Справа № 545/569/24
Провадження № 2-р/545/2/25
29.05.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Стрюк Л.І.
з участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 травня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» про визнання договору відступлення прав вимоги недійсним,-
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Деал Фінанс Груп» про визнання договору відступлення прав вимоги недійсним задоволено частково. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №24/0/22-А від 25.12.2021 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Деал Фінанс Груп» в частині, що стосується ОСОБА_1 та договір відступлення прав за договором забезпечення - договір передачі прав за іпотечним кредитом від 25.01.2022 року №167, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А., у частині, що стосується прав і обов'язків ОСОБА_1
16.05.2024 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Марченко Г.І. надійшла заява про роз'яснення вищенаведеного судового рішення. В обґрунтування заяви зазначає, що предметом позову є визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, наслідком рішення суду є приведення сторін до попереднього правового становища, а саме: виключення відомостей із державних реєстрів щодо ОСОБА_2 як кредитора та іпотекодержателя по кредиту.
Вказувала, що з резолютивної частини судового рішення не вбачається можливість вилучення запису про іпотекодержателя та кредитора ОСОБА_2 як фізичної особи, з відповідних державних реєстрів та відновлення прав та обов'язків кредитора та іпотекодержателя за ТОВ "Деал Фінанс Груп". Просила суд роз'яснити:
1. У частині яких конкретно прав та обов'язків ОСОБА_1 оскаржувані договори визнані недійсними з вказівкою на конкретні пункти та/або розділи оскаржуваних договорів ( можливо, кореспонденції з кредитним договором та договором іпотеки)?;
2. Чи є зазначене судове рішення підставою для припинення в державних реєстрах обтяжень відомостей про ОСОБА_2 як кредитора та іпотекодержателя щодо ОСОБА_1 та в який спосіб має діяти державний реєстратор, виконуючи припинення відповідних записів у державних реєстрах?
У судове засідання заявник та його представник не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Суд, розглянувши вказану заяву та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. У ч.2 наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що "роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання".
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання."
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Відповідно, до ч. 1 ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відтак, вимоги які зазначені у заяві про роз'яснення судового рішення виходять за межі прохальної частини позовної заяви та предмету розгляду цивільної справи в цілому, вирішення вказаних питань містять ознаки нових вимог, які потребують вирішення питання в окремому судовому порядку. Питання виконання та способу виконання даного рішення державним виконавцем не належить до компетенції суду та не є предметом розгляду даної цивільної справи.
Обгрунтування в необхідності роз'яснення судового рішення зводиться лише до не згоди з формулюванням мотивувальної та резолютивної частини рішення, що може бути предметом оскарження рішення до суду вищої інстанції, а не підставою для роз'яснення судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для роз'яснення судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 271, 353 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 травня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Суддя: Л.І.Стрюк