Справа № 565/622/25
Провадження № 3/565/236/25
03 червня 2025 року м.Вараш
Суддя Вараського міського суду Рівненської області Зейкан І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст.130 КУпАП,
19 березня 2025 року о 14 год. 13 хв. ОСОБА_1 , по вул.Рівненській в м.Вараш Рівненської області, керував низькошвидкісним транспортним засобом, що приводиться в рух електричними тяговими двигунами електросамокатом «MARATON» б/н з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість покривів обличчя шкіри, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами.
Згідно ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №275777 від 19.03.2025 року слідує, що протокол складався в присутності ОСОБА_1 , якого було повідомлено про розгляд зазначеного протоколу у Вараському міському суді Рівненської області.
Зважаючи на вищевикладене, суд розцінює неявку ОСОБА_1 до суду для розгляду протоколу виключно як спробу уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності, тому вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.1.10 Правил дорожнього руху зазначено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відтак ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , дійсно винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 , підтверджується наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №275777 складеного 19 березня 2025 року заступником начальника СРПП Вараського РВП в Рівненській області Волосом М.М., у якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у тому числі його відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.03.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та відмовився від підпису.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.03.2025 року згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння відмовився.
Відеозаписом на оптичному диску (СD-R), який підтверджує те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом (електросамокатом), тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та обставини вчинення правопорушення, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування.
На підставі зазначеного, керуючись ст.8, ст.27, ч.1 ст.130, ст.ст.221,284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, що підлягає стягненню у прибуток держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору до Державного бюджету України.
Постанова судді може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області.
Відповідно до ч.1 ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягнути 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Суддя І.Ю.Зейкан