29 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27795/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року (суддя Ільков В.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 15.01.2025 року) в справі №160/27795/24 за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
17.10.2024 року ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією Савченка В.А. (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.09.2024 року №0606830411, №0606700411.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією Савченка В.А. не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що відповідачем в особі головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб відносно позивача, за результатами перевірки було складено акт від 27.08.2024 року № 56242/04-36-04-11-06/00846286 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб. Актом було встановлено прострочення позивачем виконання податкових зобов'язань з оплати земельного податку. На підставі акта відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Апелянт вказував, що складання акту камеральної перевірки відбулось з порушенням вимоги приймати рішення та вчиняти дії виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України), що полягає у безпідставному, всупереч абз. 3 п. 86.1 ст. 86 ПК України та правовій природі акту перевірки, перенесенні частину процесу притягнення позивача до податкової відповідальності (кваліфікація обставин, відносин, кваліфікація правопорушення) з належної правової форми такого притягнення - податкових повідомлень-рішень. Апелянт вказував, що за змістом податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам щодо змісту податкових повідомлень-рішень форми «Ш», встановленим, зокрема, підпунктами 58.1.1., 58.1.2. п. 58.1. ст. 58 ПК України, а також пунктами 3, 4 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-Документ сформований в системі рішень платникам податків (затверджено наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 та додатком 7 до Порядку № 1204, внаслідок чого створюються передумови для порушення принципу індивідуальності юридичної відповідальності, виникають неусуненні сумніви, які мають трактуватися на користь ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» як особи, яка притягається до фінансової відповідальності: не вказано правильного податкового номера платника податків ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України»; внаслідок чого у податкових повідомленнях-рішеннях створена неусуненна невизначеність щодо того, якої ж саме особи вони стосуються; не здійснено формування змісту податкових повідомлень-рішень шляхом передбачених формою податкових повідомлень-рішень «Ш». Також в обґрунтування своєї позиції заявник апеляційної скарги посилається на мораторій на задоволення вимог кредиторів, передбачений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодексом України з процедур банкрутства. Неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи виразилося в тому, що жоден із аргументів та доводів позовної заяви, які в сукупності складають підставу позову, не був проаналізований та оцінений, прийнятий або обґрунтовано відхилений в рішенні суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. За результатами камеральної перевірки, посадовими особами відповідача було встановлено про порушення ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України щодо термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю (земельний податок). За даними інтегрованих карток платника податків по земельному податку з юридичних осіб на 2022-2023 рік ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» земельний податок з юридичних осіб, відповідно самостійно наданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 - 2023 роки сплачувало несвоєчасно, з порушенням термінів сплати, відповідно до п. 287.3. статті 287 Кодексу. У зв'язку з відсутністю своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов'язань, в ІКП з земельного податку з юридичних осіб у ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» виникала недоїмка (борг). Судом першої інстанції встановлено, що грошове зобов'язання з податків по земельному податку з юридичних осіб на 2022-2023 рік по строку сплати позивачем не сплачено у встановлений термін у повному обсязі, у зв'язку з відсутністю своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов'язань, в ІКП з земельного податку з юридичних осіб виникала недоїмка (борг). На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з посиланням на норми чинного законодавства, прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.09.2024 року №0606700411,0606834111 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 533279,15 грн. (5% та 10% від суми погашення податкового боргу відповідно до пункту 124.1. статті 124 ПК України) за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок) з юридичних осіб. Згідно Додатку до податкових повідомлень - рішень «Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошових зобов'язань» розмір штрафу та сума штрафної санкції вираховувалась від дати фактичної сплати грошових зобов'язань з врахуванням діючих змін у ПК України. У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/2032/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія», м.Київ, до боржника Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» про визнання банкрутом. 05.04.2016 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2032/16 порушено провадження у справі про банкрутство. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Відповідно до частини першої статті 41 КУЗПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Суд першої інстанції вказував, що заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов'язання (зобов'язання, які виникли після цієї дати) боржника. Несвоєчасна сплата позивачем узгоджених податкових зобов'язань відбулась вже після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому, є поточною, як наслідок, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, як і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій на задоволення вимог кредиторів є одним із заходів, що запроваджуються з метою відновлення платоспроможності боржника, за своїм змістом мораторій є лише зупиненням виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а не звільнення від останніх. З порушенням справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у підприємства не припиняється обов'язок сплачувати податки і збори у встановленому порядку та розмірах за результатами здійснення господарської діяльності після введення мораторію і протягом його дії, і за порушення законодавства нести відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій. Суд першої інстанції вказував, що мораторій не зупиняє виконання боржником лише грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після ведення мораторію, тобто поточних. Як вбачається акту зобов'язання виникли та були сплачені в період 2022-2023року після порушення провадження у справі про банкрутство та ведення процедури санації, отже, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Відповідачем згідно із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, правомірно накладено на позивача штрафні санкції.
Встановлено, що 24.03.2016 року ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника. Ухвалою Господарський суд Дніпропетровської області від 28.03.2016 року у справі №904/2032/16 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 року у справі №904/2032/16 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України», введено процедуру розпорядження майном ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України».
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2024 року у справі № 904/2032/16 продовжено строк процедури санації ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» до 30.12.2024 року; продовжено повноваження арбітражного керуючого Савченка В.А. на посаді керуючого санацією боржника до 30.12.2024 року.
Відповідно до матеріалів справи, 30.01.2023 року ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» надано до податкового органу за місцем розташування земельної ділянки, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криничанська ДПІ області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, в якій самостійно задекларовано річну суму податкового зобов'язання в розмірі 3340221,02 грн., місячна плата січень - листопад складає 278351,75 грн., грудень 278351,77 грн.
Відповідно до матеріалів справи, 17.02.2022 року ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» надано до податкового органу за місцем розташування земельної ділянки, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криничанська ДПІ області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, в якій самостійно задекларовано річну суму податкового зобов'язання в розмірі 3340221,02 грн., місячна плата січень - листопад складає 278351,75 грн., грудень 278351,77 грн.
Встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в приміщенні за адресою: 51931, м. Кам'янське, вул. Медична,9 каб.210 було проведено камеральну перевірку з питання порушень термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання земельного податку з юридичних осіб ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України». За результатами камеральної перевірки складено акт від 27.08.2024 року № 56242/04-36-04-11-06/00846286. Згідно висновків акту перевірки, встановлено, що за даними інтегрованих карток платника податків по земельному податку з юридичних осіб на 2022-2023 рік ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» земельний податок з юридичних осіб, відповідно самостійно наданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 - 2023 роки сплачувало несвоєчасно, з порушенням термінів сплати, відповідно до п. 287.3. статті 287 ПК України.
Акт камеральної перевірки №56242/04-36-04-11-06/00846286 від 27.07.2024 року було направлено платнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який отримано ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України».
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2024 року №0606700411, №0606834111 про застосування до ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України'штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 533279,15 грн. (5% та 10% від суми погашення податкового боргу відповідно до пункту 124.1. статті 124 ПК України) за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок) з юридичних осіб.
Відповідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно пунктів 288.1, 288.2, 288.3, 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.п. 288.1 - 288.5 ст. 288 ПК України платниками податку є землекористувачі, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подаються відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.
Згідно п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно пп. 16.1.3 - 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
У відповідності до відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Отже у разі самостійного декларування податкового зобов'язання, таке сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів. У разі несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань у строк, такі визнаються податковим боргом.
Відповідно до п. 36.1-36.2 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно п. 58.1, п. 58.2 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом. Податкове повідомлення-рішення містить: 1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок; 2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом); 3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної; 4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк; 5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій. У разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити: 1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо: обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення; розрахунку суми податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов'язань - додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов'язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання); надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу; нормативної підстави - посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; 2) посилання на акт документальної перевірки; 3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок; 4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до цього Кодексу пом'якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, у разі наявності у платника податків податкового боргу, або під час документальної перевірки буде встановлено порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань до платника податків застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, що визначені ст. 124 ПК України.
У разі застосування до платника податків штрафних санкцій, їх застосування та розмір визначаються податковим повідомленням-рішенням. У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.
Податковими повідомленнями-рішеннями від 27.09.2024 року №0606830411, №0606700411 ГУ ДПС у Дніпропетровській області застосовує до ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» штрафні (фінансові) санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання, порушенням термінів сплати узгодженого земельного податку з юридичних осібна підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України. Податкові повідомлення-рішення містять всі необхідні реквізити та інформацію для платника податків про підстави нарахування штрафних санкцій, про суть виявленого попередньо податкового порушення.
Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 року у справі №904/2032/16 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України», введено процедуру розпорядження майном ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України».
Натомість сума зобов'язання позивача визначається податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік та за 2023 рік, податкове порушення визначається актом від 27.08.2024 року № 56242/04-36-04-11-06/00846286, після порушення справи про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України».
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Мораторій вводиться господарським судом одночасно з порушенням справи про банкрутство і стосується вимог, які виникли і мали місце на дату прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.
Суми боргових зобов'язань, у даному випадку ДП «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України», що виникли до відкриття справи про банкротство розглядаються як вимоги кредиторів та заявляються у межах процедури про банкротство.
У відповідності до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства уводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов'язання (зобов'язання, які виникли після цієї дати) боржника.
Суд вказує, що несвоєчасна сплата позивачем узгоджених податкових зобов'язань відбулась після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому, є поточною, як наслідок, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, як і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
З порушенням справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у підприємства не припиняється обов'язок сплачувати податки і збори у встановленому порядку та розмірах за результатами здійснення господарської діяльності після введення мораторію і протягом його дії, і за порушення законодавства нести відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій.
Зобов'язання щодо сплати земельного податку виникли та були сплачені в період 2022-2023 років після порушення провадження у справі про банкрутство та ведення процедури санації, отже, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Податкове порушення виявлене 27.08.2024 року та податковими повідомленнями від 27.09.2024 визначено розмір та нараховано штрафні (фінансові) санкції.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року в справі №160/27795/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова