03 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6727/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року (суддя Єфанова О.В.)
у справі № 160/6727/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі у довідці № ФД 102791 від 16.08.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, яка надана Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно супровідного листа від 16.08.2024 року № 7/23775/9;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі, обчислених, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних у довідці № ФД 102791 від 16.08.2024.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 160/6727/25 відмовлено у відкритті провадження у справі.
Суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту фактично є однією із форм контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/12013/24.
Суд вказав, спір у справі № 160/6727/25 є тотожним спору у справі № 160/12013/24, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред'являти новий адміністративний позов.
З огляду на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/12013/24 набрало законної сили, є таким, що прийнято судом у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й в адміністративному позові у справі № 160/6727/25, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скаржник вказує, що рішення суду у справі №160/12013/24 виконано у повному обсязі. У справі №160/12013/24 судом не досліджувалось питання розрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення та премії, які мають бути вказані у довідці про розмір грошового забезпечення позивача. Скаржник вважає, що спір у справі №160/6727/25 не є тотожним спору у справі №160/12013/24, а суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги вже були вирішені судом у справі №160/12013/24.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Умовами застосування цієї підстави для відмови у відкритті провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають) та остаточне вирішення тотожного спору рішенням або постановою суду, ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі, яке набрало законної сили.
Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
У спірному випадку, як правильно встановлено судом першої інстанції, підставою для звернення до суду стало те, що у складеній та на направленій до пенсійного фонду на виконання рішення суду довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, відповідач включив щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які розраховані з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.
В той же час, суд першої інстанції, проаналізувавши предмет позову, дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового акта (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 року по справі № 160/12013/24).
Виходячи з підстав заявленого позову, обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції, що розгляд поданого позову буде передбачати надання правової оцінки порядку виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/12013/24, і спір у справі №160/6727/25 є тотожним спору у справі № 160/12013/24, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Судом з'ясовано, що рішенням суду у справі № 160/12013/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01 січня 2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 пенсії позивача.
Вирішуючи спір у справі № 160/12013/24, Дніпропетровський окружний адміністративний суд визначив, що фактично суть спору у цій справі полягає у тому, який саме прожитковий мінімум (станом на 01.01.2018 або станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023) підлягає застосуванню для розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.
І дійсно, в межах справи №160/12013/24 вирішено питання про застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб при розрахунку грошового забезпечення станом на 01.01.2023, але виключно щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням.
Що стосується щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії питання про їх розмір та обчислення не вирішувалось як таке, що на час звернення до суду у межах справи № 160/12013/24 не було спірним.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 18.07.2024 у справі № 160/12013/24 обмежився лише обов'язком відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зазначити в довідках про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01 січня 2023 відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 пенсії позивача.
Отже, в спірному випадку відсутні підстави вважати, що розрахунок надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі у довідці № ФД 102791 від 16.08.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 зроблений відповідачем на виконання рішення суду у справі № 160/12013/24.
В даному позові оскаржуються неправомірні дії відповідача, що не були предметом дослідження судом у справі №160/12013/24.
Частиною першою статті 383 КАС України, на яку посилається суд першої інстанції, передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, КАС України передбачений такий вид судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справа, як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані вище положення Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
У даному випадку така умова не виконується, оскільки позивач звернувся до суду з новим позовом, який не містить тотожних вимог, що аналогічні вимогами у справі №160/12013/24.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у суду першої інстанції не було підстав вважати, що позивач повинен звертатись до суду в порядку ч.1 ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду та застосовувати положення п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України і відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі.
Враховуючи зазначене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до ст.320 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 160/6727/25 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров