Справа № 695/1191/25
Провадження № 2/692/328/25
03.06.25
03 червня 2025 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левченко Л.О.
за участю секретаря Савенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Сіроко Фінанс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги ТОВ «Сіроко Фінанс» обґрунтовує тим, що 03 квітня 2023 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт), укладено Договір факторингу № 033-030423, за умовами якого Клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги. Згідно з Реєстром Прав вимоги № 04/05/23 від 04.05.2023 Клієнт відступив Факторові у тому числі право вимоги за Договором позики № 72965262, укладеним 26.11.2022 року між позикодавцем ТОВ Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником, яким є ОСОБА_1 , право вимоги за яким на дату відступлення настало, і перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс» з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги.
Зазначений Договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем. За умовами вказаного договору позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути суму позики, та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики, в порядку і на умовах, що визначені Договором позики. На виконання умов Договору позики позикодавець 26.11.2022 перерахував на вказаний позичальником рахунок грошову позику в сумі 9000,00, виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов'язання. Натомість відповідач у встановлені умовами Договору строки суму позики не повернув, проценти не сплатив, в зв'язку з чим за час користування коштами позики на суму позики були нараховані проценти відповідно до умов Договору (відповідно до доданого розрахунку), а загальний борг склав 29475,00 грн.
Розмір боргу відповідача, розрахований первісним кредитором відповідно до умов укладеного Договору позики та набутий ТОВ «Сіроко Фінанс» в результаті відступлення права вимоги, склав 29475,00грн. Спроби врегулювання боргу із боржником в добровільному порядку виявилися безрезультатними. Сума заборгованості боржника ОСОБА_1 перед ТОВ «Сіроко Фінанс» за Договором позики № 72965262 на дату подання позовної заяви складає 29475,00 грн., де сума не поверненої позики складає 9000,00грн. а сума нарахованих та несплачених процентів - 20475,00 грн.
Тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 72965262 у сумі 29475,00 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн., розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 18 квітня 2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що згідно Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72965262 від 26.11.2022, його сторонами є ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник). За цим договором позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики становить 9000,00 грн. (п. 2.1 договору), строк позики: 1 день (п. 2.2 договору). Згідно положень п. 2.3 Договору, процентна ставка (базова): 2,5% (фіксована), дата надання позики: 26.11.2022, дата повернення позики 27.11.2022, знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності): 2,5%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день,% (не застосовується в період карантину): 2,70%, пеня% (не застосовується в період карантину): 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка: 820649,96%, орієнтовна загальна вартість позики: 9225,00грн.
Додатком №1 до договору позики є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої дата вил дачі кредиту/дата платежу 26.11.2022/27.11.2022, кількість днів у розрахунковому періоді: 1, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період: 9000,00/9225,00, проценти за користування кредитом: 225,00, реальна річна процентна ставка: 820649,96%, загальна вартість кредиту: 9225,00грн.
Позичальником ОСОБА_1 договір та додаток підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8sGXew8bOT
Згідно довідки ТОВ «ВК «Фінекспрес» № КД-000004738/ТНПП від 19.12.2024 товариство підтверджує прийняття на виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, та завершення наступної платіжної операції: дата 26.11.2022 року; номер платежу 494ef306-17aa-4039-a863-bd3e7b504d96; сума 9000.00 грн.; отримувач ГАВРИЛЕЙ ЮРІЙ - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Відповідно до Договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактор), клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 04/05/23, що відступаються клієнтом факторові відповідно до Договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 за № 3357 вказаний боржник ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , номер договору 72965262, дата договору 26.11.2022, сума заборгованості 9000,00грн, сума заборгованості по процентам за користування 20475,00грн., сума заборгованості по простроченим процентам за користування: 0,00грн., сума заборгованості разом: 29475,00грн., кількість днів прострочення виконання договірних зобов'язань: 157.
Відповідно до копії Вимоги про погашення заборгованості за Договором позики № 72965262 від 26.11.2022 № 24.12.24-01/1216 від 24.12.2024 вона адресована ОСОБА_1 та містить інформацію про відступлення права вимоги за договором позики № 72965262 від 26.11.2022 до ТОВ «Сіроко Фінанс» та вимогу про сплату боргу у розмірі 29475,00 грн. до 09 січня 2025 року.
Згідно даних по кредиту, виданому 26.11.2022, № 72965262, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сума 9000,00 грн., вставка відсотків (базова та відсотки за користування понад первісного строку): 2,5%. Всього: 9000,00 грн. - тіло, 20700,00грн. -проценти, загальна заборгованість станом на 04.05.2023 - 29475,00 грн. Згідно вказаних даних у період з 26.11.2022 по 27.11.2022 та з 29.11.2022 по 26.02.2023 щоденно нараховувались відсотки у розмірі 225,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Факт укладення договору та досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із матеріалів справи судом встановлено, що в порушення умов договору та закону відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, суму коштів не повернув та ухиляється від її сплати.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
ОСОБА_1 усунувся від виконання передбачених договором обов'язків та отримані кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за сумою позики та відсотками.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 9000,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками на суму 20475,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У п. 140 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Тобто, позичальник отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти.
Натомість у позичальника виникає зобов'язання повернути грошові кошти у встановлений строк та сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі закінчення строку кредитування або пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
У разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Відповідно до Договору позики № 72965262 від 26.11.2022, позика надавалась строком на 1 день із базовою процентною ставкою 2,5% (фіксована).
Таким чином, суд враховує, що відсотки за користування позикою нараховуються протягом строку дії договору позики або до моменту зміни сторонами строку повернення позики в повному обсязі згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою, припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Обґрунтовуючи правомірність нарахування відсотків, ТОВ «Сіроко Фінанс» посилалося на те, що відповідач у встановлені умовами Договору позики строки суму позики не повернув і за час користування коштами позики було нараховано проценти. Розрахунок заборгованості було підготовлено первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Згідно п. 4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Оскільки строк дії договору, укладеного сторонами 26.11.2022 визначено у 1 день (тобто по 27.11.2022) та не було продовжено, так як відповідні докази у матеріалах справи відсутні, тому суд приходить до висновку про закінчення строку цього договору. В межах строку позики відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві позику і сплачувати проценти згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (дата видачі кредиту 26.11.2022, дата платежу: 27.11.2022, строк, кількість днів у розрахунковому періоді: 1). Починаючи 28.11.2022 року відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її щомісячними платежами. Натомість, кредитор мав право нараховувати відсотки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, проте відомості про так нарахування відсутні.
Матеріалами справи не підтверджено, що після 27.11.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нараховувало відсотки у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки у розрахунку заборгованості такі відсотки вказано як проценти, які внесено до єдиної колонки, нараховано безперервно у період з 26.11.2022 по 26.02.2023 у єдиному розмірі 225,00 грн., При цьому відомості у графі «Відсотки за понадстрокове користування» відсутні.
Таким чином припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене суд вважає, що у даному випадку до стягнення підлягають відсотки за користування позикою у межах строку дії Договору позики та наводить власний розрахунок таких відсотків.
Сума отриманого кредиту: 9000,00 грн., строк дії договору: 1 день, відсотки за користування кредитом: 2,5% на добу. Відтак сума відсотків, що підлягає до стягнення становить 225,00 грн. (9000 х 2,5% х 1 день = 225).
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково у суму 9225,00 грн., що включають 9000,00 грн. заборгованості за кредитом та 225,00 грн. заборгованості за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 947,69 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України; ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (код ЄДРПОУ 42827134) заборгованість за Договором позики № 72965262 від 26.11.2022 в сумі 9225 (дев'ять тисяч двісті двадцять п'ять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Сіроко Фінанс» (код ЄДРПОУ 42827134) судовий збір в сумі 947,69 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Сіроко Фінанс», код ЄДРПОУ 42827134,) адреса: 03035, Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, оф. 510А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Л.О. Левченко