Справа № 569/7047/25
30 травня 2025 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Білецькій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики, стягнення судових витрат,-
В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, стягнення судових витрат звернувся представник ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30, 01032, IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк» суму заборгованості за договором позики №7160626 в розмірі 18712,5 грн. (з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 6212,50 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику) та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати пов'язані з розглядом справи, а саме з витребовуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 1514 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В судове засідання відповідач не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом за місцем реєстрації. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 27 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» (позикодавець) та ОСОБА_1 , (позичальник) було укладено договір позики №7160626 (надалі - договір позики).
Відповідно до п.2.1. договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п.2.2. договору позики позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні.
Відповідно д п.2.3. договору позики параметри позики: 2.3.1. тип позики: довгострокова; 2.3.2. мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; 2.3.3. сума позики: 5000 грн. 00 коп.; 2.3.4. строк позики: загальний строк - до 15 червня 2024 року (80 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком; 2.3.5. дата надання позики: 27 березня 2024 року; дата повернення позики: 15 червня 2024 року; загальні витрати за позикою: 3250,00 грн.
Пунктом 2.4. договору позики проценті ставки, що застосовуються в межах строку позики: 2.4.1. Акційна процентна ставка, фіксована: 1.75000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п.3.1.1. цього договору. 2.4.2. Базова процентна ставка, фіксована: 2.50000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п.3.1.2. цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної між сторонами цього договору. 2.4.3. Основна процентна ставка, фіксована: 2.50000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено Розділом 3 цього договору.
Відповідно до п.2.5. договору позики позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_3 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.
Відповідно до п.2.7. договору позики розмір процентних ставок, визначених п.2.4. цього договору є фіксованим та не може бути змінено позикодавцем в односторонньому порядку.
Пунктами 3.1.-3.2. договору позики передбачено умови нарахування процентів.
Відповідно до п.3.4. договору позики повернення позики та сплата нарахованих процентів за користування позикою здійснюється позичальником у визначений цим договором чи додатковою угодою щодо продовження строку позики строк позики/достроково шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. У разі дострокового повернення позики позичальник зобов'язаний сплатити проценти за користування позикою, нараховані за фактичну кількість календарних днів користування позикою, згідно з графіком, визначеним розрахунком.
Відповідно до п.3.5. договору позики у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за цим договором у повному обсязі ця сума зараховується позикодавцем у наступній черговості, за винятком випадків, передбачених п.4.4. цього договору: у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування позикою; у другу чергу сплачується прострочена до повернення сума позики; у третю чергу сплачуються проценти за користування позикою; у четверту чергу сплачується сума позики.
Відповідно до п.3.6. договору позики зобов'язання позичальника щодо сплати заборгованості вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.
Відповідно до п.4.2. договору позики строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей договір позики.
Відповідно до п.5.1. договору позики позикодавець зобов'язаний: перерахувати на вказані банківські реквізити позичальника суму позики; прийняти від позичальника виконання зобов'язань за цим договором) у тому числі дострокове як в повному обсязі, так і частинами); позикодавець несе також інші зобов'язання, що випливають з цього договору та/або чинного законодавства України.
Відповідно до п.5.2. договору позики позикодавець має право: вимагати від позичальника своєчасного, повного та належного виконання позичальником своїх обов'язків за договором; у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором позикодавець або новий кредитор має право без згоди позичальника залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, відступити право вимоги за цим договором, звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості чи вжити інші заходи, передбачені чинним законодавством України для захисту своїх порушених прав та інтересів; позикодавець має також інші права, передбачені чинним законодавством України, а також ті права, що випливають із зобов'язань позичальника, встановлених цим договором.
Відповідно до п.5.4. кредитного договору позичальник зобов'язаний: повернути позику та сплатити нараховані проценти; позичальник несе також інші зобов'язання, що випливають з умов сього договору та/або чинного законодавства України.
Відповідно до п.5.5. договору позики позичальник має право: достроково повернути позику частинами/в повному обсязі, при цьому сплативши проценти за фактичне користування позикою відповідно до розрахунку за договором; на ініціювання укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором; відмовитися або розірвати чи припинити договір позики відповідно до умов, визначених розділом 8 цього договору; позичальник має також інші права, передбачені чинним законодавством України, а також ті права, що випливають із зобов'язань позикодавця, встановлених цим договором.
Відповідно до п.6.1. договору позики за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, а також передбачену цим договором.
Відповідно до п.6.2. договору позики за неправомірне користування позикою/її частиною позикодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний на вимогу позикодавця сплатити проценти на прострочену позику: 6.2.1. в розмірі 12.00% від суми позики на 4-й день неправомірного користування; та 6.2.2. в розмірі 3.00 % від суми позики починаючи з 5-го дня за кожен день неправомірного користування. Розмір процентів на прострочену позику є фіксованим та не може бути змінено позикодавцем в односторонньому порядку. При нарахування процентів за цим пунктом договору позикодавець дотримується обмежень щодо нарахувань, що встановлені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.9.1. договору позики договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системи позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле.
Відповідно до п.9.2. договору позики порядок створення та накладення підписів сторонами: направлення позикодавцем одноразового ідентифікатора на контактний номер телефону зареєстрований позичальником в особистому кабінеті для підписання договору позики; підписання договору позики позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором шляхом введення його значення у відповідне поле; підписання договору позики уповноваженим представником позикодавця кваліфікованим підписом з кваліфікованою електронною позначкою часу.
Відповідно до п.9.3. договору позики вищевказаний спосіб укладення, у тому числі підписання, договору позики погоджений сторонами відповідно, договір, укладений у такий спосіб, є чинним та прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі.
Відповідно до п.9.4. договору позики цей договір укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця - https:// money4you.ua/.
Відповідно до п.10.1. договору позики підписуючи договір позичальник підтверджує, що має всі права та повноваження, необхідні для підписання договору позики; в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч.5 ст.7 Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних»; вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання фінансових послуг товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ», які є невід'ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики.
Відповідно до п.10.3. договору позики договір укладений на взаємовигідних умовах. В результаті зваженого рішення сторін з урахуванням принципів розумності та справедливості.
Відповідно до п.10.7. договору позики припинення дії договору настає внаслідок повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Сплив строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань.
Вказаний кредитним договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором z05411 / К.П. Мазур /.
Крім того, 27 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено та підписано Паспорт позики, яким чітко передбачено порядок та умови надання і повернення кредиту, розмір процентів за користування кредитом.
Товариство свої зобов'язання згідно договору позики виконало у повному обсязі надавши позичальнику грошові кошти в розмірі та у строк, визначені договором позики.
З дослідженого в судовому засіданні повідомлення за підписом директора ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» О.О. Тихонова за вих. № 5533-ВП від 22.01.2025 зокрема, вбачається наступне: «… Відповідно до договору ВП-220319-6 від 22.03.19 було здійснено за дорученням ТОВ «МАНІФОЮ» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 27.03.2024 на суму 5000 (п'ять тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_4 , код авторизації 893718, номер транзакції в системі WayForPay - 98133750-5417-46ae-b453-4bd63d5d2667.
У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань, розмір заборгованості відповідача за договором позики становить 18712,50 грн. та складається з: сума заборгованості за основною сумою - 5000,00 грн., сума заборгованості за процентами за користування позикою - 7500,00 грн., сума заборгованості за процентами на прострочену позику - 6212,50 грн.
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні розрахунком заборгованості за договором позики № 7160626 від 27.03.2024 за період з 18.09.2024 по 28.02.2025, з якої вбачається, що станом на 28.02.2025 заборгованість за договором позики № 7160626 від 27.03.2024 не погашена, залишок заборгованості складає 18712,5 грн.
11 січня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» було укладено договір факторингу №11-01/2024 відповідно до якого:
п.1.1. за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
П.1.2. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов'язаний передати фактору інформацію згідно реєстру боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку №4 до цього договору, на підставі акта прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників у електронному вигляді (додаток №5).
18 вересня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» було укладено додаткову угоду №8 до договору факторингу №11-01/2024 від 11 січня 2024 року.
Згідно витягу від 18 вересня 2024 року з реєстру боржників 7 до договору факторингу №11-01/2024 від 11 січня 2024 вбачається, що наявні відомості про боржника: ПІБ боржника: ОСОБА_1 ; ІПН боржника: НОМЕР_1 ; номер договору позики: 7160626; сума заборгованості за основною сумою боргу: 5000,00 грн., сума заборгованості за процентами за користування позикою: 7500 грн.; сума заборгованості за процентами на прострочену позику: 6212,50 грн.; сума заборгованості разом - 18712,50 грн.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач, підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитних договорів відмовитися від них без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. При цьому, відповідач частково здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором шляхом здійснення платежів.
Тобто, частково сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Запропоновані банком умови публічного договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Аналіз положень ст.ст.633, 634 ЦК України дає підстави для висновку, що споживач послуг банку (особа, яка підписує Анкету-заяву) приєднується до тих умов, з якими ця особа ознайомлена.
Аналіз положень ст.ст.549, 551,1048,1049,1050,1056-1 ЦК України дають підстави для висновку, що у разі укладення договору кредитного договору, проценти за користування кредитом та неустойка може встановлюватись законом та договором.
З матеріалів справи вбачається, що договір позики укладений в електронній формі. Його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована, у судовому порядку договір позики відповідачем не оскаржувався. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (ст. 4 Закону).
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Статтею 6 даного Закону передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ст.8 вищевказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до п.п.1, 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 статті 11 вищевказаного Закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснені всі дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору позики. Без відповідних дій з боку відповідача укладення вказаного договору було б неможливим.
Як зазначено у правовій позиції Постанови Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Можливість укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією, яка викладена Верховним Судом у постанові від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 та ін.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).
При винесенні даного рішення, суд приймає до уваги позицію Рівненського апеляційного суду, викладену постанові від 30 січня 2025 року по цивільній справі №569/6221/24.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, що свідчить про порушення прав позивача, відтак суд доходить висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення суми кредитних коштів.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем, який належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, натомість грошові кошти отримав та використав на власні потреби, однак свої зобов'язання за кредитним договором у повній мірі не виконав, хоча був належним чином ознайомлений з умовами повернення кредиту та сплати відсотків за неналежне виконання умов договору, тому заявлені вимоги в частині стягнення заборгованості за договором позики підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
В решті позовних вимог, а саме стягнення витрат пов'язаних з розглядом справи в розмірі 1514,00 грн. слід відмовити за їх недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273,280,282-289, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики, стягнення судових витрат - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30, 01032, IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк» суму заборгованості за договором позики №7160626 в розмірі 18712,5 грн. (з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 6212,50 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику) та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
В решті позовних вимог позивачу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30, IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов