29 травня 2025 року справа № 280/6631/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі №280/6631/24 (суддя Бойченко Ю.П.) за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (далі - позивач, ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 №0000/644/51-01 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом помилково розтлумачено норму пп.200.4-1 ст.200 Податкового кодексу України. Звертає увагу, що перевіркою було встановлено, що акціонери ПАТ «ЗМК «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», а саме: Global Steel Investments Ltd. (частка 12,3466%); «Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%); ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%), включені до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, тому з урахування норм підпунктів 200.4-1, 200.12-1 ст.200 ПК України (зі змінами та доповненнями), Указу Президента України від 12.05.2023 № 275/2023, позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування від'ємного значення згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року в розмірі 577 936 691,00 гривень.
Дійсно, у редакції п. 200.4-1 ст.200 Податкового кодексу України, яка діяла до липня 2024 року мова йшла тільки про платника податків, а не про його посадових осіб, акціонерів чи бенефіціарів: «платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення». Однак, поняття «Платник податків (юридична особа, підприємство, суб'єкт господарювання)» має більш ширше значення, ніж просто сама назва юридичної особи. Платник податків включає в себе і посадових осіб органу управління, і власників (акціонерів), і наглядову раду, якщо вона передбачена установчими документами. Всі ці органи та учасники юридичної особи ототожнюється з підприємством і діють як єдине ціле у взаємовідносинах з третіми особами та
Державою.
Таким чином, Global Steel Investments Ltd. (частка 12,3466%); «Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%); ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%), як акціонери мають право брати участь у розпорядженні активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами, отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції, встановлені Указом Президента.
Бюджетне відшкодування позивачу у розмірі 577 936 691,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року суперечить меті застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав їм належну юридичну оцінку. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.
Позивач зазначає, що стосовно саме підприємства ПАТ «Запоріжсталь» персональні економічні санкції не введено ні станом на момент проведення перевірки, ні станом на сьогодні. Податковим органом, не надано доказів щодо порушень законодавства, дій чи бездіяльності саме ПАТ «Запоріжсталь», які призвели до виникнення будь-яких негативних наслідків, не встановлено декларування (відображення) ПАТ «Запоріжсталь» у податкових та фінансових звітах показників по взаємовідносинах з юридичними особами - акціонерами, на яких поширюються санкції, не встановлено отримання такими акціонерами від ПАТ «Запоріжсталь» фінансів, активів, майна, тощо. Позивач як акціонерне товариство, не може нести негативних наслідків через запровадження персональних економічних санкцій відносно його акціонерів та осіб, які входять до наглядової ради ПАТ.
Грошові кошти у вигляді бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не є активами або майном, що належать юридичним особам - акціонерам: Global Steel Investments Ltd; «Київ Секюрітіз Груп»; ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент». Грошові кошти у вигляді бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є майном (обіговими коштами) Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», до якого не застосовано спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник позивача просив залишити скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
З матеріалів справи встановлено, що Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 00191230) зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво чавуну, сталі та ферославів (код КВЕД 24.10).
Відповідно до п. 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку, встановленому ст.76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 22.04.2024 № 9101114022), за результатми якої складено акт від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230.
Згідно висновків акту перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230, у зв'язку із тим, що акціонери ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ», а саме: Global Steel Investment Ltd (частка 12,4466%); “Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%); ТОВ “Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%) включені до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, з урахуванням норм підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України, Указу Президента України від 12.05.2023 № 275/2023, ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» не має права на отримання бюджетного відшкодування від'ємного значення згідно декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року в розмірі 577 936 691 гривень.
Не погодившись з висновками акту камеральної перевірки, позивач подав відповідачу заперечення (вих. від 07.06.2024 № 08/2014509). За результатами розгляду заперечень Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вирішило, що висновки акту перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230 є обґрунтованими, про що позивача повідомлено листом від 21.06.2024 № 3105/6/32-00-51-01-07.
На підставі висновків акту перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В3» від 28.06.2024 № 0000/644/51-01, відповідно до якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2024 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 577 936 691,00 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що як на момент подання декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року, так і на момент складання акту камеральної перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення норма підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України не передбачала відсутність права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення у зв'язку з тим, що відносно засновника (учасника) або кінцевого бенефіціара (власника) платника податку прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а тому є безпідставними та протиправними висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, серед іншого: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Пунктом 76.3 статті 76 ПК України установлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України, до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 ПК України).
В силу п. 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 статті 4 Закону України “Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.
За правилами пункту 21-1.1 статті 21-1 ПК України, контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", шляхом здійснення таких заходів, зокрема, зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Указом Президента України від 12.05.2023 № 275/2023 постановлено увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Пунктом 2 цього рішення Рада національної безпеки і оборони України вирішила застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Глобал Стіл Інвестментс Лімітед (Global Steel Investments Limited), Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Секюрітіз Груп" (Joint Venture with the Foreign Investment in the Form of a Limited Liability Company "Kyiv Securities Group"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідланд Кепітал Менеджмент" (Limited Liability Company "Midland Capital Management»), які є акціонерами позивача, входять до переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України.
Судом встановлено, що ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» задекларувало від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - рядок 20 Декларації (рядок 19 - рядок 19.1 декларації) за березень 2024 року у сумі ПДВ 640 210 973 гривень та подало заяву на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 577 936 691,00 грн на рахунок платника у банку.
Наведені обставини слугували підставою для проведення камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2024 року.
Досліджуючи наявність у позивача права на бюджетне відшкодування, в т.ч. і з урахуванням вимог Закону України “Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII, Указу Президента України від 12.05.2023 № 275/2023 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"», відповідач не допустив виходу за межі предмету камеральної перевірки.
Водночас, станом на момент проведення камеральної перевірки, складання акту та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення підпунктом 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України було визначено, що платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Суми такого від'ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Разом із тим, ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ» не є платником податку, щодо якого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Доказів протилежного суду не надано.
Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX до абзацу першого підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України внесені зміни, а саме підпункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: платники податку щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України “Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Однак, Закон України від 18.06.2024 № 3813-IX набув чинності з 01.08.2024, а тому його положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Враховуючи ту обставину, що як на момент подання декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року, так і на на момент складання висновків акту камеральної перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення норма підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України не передбачала відсутність права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення у зв'язку з тим, що відносно засновника (учасника) або кінцевого бенефіціара (власника) платника податку прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), є вірними висновки суду першої інстанції про безпідставність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230 та, відповідно, незаконність та протиправність оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення.
Доводи скаржника про те, що поняття “платник податків» має біль ширше значення і включає в себе посадових осіб органу управління, власників, тощо, є помилковими та не ґрунтуються на приписах ст. 15 ПК України. Крім того, помилковість позиції відповідача щодо застосування до позивача на час прийняття спірного рішення норми п.200.4-1 ПК України, підтверджує саме внесення згодом законодавцем змін до цієї норми.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні. Апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі №280/6631/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 29.05.2025, повний текст постанови виготовлено 02.06.2025.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак