.77 КАС України, суд першої інстанції першої інстанції правильно акцентував увагу на тому, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а положення Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи та неявки цієї особи і ненадання нею клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, правильно визначивши аргументи позивача стосовно незаконності винесеної відносно неї постанови, а саме, у зв'язку з тим, що: постанову винесено за її відсутності; у відповідача відсутні докази вчинення позивачем будь яких адміністративних правопорушень; неправильності кваліфікації правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, яка містить ознаки повторності; та порушення строків на складання протоколу визначених ст.254 КУпАП - суд першої інстанції фактично визнавши наведені доводи позивача безпідставними, дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача та відсутності підстав для скасування постанови № 78/6/13147 від 04 листопада 2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Мотивуючи наведені висновки, суд першої інстанції хоча і описав детально: законодавчо встановлений обов'язок уповноважену посадову особу щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи і обов'язок доказування цієї обставини саме уповноваженої посадовою особою та визначені ст.268 КУпАП випадки розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; а також положення ст.7 КУпАП, якою чітко визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності - але разом з тим, обговорюючи доводи позивача, суд акцентував увагу лише на те, що:
1). «в матеріалах справи наявні підтвердження належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про що зазначає і сам позивач, та свідчить її підпис у протоколі де дана інформація вказана», а «твердження позивача, що останню не запросили до розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, а постфактум видали постанову де позивача вже було визнано винною, суд зазначає, що дане нічім не підтверджується, в матеріалах справи відсутні докази вчасного прибуття позивача, а також не допуску позивача до слухання справи».
2). на аргументи позивача про винесення постанови без її участі, цитуючи зміст т.268 КУпАП суд наголосив, що «справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи» та про те, що «в протоколі зафіксовано, що позивач з'явилась до ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з адвокатом та повністю була ознайомлена зі змістом протоколу, в якому визначено всі порушення встановленні актом перевірки, проте позивач не скористалась своїм правом в порядку ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, та не надала пояснення, не подала докази, не заявляла клопотання».
3). по твердженням позивача про відсутність у відповідача доказів вчинення нею будь яких адміністративних правопорушень, суд зазначив, що «в акті перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах тa організаціях Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 року № 1314/2/56/76/5153 визначено вичерпний перелік всіх порушень, які було виявлено під час проведення перевірки, з зазначенням норм закону, які були порушенні, з наведенням чітких прикладів, таких порушень».
4). на спростування аргументів позивача про неправильність кваліфікації правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП зазначив про те, що «відповідачем було встановлено технічну описку при винесені протоколу та постанови, яка виправлена Постановою №78/6/13264/1 від 05 листопада 2024 року про внесення змін до постанови №78/6/13147 за справою про адміністративне правопорушення, а саме: виправлено час розгляду матеріалів справи з 10:00 на 09:00 годину, та часину за якою притягнуто до адміністративної відповідальності з ч. 2 на ч.3».
5). а з приводу доводів позивача про порушення строків на складання протоколу визначених ст.254 КУпАП, суд цитуючи зміст вказаної норми наголосив на тому, що «протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, якою передбачено що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику», на підставі аналізу яких суд наголосив, що «на складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП України, не розповсюджуються норми ч. 2 ст. 254 КУпАП про складання протоколу протягом 24 годин, оскільки для складання протоколу за вказаною статтею потрібно належним чином викликати особу, а отже з боку відповідача відсутні порушення строків складання протоколу».
Колегія суддів не може погодитися ні з вищенаведеними висновками суду першої інстанції ні з підставами для відмови у задоволені вимог позивача у цій справі, оскільки як висновки суду так і наведені в судовому рішенні підстави для відмови у задоволені позову ОСОБА_1 ґрунтуються на помилковому розумінні судом і неправильному застосуванні до спірних правовідносин положень КУпАП, що саме є основною підставою для скасування рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року у цій справі як такого, що не відповідає імперативними вимогами ст.242 КАС України, якими чітко прописано, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто, ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а також вмотивованим, тобто, мотивувальна частина судового рішення згідно ч.4 ст.246 КАС України має містити усі 7 складових ознаків (критерій) мотивованого рішення, у тому числі і: посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини (п.1); докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення (п.2); мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову (п.3); чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку (п.4); норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування (п.5);
норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування (п.6); мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої ст.2 КАС України (п.7)
Оскільки у даному спірному випадку судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки усім довода та міркуванням сторін (учасників) судового процесу та усім зібраним у справі і поданим учасникам справи доказам, також як і лише формально відхилено доводи позивача, проігноровано вимоги процесуального закону та не наведено норми права, якими урегульовані спірні правовідносини, з наданням обґрунтування того, чому ті чи інші правові норми мають бути застосовані у конкретній спірній ситуації, внаслідок чого судом першої інстанції було ухвалено у цій справі рішення, яке не відповідає умовам мотивованості та обґрунтованості, що тягне за собою ряд негативних наслідків для позивача аргументи якої не були почуті та належним чином оцінені судом - колегія суддів вважаючи оскаржуване у цій справі позивачем рішення суду першої інстанції неправосудним, вважає за необхідним його скасувати виходячи з нижченаведених обставин.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який виноситься за результатом розгляду органом (посадовою особою) матеріалів про адміністративне правопорушення і відповідно до вимог ст.283 КУпАП повинен містити в собі: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення як-то накладення адміністративного стягнення, або закриття справи.
Виходячи з того, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; запобігання правопорушенням, та виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності - на законодавчому рівні чітко визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу всіх громадян і інших обставин та відкрито крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці, тобто, в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і ця особа, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, а також оскаржити постанову у справі.
Аналізуючи обставини даної справи, доводи сторін та досліджені судом першої інстанції матеріали справи, колегією суддів встановлено, що уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 не вжито усіх встановлених чинним законодавством дій щодо надання ОСОБА_1 , яка притягалась до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати своє право бути присутньою під час розгляду справи, надати пояснення та здійснити свій захист за допомогою адвоката, але суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі по суті не звернув уваги ні на доводи позивача про те, що до ІНФОРМАЦІЯ_5 вона прибула 04.11.2024 року о 08.45 год, але працівником відповідача у неї було лише узято документи, якими посвідчується її особа, та запропоновано чекати, і до службового приміщення для розгляду справи вона не запрошувалася, пояснення у неї не відбиралися, а у врученій їй о 09.10 год 04.11.2024 року постанові №78/6/13147 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.201-1 КУпАП України було зазначено про розгляд вказаної справи про адміністративне правопорушення о 10.00 год. 04.11.2024 р., ні на те, що зазначені твердження позивача фактично і не спростовуються відповідачем, зокрема, в частині своєчасного прибуття позивачки 04.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 і надання працівнику відповідача документів, якими посвідчується її особа, що відповідно ще й підтверджується змістом постанови № 78/6/13147 від 04.11.2024 (а.с.13) в якій зазначено документ, який посвідчує особу «ІD паспорт № НОМЕР_1 від 05.12.2022 виданий 1266» та «РНОКПП НОМЕР_2 » (інформація про який не з'ясовувалася відповідачем під час складення протоколу та не зазначалася в цьому протоколі).
Колегія суддів вважає необґрунтованими у даному спірному випадку посилання суду першої інстанції на правомірність розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 лише з тих підстав, що: в матеріалах справи наявні підтвердження належного її повідомлення про час та місце розгляду справи; не підтвердження позивачем вчасного прибуття та не допуску її до слухання справи; та того, що позивач при складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення не скористалась своїм правом в порядку надати пояснення, подати докази, заявити клопотання. Таке мотивування судом першої інстанції у спірному випадку є недоречним виходячи з того, що обов'язок доказування усіх обставин несе саме суб'єкт владних повноважень та його уповноважена посадова особа, оскільки правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною і є пов'язаною із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, саме у зв'язку з чим у п.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) і зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Виходячи з очевидно встановленого у даному спірному випадку факту грубого порушення відповідачем визначених ст.268 КУпАП прав ОСОБА_1 , у тому числі і бути присутньою та надавати пояснення під час розгляду справи про адміністративне припорошення, в якій вона притягалася до адміністративної відповідальності, та порушення тим самим відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, який чітко прописаний затвердженою наказом Міністерством оборони України від 01.01.2024 року № 3 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381 Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення - колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі стосовно правомірності оскаржуваної позивачем постанови від 04.11.2024 року №78/6/13147 та відсутності підстав для її скасування саме з підстав порушення прав позивача, що за загальними правилами є фактично самостійною окремою підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, колегія суддів вважає, що підставою для скасування оскаржуваної у цій справі постанови за справою про адміністративне правопорушення № 78/6/13147 від 04.11.2024 є не тільки грубе порушення прав позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а й існування інших обставин, які свідчать про недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення та про недоведеність відповідачем правомірності винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 постанови від 04.11.2024 №78/6/13147 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.201-1 КУпАП України і постанови №78/6/13264/1 від 05.11.2024 року про внесення змін до постанови №78/6/13147 за справою про адміністративне правопорушення, яким суд першої інстанції не надав належної оцінки.
Зокрема, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахував вимоги статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення і чи витребувано необхідні додаткові матеріали (п.2 і п.4 ст.278 КУпАП «Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення»); під час розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 не оголошувався протокол про адміністративне правопорушення і не досліджувалися докази, як це визначено ст.279 КУпАП, що підтверджується самим змістом оскаржуваної у цій справі постанови №78/6/13147 від 04.11.2024; а всупереч вимог ст.280 КУпАП не з'ясовувалося: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів,… протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, а обов'язок щодо збирання доказів покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноваженьобов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, з матеріалів даної справи не вбачається, що відповідач вжив всіх заходів щодо надання позивачу можливості реалізувати їй свої права, передбачені ст. 268 КпАП України, в тому числі і на присутність та надання пояснень під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, отримання правової допомоги, тобто, було порушено її право на захист, а відповідач по справі в свою чергу не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог ст.278, ст.279, ст.280 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, у тому числі і про наявність/відсутність вини позивачки по цій справі.
Порушення відповідачем наведених вище норм КУпАП та недотримання суб'єктом владних повноважень і його посадовими особами передбаченої законом процедури та порядку складання як протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП (а.с.9-12) так і постанови за справою про адміністративне правопорушення (а.с.13-17), а також постанови про внесення змін до постанови № 78/6/13147 у справі про адміністративне правопорушення (а.с.65), на переконання колегії суддів зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, а у даному спірному випадку ще й призвело до грубого порушення відповідачем вимог ст.283 та ст.284 КУпАП якими законодавець визначив «зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення» та «види постанов по справі про адміністративне правопорушення», що у даному спірному випадку має суттєве значення, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений, і відповідно, таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Наведені вище порушення повністю підтверджені матеріалами справи, зокрема, не оголошуючи та не перевіряючи складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, а також не перевіряючи докази у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких мало б у визначеному законом порядку встановлюватися наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 формально цитуючи по тексту постанови зміст: ч.1 і ч.2 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; ч.3 ст.3, ч.8 ст.4, ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; Указів Президента України від 17.03.2014 про часткову мобілізацію в Україні, № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в України» (затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022) про введення на території України режиму воєнного стану, № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022) про оголошення на території України загальної мобілізації; п.2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 - в постанові зазначено про встановлений 24 вересня 2024 року факт того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді провідного фахівця з мобілізаційної роботи відділу кадрів Університету митної справи та фінансів не забезпечила виконання вимог щодо військового обліку в порушення пунктів 34, 40, 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, а саме, внаслідок того, що: військовим обліком не охоплено 100% студентів заочної форми навчання та працівників, з якими оформлені належним чином трудові відносини - працівники за сумісництвом; не здійснюється контроль та не забезпечено своєчасного прибуття призовників, військовозобов'язаних та резервістів на вимогу відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про їх виклик до відповідних ІНФОРМАЦІЯ_7 ; відсутні рішення керівника в журналі обліку результатів перевірки стану військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про результати проведеної перевірки (звіряння), недоліки, висновки та пропозиції; не здійснюється перевірка у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа; в порушення п.20 Порядку персональний військовий облік військово-облікових документів не встановленого зразка ( ОСОБА_4 , 1989 р.н., приписне посвідчення, ОСОБА_5 , 1985 р.н., ОСОБА_6 , 1979 р.н., військово-обліковий документ - обліково-послужна картка, ОСОБА_7 , 1976 р.н., військово-обліковий документ - довідка № 404/407); в порушення вимог п.37 Порядку в наявних справах з копіями військово-облікових документів не містяться в повному обсязі копії документів у всіх працюючих призовників, військовозобов'язаних та резевістів; з правилами військового обліку під особистий розпис не доведені; не внесені в п'ятиденний строк до списків персонального військового обліку а також до відомості оперативного обліку громадян, які отримали статус здобувачів в серпні-вересні 2024 року; в порушення вимог абз.4 п.34 Порядку не проводиться відповідних ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомлення про зміну облікових даних у семиденний строк з дня видання наказу про навчання громадян, які отримали статус здобувачів в серпні-вересні 2024 року, а також про прийняття на роботу; в порушення вимог абз.16 п.34 Порядку не проводиться інформування відповідних ІНФОРМАЦІЯ_7 про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які порушують вимоги Порядку правил військового обліку ( ОСОБА_5 , 1985 р.н., ОСОБА_6 , 1979 р.н., не перебувають на військовому обліку за задекларованим місцем проживання); в порушення вимог п.37 Порядку справа з копіями військово- облікових документів не містить в повному обсязі копій документів всіх працюючих призовників, військовозобов'язаних та. резервістів (відсутні копії ВОД: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ); не сформовані справи з копіями військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів; не сплановано та не здійснюється звіряння облікових даних списків персонального військового обліку з їх військово-обліковими документами; в порушення вимог п.46 Порядку не сплановано та не здійснюється звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_7 ; правила військового обліку, передбачені додатком 2 до Порядку, вивішені в кабінеті, де розміщений кадровий орган установи, а не в загальнодоступному приміщенні на видному місці, та не актуальні (не містять змін, внесених Постановою КМУ № 563 від 16.05.2024) - відповідач в оскаржувані постанові підсумував, що громадянкою ОСОБА_1 скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП, у звязку з чим на неї накладено штраф у сумі 34000 грн.
Як встановлено колегією суддів, наведені у постанові ІНФОРМАЦІЯ_1 № 78/6/13147 від 04.11.2024 року обставини та кваліфікація дій позивачки за ч.2 ст.210-1 КУпАП дослівно повторюють зміст протоколу №233 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, який не відповідає вимогам затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 р. за № 36/41381 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція № 36/41381), якою визначається процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення (п.1) та передбачається: зазначення у протоколі не час виявлення правопорушення (як це зазначено у даному випадку, а місце та час вчинення, і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення (п.3); долучення до протоколу доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол (п.6).
Тобто, у даному випадку керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 отримавши для розгляду у визначеному КУпАП порядку складений стосовно позивачки протокол №233 про адміністративне правопорушення, не звернув увагу ні на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КУпАП ні на те, що до протоколу не долучено будь-яких доказів, у тому числі ні посадової інструкції ні Акту перевірки стану організації та ведення військового обліку від 16.10.2024 року, про наявність яких згадувалося вже тільки під час судового розгляду позову ОСОБА_1 у даній справі, а розгляд самої справи про адміністративне правопорушення (призначеної на 09.00 год) та виготовлення самої постанови тривало не більше 10 хвилин, оскільки у 09.13. год. 04.11.2024 року постанова вже була вручена ОСОБА_1 (а.с.17), що в свою чергу тільки підкреслює формальність розгляду відповідачем справи відносно ОСОБА_1 та про невідповідність дій відповідача визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності.
Суд першої інстанції в свою чергу вирішуючи по суті заявлені ОСОБА_1 у цій справі позовні вимоги також не звернув увагу на вищенаведені факти, а свої висновки про доведеність вини ОСОБА_1 обґрунтував лише посиланням на акт перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах тa організаціях Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 року № 1314/2/56/76/5153 в якому визначено вичерпний перелік всіх порушень, які було виявлено під час проведення перевірки, з зазначенням норм закону, які були порушенні, а також з наведенням чітких прикладів, таких порушень, та зазначенням в розділі «Довідково» даного акту після опису порушення прикладів вказаного правопорушення. Разом з тим, суд першої інстанції не вдавався до аналізу зазначеного Акту від 16.10.2024 року № 1314/2/56/76/5153, і відповідно, суд не звернув належної уваги на те, що цим Актом зафіксовано виявлені порушення Університетом митної справи та фінансів вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, які допущені саме внаслідок не організації роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів з боку керівника відділу кадрів (а.с.53-54), яким позивачка у цій справі не являється, і цим обставинам не була надано оцінка ні відповідачем по справі ні судом першої інстанції.
Незаконним на переконання колегії суддів є також висновки суду першої інстанції в частині, яка стосується аргументів позивача про неправильну кваліфікацію правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, оскільки суд першої інстанції спростовуючи ці аргументи послався лише на те «відповідачем було встановлено технічну описку при винесені протоколу та постанови, яка виправлена Постановою №78/6/13264/1 від 05 листопада 2024 року про внесення змін до постанови №78/6/13147 за справою про адміністративне правопорушення, а саме: виправлено час розгляду матеріалів справи з 10:00 на 09:00 годину, та часину за якою притягнуто до адміністративної відповідальності з ч.2 на ч.3», і тим самим суд першої інстанції фактично виправдав винесення відповідачем постанови №78/6/13264/1 від 05.11.2024 про внесення змін до постанови №78/6/13147 за справою про адміністративне правопорушення, що суперечить вимогам: ст.284 КУпАП якою чітко визначено, що по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 КУпАП; 3) про закриття справи; та вимогам пунктів 10 та 11 Інструкція № 36/41381, якими прописано, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 та 284 КУпАП, а саме, одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; або про закриття справи.
Колегія суддів наголошує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено внесення змін до постанови про адміністративне правопорушення, яким особа притягується до адміністративної відповідальності, а винесення відповідачем постанови №78/6/13264/1 від 05.11.2024 про внесення змін до постанови №78/6/13147 за справою про адміністративне правопорушення є грубим порушенням вимог КУпАП і Інструкція № 36/41381 та дійсно суперечить врегульованій на законодавчому рівні організаційно-правовій формі діяльності органу державної влади, що не може бути залишено без уваги адміністративного суду, і відповідно, не зважаючи на заявлені у цій справі вимоги позивача, суд має вийти за його межі та скасувати незаконну постанову №78/6/13264/1 від 05.11.2024 про внесення змін до постанови №78/6/13147 за справою про адміністративне правопорушення задля недопущення у майбутньому свавілля з боку суб'єктів владних повноважень у такий спосіб.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо у цій справі, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду інстанції, а з огляду на те, що уповноваженими посадовими особами відповідача не в повній мірі були виконані вимоги ст.252 КпАП та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, порушено право позивача на захист, недодержано процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом, не отримано під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та не надано суду у цій справі належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скасування оскаржуваною у цій справі постанови по справі про адміністративне правопорушення та постанови про внесення змін до постанови у справі про адміністративне правопорушення, та про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Оскільки адміністративний позов ОСОБА_1 у цій справі підлягає задоволнню у повному обсязі, на її користь підлягають стягненню за рахунок бюджетного асигнування ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачені при звернення до суду з позовом витрати у формі судового збору в сумі 650,60 грн, і при подачі апеляційної скарги в сумі 908,40 грн.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 постанову №78/6/13147 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.201-1 КУпАП України та постановою за справою про адміністративне правопорушення.
Визнати протиправною та скасувати винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 постанову №78/6/13264/1 від 05.11.2024 року про внесення змін до постанови №78/6/13147 від 04.11.2024 року за справою про адміністративне правопорушення про правильний час розгляду матеріалів справи о 09.00 год. та про скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Справу стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП - закрити за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетного асигнування ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати загальною сумою 1559,00 грн.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун