Справа № 161/10684/25
Провадження № 2/161/3932/25
03 червня 2025 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суд Волинської області Смокович М.В., вивчивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
02 червня 2025 року АТ «ПУМБ» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Вивчивши матеріали позовної заяви та ознайомившись із доданими до неї документами, суд прийшов до висновку, що вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України з наступних підстав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 06.09.2017 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №200868238901, за яким позичальнику видано кредит в сумі 27800 грн.
Крім того, 22.03.2021 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1001840171001, за яким позичальнику видано кредит у сумі 40710,88 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. За таких обставин вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
На підставі частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як на правову підставу вимоги про стягнення заборгованості позивач у поданій до суду позовній заяві посилається на ст.1050 ЦК України, яка надає право кредитодавцю вимагати повернення усієї суми заборгованості у випадку прострочення позичальником оплати чергових платежів понад 1 місяць. Загальна ціна позову визначена позивачем як сума всіх вимог за двома кредитними договорами, кожен із яких включає розрахунки заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами та заборгованості за комісією.
При цьому суд враховує, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків.
У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, окремі видаткові операції, індивідуальний графік платежів тощо).
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Відповідно позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах, які є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей, які виникли з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2019 у справі № 910/11811/18, від 25 липня 2019 у справі № 916/2733/18 та від 16 жовтня 2020 у справі № 910/7186/19.
У даному випадку об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Отже, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання чи не виконання кожного договору окремо та фактично підлягають вирішенню два окремі спори між тими ж сторонами.
На думку суду, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а також одна з позовних вимог не є основною, а інша похідною від неї.
Таким чином, вищезазначені кредитні договори породжують різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, тому спільний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
При цьому суд враховує, що об'єднання позивачем у позові декількох вимог майнового характеру, які до того ж не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними, не може призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви.
Встановлення наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 185, 188, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович