Справа № 695/1097/25
Провадження № 2/692/327/25
03.06.25
03 червня 2025 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левченко Л.О.
за участю секретаря Савенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК « КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» обґрунтовує тим, що 14.08.2020 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 145053 про надання фінансового кредиту, який відтворено шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до кредитного договору відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано кредит, який відповідач зобов'язалась повернути та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума виданого кредиту: 1000,00 грн., дата надання кредиту: 14.08.2020, строк кредиту: 30 днів, стандартна процентна ставка: 2 % в день або 730% річних. Кредитні кошти було перераховано на вказані реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступає ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .
Зазначає, що станом на 04.12.2024 загальний розмір заборгованості становить 5200,00 грн., який складається простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4200,00грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 145053 від 14.08.2020, проте станом на дату подачі позову вимога відповідачем не виконана.
Позивач зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 12922,40грн., що включає суму витрат на правову допомогу у розмірі 10500,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн.
Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5200,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 18.04.2025 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, про дату та час судового засідання відповідач повідомлялась належним чином, заяв та клопотань не надсилала.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Стороною позивача через систему «Електронний суд» надано заяву вх. № 2877/25-Вх від 03.06.2025 про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що згідно Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 145053 від 14.08.2020 ТОВ «ЗАЙМЕР» (Товариство) та ОСОБА_2 (Клієнт) уклади даний договір, предметом якого є надання кредиту на суму 1000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, який позичальник зобов'язується повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Від клієнта Договір підписано електронним підписом KL6146.
Згідно п. 1.2 Договору кредит надається строк на 30 днів, тобто до 12.09.2020.
Згідно п. 1.3 процентна ставка становить 730 % річних від суми кредиту з розрахунку 2 % (проценти) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно п.1.4 Договору кредит надається у безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом ( НОМЕР_1 - вказано у Договорі).
Згідно п. 2.1 договору повернення та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 2.2 Договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором.
Згідно п. 2.3 Договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 145053 є Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, відповідно до якого строк на який надано кредит: 30 днів, сума кредиту: 1000,00 грн., фіксована процентна ставка за день користування: 2%, сума нарахованих процентів за користування кредитом: 600,00 грн., сума нарахованої пені (у разі наявності прострочення) 5%, до сплати всього 1600,00 грн. Від клієнта Додаток № 1 підписано електронним підписом KL6146.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «ЗАЙМЕР» (без зазначення дати та номеру) акцепт договору № 145053 від 14.08.2020, укладеного позичальником ОСОБА_1 з ТОВ «ЗАЙМЕР» (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі http://www.cly.com.ua. Одноразовий ідентифікатор KL6146, дата відправки ідентифікатора позичальнику 14.08.2020, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор 380961840788.
Згідно інформаційної довідки № 720/01 від 10.01.2025 ТОВ «Платежі онлайн», 14.08.2020 було видано кредит у сумі 1000,00 грн. який перераховано на платіжну картку PRIVAT BANK НОМЕР_1 .
Відповідно до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, укладеного між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (Фактор) та ТОВ «ЗАЙМЕР»(Клієнт), фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу), а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги до Боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Згідно копій платіжних інструкцій № 1653 від 02.11.2021 та № 1672 від 23.11.2021 вбачається перерахування коштів від ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ТОВ «ЗАЙМЕР» у сумі 702417,04 грн. та 722417,04грн. як оплата за відступлення прав грошової вимоги по договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021.
Згідно Витягу з Реєстру боржників, ПІБ ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер договору 145053, дата укладення договору: 14.08.2020, дата закінчення договору 12.09.2020, сума виданого кредиту: 1000, залишок по тілу кредиту: 1000, залишок по відсотках 4200,00, загальна сума заборгованості 5200,00, серія та номер паспорта НОМЕР_3 .
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором 145053, ПІБ ОСОБА_2 , заборгованість перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за договором 145053 від 14.08.2020 станом на 04.12.2024 складає 5200,00 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 5200,00 грн. Нарахування відсотків, пені та штрафів ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» не здійснювало.
Згідно копії вимоги про виконання зобов'язання за кредитним договором б/н від 12.11.2021 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», вона адресована ОСОБА_3 та містить вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором № 145053 від 14.08.2020 у сумі 5200,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Вказаним Кредитним договором позичальник зобов'язалась повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
ОСОБА_1 усунулась від виконання передбачених договором обов'язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 1000,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками на суму 4200,00 грн. суд зазначає наступне.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Відповідно до Кредитного договору № 145053 від 14.08.2020, кредит надавався строком (кількість календарних днів користування кредитом) на 30 днів із відсотковою ставкою за користування кредитом - 2,0 % за добу.
Таким чином, суд враховує, що відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Суд звертає увагу, що звертаючись з вимогою про нарахування відсотків за кредитним договором у розмірі 4200,00грн. ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» вказаний розмір жодним чином не обґрунтовує та посилається виключно на виписку з особового рахунку за кредитним договором станом на 04.12.2024, розрахунку заборгованості за відсотками не надає.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Оскільки строк дії договору, укладеного сторонами 14.08.2020 визначено у 30 днів - по 12.09.2020 та не було продовжено, так як відповідні докази у матеріалах справи відсутні, тому суд приходить до висновку про закінчення строку цього кредитного договору. В межах строку кредитування, тобто по 12.09.2020 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти згідно Графіку розрахунків (строк, на який надано кредит - 30 днів). Починаючи з 13.09.2020 року відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її щомісячними платежами. При цьому суд завертає увагу, що про можливість автоматичного продовження дії договору у позовній заяві не зазначено, як не висвітлена така можливість і у договорі.
Таким чином припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене суд вважає, що у даному випадку до стягнення підлягають відсотки за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору та наводить власний розрахунок таких відсотків.
Сума отриманого кредиту: 1000,00 грн., строк дії договору: 30 днів, відсотки за користування кредитом: 2% на добу. Відтак сума відсотків, що підлягає до стягнення становить 600,00 грн. (1000 х 2% х 30 днів = 600).
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково у суму 1600,00 грн., що включають 1000,00 грн. заборгованості за кредитом та 600,00 грн. заборгованості за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 745,35 грн.
Стороною позивача заявлено до відшкодування 10500,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов'язаних з розглядом справи.
На підтвердження понесених витрат надано Договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 та Додаткову угоду № 1 від 27.12.2024 до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, Акт про отримання правової допомоги від 26.05.2025, рахунок № 26.05.2025-23 від 26.05.2025 та платіжну інструкцію № 39071 від 26.05.2025.
Згідно Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 його сторонами є ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, предметом договору є надання правової допомоги клієнту у обсязі та на умовах, визначених договором. Пунктом 1.2 договору визначено види правової допомоги.
Згідно Додаткової угоди № 1 від 27.12.2024 дію Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 продовжено до 31.12.2025.
Згідно Акту про отримання правової допомоги від 26.05.2025 сторонами погоджено надання послуг з правової допомоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 145053 від 14.08.2020 на суму 10500,00 грн.
Згідно рахунку № 26.05.2025-23 від 05.05.2025 вартість послуги «Правнича допомога згідно Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року» становить 10500,00 грн.
Згідно платіжної інструкції № 39071 від 26.05.2025 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перерахувало ОСОБА_4 10500,00 грн. як оплату за правничу допомогу згідно рахунку 26.05.2025-23 Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023.
Таким чином витрати позивача на правову допомогу у сумі 10500,00 грн. є підтвердженими.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» слід стягнути витрати за надання правової допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 3230,77 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код за ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 145053 від 14.08.2020 у сумі 1600,00 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір в сумі 745,35 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 3230,77 грн. витрат на правову допомогу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, б. 82, оф. 7.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Л.О. Левченко