Справа № 569/10165/25
30 травня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ______________,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
22 квітня 2025 року, близько 09 год. 40 хв., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурними словами, погрожував та шарпав за одяг, чим завдав психічної та фізичної шкоди здоров'ю потерпілої, після чого в останньої з'явився страх та емоційна невпевненість.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, про що свідчить особистий підпис останнього у протоколі про адміністративне правопорушення, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, не є обов'язковою.
З огляду на те, що ОСОБА_1 знав про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлявся про судове засідання, враховуючи, що участь особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене 173-2 КУпАП, не є обов'язковою, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №660810 від 06 травня 2025 року, заявою та поясненнями ОСОБА_2 , копією форми АРМ оператор 102, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, витягом ІПНП, поясненнями ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, зважаючи на вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» до стягнення з ОСОБА_1 підлягає судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Костюк О.В.