Справа № 161/11190/23
Провадження № 1-кп/161/464/25
м. Луцьк 02 червня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023032010000040, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Гайсин Гайсинського району Вінницької області, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 190 КК України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин.
01 січня 2007 року між Волинською обласною радою (Орган правління) та ОСОБА_7 (Керівник) укладено Контракт, відповідно до якого останнього призначено на посаду директора КО «Музею історії сільського господарства Волині - скансен» (далі - Музей) на термін з 01 січня 2007 року по 31 січня 2011 року.
В подальшому, наказом управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 10 січня 2012 року №2, враховуючи Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників підприємств, установ, організацій об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням обласної ради від 11 червня 2004 року №11/20 та додаткову угоду до Контракту з директором Музею від 27 грудня 2011 року, термін дії Контракту продовжено з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2016 року.
Наказом управління культури Волинської обласної державної адміністрації №76 від 30 грудня 2016 року, враховуючи Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників підприємств, установ, організацій, об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням обласної ради від 11 червня 2004 року №11/20, зі змінами, внесеними рішеннями обласної ради від 13 травня 2011 року №4/41, від 15 травня 2014 року №25/42, враховуючи рішення постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку сім'ї, молоді, спорту та туризму від 29 грудня 2016 року №12/1, до моменту призначення нового директора Музею, ОСОБА_7 призначено виконувачем обов'язків директора з 02 січня 2017 року.
У відповідності до умов Контракту директору Музею надано наступні права та покладено такі обов'язки, зокрема згідно з Розділом 2 п.6 директор Музею здійснює поточне (оперативне) керівництво установою, організовує її виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, статутом установи та вказаним Контрактом; згідно з п.11 директор Музею має право діяти від імені установи, представляти її на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати від імені установи господарські та інші угоди, видавати від імені установи доручення, відкривати від імені установи рахунки в банках, користуватись правом розпорядження коштів установи, заохочувати тa накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства, в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов?язкові для всіх підрозділів та працівників установи, вирішувати інші питання віднесені законодавством, Органом управління майном, статутом установи і контрактом до компетенції Керівника.
Таким чином, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду директора Музею і виконував організаційно - розпорядчі повноваження, тобто згідно з ч.3 ст.18 КК України, був службовою особою.
Так, 20 липня 2006 року ОСОБА_7 , уклав контракт на навчання в докторантурі Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету (далі - МАУП).
04 липня 2008 року, по завершенню навчання у спільній заочній докторантурі МАУП, ОСОБА_7 отримав диплом доктора філософії в галузі історії серії DD №1735.
Відповідно до п. 2.5. Контракту на навчання в докторантурі МАУП укладеним між вказаним навчальним закладом та ОСОБА_7 зазначено, що присвоєний науковий ступінь не є підставою для отримання пільг, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997р. №644 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», а також іншими нормативними актами, якщо це прямо в них не сказано.
Так, згідно із умовами Контракту укладеного між Волинською обласною радою та ОСОБА_7 , а саме відповідно до п.15 згаданого контракту, заробітна плата директора Музею складається із:
- посадового окладу, розмір якого встановлюється штатним розписом і визначається згідно з діючим законодавством;
- надбавка до посадового окладу за вислугу років відповідно до діючого законодавства;
- премії в розмірі 50% від посадового окладу щоквартально за виконання платних послуг;
- надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50% до посадового окладу.
14 липня 2008 року, ОСОБА_7 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями та господарсько - фінансовим функціями, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, завідомо знаючи про те, що отриманий ним диплом доктора філософії в галузі історії DD №1735 від 04 липня 2008 року не передбачає отримання встановленої чинним законодавством надбавки та будучи обізнаним із умовами Контракту укладеного із Обласною радою, видав наказ - розпорядження від 14.07.2008 №33-а, яким зобов'язав головного бухгалтера Музею проводити виплату йому надбавки в розмірі 25% від посадового окладу за науковий ступінь доктора філософії з 01 серпня 2008 року, чим видав завідомо неправдивий офіційний документ.
Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились у видачі завідомо неправдивого документу, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.
Крім того, ОСОБА_7 достовірно знаючи, що отриманий ним диплом доктора філософії в галузі історії DD №1735 від 04 липня 2008 року не надає можливості отримання встановленої чинним законодавством надбавки, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, однак в період часу з 04.07.2008 по 28.08.2008, діючи у особистих інтересах, умисно та керуючись метою власного незаконного збагачення, шляхом обману, який виразився у наданні начальнику Управління культури та туризму Волинської облдержадміністрації неправдивої інформації та документів про науковий ступінь доктора філософії, що стали підставою для видачі останнім наказу від 28.08.2008 № 62 «Про надбавку ОСОБА_7 » та в подальшому безпідставного отримання та заволодіння, в період часу з 01 серпня 2008 року по 31 грудня 2021 року, надбавки до заробітної плати за науковий ступінь в загальній сумі 111 399, 56 гривень, що надходили з коштів державного бюджету, спричинивши вказаними діями збитки КО «Музею історії сільського господарства Волині - скансен» на вище зазначену суму
Таким чином, своїми умисними діями які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину не визнав та суду показав, що вважає обвинувальний акт відносно нього невмотивованим та неогрунтованим відповідно до Кримінального кодексу України та кримінального процесуального кодексу України. Це дає підстави для винесення судом виправдовувального вироку. В судовому засіданні прокурором було змінено обвинувальний акт та змінено з ч. 2 ст 191 КК України на ч. 1 ст 190 КК України, вважає, що таким чином прокурор відмовився від його обвинувачення за привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем внаслідок безпідставного отримання надбавки до заробітної плати за науковий ступінь доктора філософії в галузі історії за дипломом DD № 1735 від 04.07.2008 року. Разом із тим, прокурором підтримується обвинувачення щодо ч. 1 ст 366 КК України вважаючи, що він видав наказ-розпорядження для отримання вказаної надбавки. Вважає, що обвинувачення стосовно нього грунтується на не встановлених судом фактах, абсурдним, оскільки прокурор вже відмовився від обвинувачення його за привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Зазначив, що він не є суб'єктом вказаного кримінального правопорушення, оскільки вказаний диплом він не видавав, не купляв, а отримав його в приватному вузі четвертого рівня акредитації в МАУП після здачі екзаменів канд-мініму, написання автореферату та дисертації. Головним аргументом його звинувачення є лист Міністерства освіти і науки України, який здобув ОСОБА_10 освіти і науки України, посилаючись на Постанову КМУ від 22.07.1999 року, повідомлено про те, що його диплом не є документом встановленого зразка, тому не надає права доплати за науковий ступінь. З цього приводу зазначив, що держава увійшла в 21 століття, в нову інтеграційну систему Євросоюзу, Україна вступила в Болонський процес ще з 2005 році. Диплом доктора філосіофії видається закладом, а не державою. Кожен університет видає свій власний диплом і визнає інші дипломи інших університетів. Це питання про університетську автономію. Наші дипломи визнаються на Заході, а західні дипломи визнаються внашій державі. В судовому порядку ОСОБА_11 доктора філософії не визнавався і з умислом на майбутнє заволодіння ним музейними коштами з корисливою метою не отримувався. Вважає, що диплом доктора філософії не може бути покладений в основу обвинувального акту. Також на його думку, музей не є потерпілим в даному кримінальному провадженні. З повідомлення Луцької міської ради та Музею від 21.03.2025 року зазначено, що розмір фінансової дотації на виплату заробітної плати працівникам Музею, наданою з бюджету Волинською обласною радою з 2008 року по 2021 року в сумі 4149632.36 грн. Це не були кошти ОСОБА_12 , а кошти надані Волинською обласною радою. Управління культури видало наказ про виплату йому з субвенції облради відповідних коштів. Отже, вказані в обвинувальному акті збитки, які він наніс музею, не відповідають дійсності, бо це кошти не музею, а обласного управління культури Волинської облдержадміністрації. Вони до нього будь-яких претензій не висувають. В основу обвинувального акту прокурором покладено наказ № 33 від 14.07.2008 року, згідно якого здійснювались надбавки. В судовому засіданні вже було встановлено, що надбавку йому було виплачено за наказом № 62 від 28.08.2008 року, тому цей документ спростовує факт вчинення ним службового підроблення з метою заволодіння коштами музею, як шляхом присвоєння чи зловживання службовим становищем, так і шляхом шахрайства. Прокурор в обвинувальному акті не зазначає потерпілого за ч. 1 ст 190 КК України. Відтак, досудовим розслідуванням не встановлено і не може бути встановлено об'єктивна сторона шахрайства. Зазначив, що він не може бути суб'єктом кримінальної відповідальності стосовно документа, який видавався іншою особою в межах її компетенції. За наказом № 33 від 14.07.2008 року кошти йому не виплачувались. Наказ № 62 від 28.08.2008 року ніким не скасовувався, не був визнаний недійсним, тому не має підстав для його обвинувачення. Вважає, що обвинувальний акт грунтується на особистій думці прокурора, є припущенням. У зв'язку із чим просив виправдати його. Цивільний позов не визнає.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9 суду показав, що він є директором КО «Музею історії сільського господарства Волині - скансен». З 17.04.2021 року він приступив до посади. На той час ОСОБА_7 було переведено на посаду провідного наукового співробітника. На роботу до Музею його запросив ОСОБА_7 . Йому стало відомо, що диплом ОСОБА_7 DD № 1735 від 04.07.2008 року доктора філософії в галузі історії не засвідчує у особи наукового ступеню. Він заходив на платформу Міністерства освіти і науки, де вказані всі доктора філософії. В подальшому він звернувся із запитом до Міністерства освіти і науки, на що отримав лист про те, що диплом ОСОБА_7 не засвідчує у нього наявності наукового ступеню доктора філософії. Також із запитом з приводу диплому він звертався до Міжрегіональної Академії управління персоналом. Після відповіді Міністерства освіти і науки він перестав виплачувати ОСОБА_7 відповідну надбавку. На той час ОСОБА_7 був у творчій відпустці. Останній після закінчення дії трудового договору звільнився. Щодо дій ОСОБА_7 він звертався із заявою до правоохоронних органів. ОСОБА_7 не було повернуто зайво сплачені кошти. Щодо покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду. Позов в сумі 111399,56 грн. підтримав та просив стягнути їх з обвинуваченого. На запитання ОСОБА_7 стосовно того, чого не відбулося фінансування ОСОБА_12 відразу з його приходом, посянив, що передача ОСОБА_12 відбулася на баланс Луцької територіальної громади. Луцька міська рада згідно сесії прийняла рішення прийняти ОСОБА_12 , але оскільки в засновниках були фізичні особи, які мали свою частку в статутному капіталі, Луцька міська рада цей процес не могла прийняти, бо це суперечило законодавству. Поки фізичні особи не вийшли із числа засновників і до поки актом приймання-передачі Луцька міська рада прийняла цей ОСОБА_12 , тоді розпочалося фінансування і закриття боргів по заробітній платі працівників ОСОБА_12 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона працює головним бухгалтером КО «Музею історії сільського господарства Волині - скансен». Обвинуваченого знає, відносини нормальні. Він був керівником ОСОБА_12 до квітня 2021 року. З приводу вказаного кримінального провадження їй відомо, що проводиться судове слідство. Бухгалтером в ОСОБА_12 вона працює з 2002 року. Виданий в липні 2008 року наказ є внутрішньо-розпорядчим документом, який потребує підтвердження вищестоящої організації, бо там формуються всі штатні розписи. Вказана надбавка вносить в штатний розпис. По наказу від 14.07.2008 року вони не могли нарахувати надбавку, бо не було підтвердження обласної ради. Нарахування надбавки розпочали після розпорядження начальника культури. Фінансової ревізії ОСОБА_12 з приводу незаконного отримання ОСОБА_7 коштів вв період його керівництва проведено не було.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_14 суду показав, що він працює в Управлінні Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами. Зазначив, що заробітна плата ОСОБА_7 виплачувалась на підставі контракту, укладеного з Управлінням обласної ради. В даному контракті були передбачені всі форми оплати праці: посадовий оклад, надбавка за інтенсивність, премії і надбавка за вислугу років. В контракті не було передбачено виплати надбавки за науковий ступінь. Сам наказ повинен був бути погоджений Управлінням, такого погодження не було. Нарахування надбавки, яка не передбачена контрактом це вже є порушенням Закону. Зміни до контракту не вносились, хоча мали б бути внесені. В 2008 році видачу диплому виконувала Вища кваліфікаційна комісія, яка затверджувала форму диплому. Диплом, що був наданий йому на дослідження, не є документом встановленого зразка, не засвідчує наявність у особи наукового ступеню та не дає права на встановлений грант законодавством України. Ня невідповідність не надавала права на отримання надбавки. При порівнянні наказу від 14.07.2008 року та наказу від 28.08.2008 року є розбіжності в даті. Станом на 2008 рік, оскільки диплом не відповідав вимогам законодавства, тому і відповідно наказ від 28.08.2008 року не міг відповідати вимогам законодавства. Фінансові ревізії в Музею проводилися в 2004 році. Після 2004 року фінансові ревізії в Музею не проводилися. На запитання захисника чи мав права ОСОБА_7 сам собі підвищити заробітну плату, зазначив, що не міг, тільки Управління могло це зробити. Під час його дослідження матеріалів кримінального провадження наказу № 62 від 28.08.2008 року в матеріалах не було.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показала, що на теперішній час вона працює вчителем української мови та літератури Рокинівського ліцею № 38. В Музею вона працювала з 2006 року, за цей час була у декретній відпустці, стояла на біржі. За час її роботи директором був ОСОБА_7 .. Про його диплом щодо наукового ступеню їй відомо, особисто його не бачила. Про доплати ОСОБА_7 знає, в якому розмірі вони були та на підставі чого нараховувались їй невідомо. Головним бухгалтером на той час була ОСОБА_13 .. З ліцею звільнилася за власним бажанням.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показала, що вона обвинуваченого знає, він працював в підвідомчій установі, відносини нормальні. Наказ № 62 від 28.08.2008 року виконаний нею та в ньому міститься її підпис. Спочатку наказ вона віддала начальнику ОСОБА_17 . Що підпис в наказі саме її, вона впевнена в цьому. Крім того, зазначила, що підпис в наказі схожий на підпис ОСОБА_18 , вона в цьому впевнена. На наказі містяться три підписи: її, юриста ОСОБА_19 та начальника ОСОБА_18 . На підставі яких документів був виданий вказаний наказ вона не пам'ятає, в ньому вказані документи, на підставі яких він видавався. Такі накази видаються директорам, які підвідомчі обласній раді, які делеговані Укправлінню культури. Сам ОСОБА_7 міг видати наказ про його преміювання (надбавку) на підставі Управілння культури. Цей наказ мав передувати наказу ОСОБА_7 .. Як міг бути виданий наказ ОСОБА_7 в липні, тобто раніше ніж наказ ОСОБА_18 , їй невідомо. На питання захисника, чи радилася бухгалтер ОСОБА_12 з приводу можливості видачі наказу ніж наказу Управління культури, їй невідомо про це.
В судовому засіданні, у порядку встановленому ст. 358 КПК України, досліджені наступні документи.
Відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023 за №42023032010000040 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.
Постановою слідчого від 09.06.2023 у кримінальному провадженні №42023032010000040 від 20.04.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України змінено правову кваліфікацію на ч. 2 ст. 191 КК України.
Крім того, відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2023 за № 12023030580001936 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2023 за № 12023030580001937 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.
Постановою прокурора від 30.06.2023 матеріали вказаних кримінальних проваджень були об'єднані в одне кримінальне провадження за №42023032010000040.
Відповідно до рапорту прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_5 від 20.04.2023 року вбачається, що ним було опрацьовано публікацію інформаційного агенства «Конкурент» під назвою «Липовий» «доктор філософії»: ексдиректор музею - скансену під Луцькому отримував доплати. В ході якого встановлено, що колишній директор музею історії сільського господарства Волині - скансен, можливо незаконно отримував відповідну допомогу з комунального бюджету, тому в його діях вбачається склад злочину, передбачений ч. 1 ст 191 КК України.
Із заяви т.в.о. керівника КО «Музей історії сільського господарства Волині-скансен» ОСОБА_9 від 21.04.2023 року вбачається, що останній звертається до правоохоронних органів задля внесення відомостей до ЄРДР у зв'язку із вчиненням ОСОБА_7 дій, які мають ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст 191, ч. 1 ст 364-1, ч. 1 ст 189 КК України та визнати КО «Музей історії сільського господарства Волині-скансен» потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до п.6.6 Розділу 6 Статуту Музею історії сільського господарства Волині - скансену (нова редакція), зареєстрованого 25.12.2007 року вбачається, що фінансування музею здійснюється, згідно кошторису, за рахунок обласного бюджету (рішення обласної ради № 5/19 від 01.09.2006 року) та коштів засновників. Бюджетні асигнування та позабюджетні кошти не підлягають вилученню.
Відповідно до Контракту, укладеного між Обласною радою з однією сторони, та ОСОБА_7 з другої сторони, ОСОБА_7 призначається на посаду директора Музею історії сільського господарства Волині - сансен на термін з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року. Заробітна плата Директору складається з: посадового окладу, розмір якого встановлюється штатним розписом і визначається згідно з діючим законодавством; надбавки до посадового окладу за вислугу років відповідно до діючого законодавства, премії в розмірі 50 % від посадового окладу щоквартально за виконання цих послуг, у разі допущення в установі нещасного випадку із смертельними наслідками з вини установи премія керівникові не нараховується, надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі до посадового окладу.
Відповідно до контракту на навчання в докторнатурі Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної Кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету від 20.07.2006 року ОСОБА_7 навчався у даній докторнатурі за спеціальністю історія. Відповідно до п. 2.5 Контракту - присвоєний науковий ступінь не є підставою для отримання пільг, які передбачені Постановою КМУ від 28.06.1997 року № 644 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», а також іншими нормативними актами, якщо це прямо в них не сказано.
Відповідно до диплому DD № 1735 від 04.07.2008 року, ОСОБА_7 отримав науковий ступінь в галузі історії від Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету.
Відповідно до протоколу огляду предмету від 10.06.2023 року, об'єктом огляду являються документи, що стосуються фінансово господарської діяльності КО «Музей історії сільського господарства Волині скансен» код ЄДРПОУ 13344468, юридична адреса: Волинська область, Луцький р-н., смт Рокині, вул. Шкільна, 1, а саме: документів, пов'язаних із встановленням та виплатою колишньому директору установи ОСОБА_7 надбавки за науковий ступінь доктора філософії в галузі історії в розмірі 25% від посадового окладу. В ході проведення огляду виявлено ряд наступних документів, зокрема: Статут Музею історії сільського господарства Волині скансену. затверджений рішенням Луцької міської ради від 03.12.2021 №№22/95 (нові редакція); Наказ №1а-К від 02 жовтня 1989 року про прийняття посади директора Музею; Контракт з директором Музею історії сільського господарства Волині - скансен, що є у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області; Наказ розпорядження №33-а від 14.07.2008 Про виплату надбавки за науковий ступінь та премії; Копія диплому доктора філософії в галузі історії DD №1735 від 04.07.2008, Виданого ні ім'я ОСОБА_7 ; Лист Міністерства освіти і науки України від 04.05.2022 за №9/218-22; Лист ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія правління персоналом» від 15 травня 2023 року за №5868; Контракт на навчання в докторантурі Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної Кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету від 20 липня 2006 року; Книги нарахування заробітної плати за період часу з січня 2008 року по грудень 2021 року. Так, оглядом встановлено, що директор Музею ОСОБА_7 , завідомо знаючи про те, що отриманий ним диплом доктора філософії в галузі історії не відповідає встановленому державному зразку та не передбачає надбавки, та всупереч положенням укладеного із Обласною радою контракту, видав наказ розпорядження від 14.07.2008 №33-а, яким зобов'язав головного о бухгалтера організації проводити виплату йому надбавки в розмірі 25% від посадового окладу за науковий ступінь доктора філософії, після чого у період 01.01.2008 по 88 гривень за науковий ступінь, чим завдав матеріальної шкоди (збитків) КО «Музей історії сільського господарства Волині скансен» на вказану суму.
Відповідно до довідки спеціаліста від 14.06.2023 року, наданої на підставі звернення Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 01.06.2023 року, вбачається, що головним державним фінансовим інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області ОСОБА_20 встановлено, що внаслідок встановлення та виплати надбавки ОСОБА_7 за науковий ступінь доктора філософії в розмірі 25 % від посадового окладу, зайво виплачено бюджетних коштів та проведено сплату до фондів на ФОП на загальну суму 140839,88 грн., що призвело до матеріальних збитків, нанесених Музею та загальному фонду обласного бюджету на вказану суму. Порушення допущено колишнім директором Музею історії сільського господарства Волині скансен ОСОБА_7 , який до 15.04.2021, згідно з Контрактом, обіймав дану посаду та яким підписано Наказ розпорядження від 17.07.2008 №33-а «Про виплату надбавки за науковий ступінь та премії».
Відповідно до листа Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації Міністерства освіти і науки України від 26.06.2023 року вбачається, що диплом доктора філософії в галузі історії DD № 1735 від 04.07.2008 року, виданий ОСОБА_21 Міжрегіональною академією управління персоналом у 2008 році, не відповідає законодавству, не засвідчує наявність у нього наукового ступеня та не дає йому права на отримання доплати за науковий ступінь.
Відповідно до висновку експерта від 28.06.2023 року № СЕ-19/103-23/6812-ЕК за результатами судової економічної експертизи:
Висновок довідки спеціаліста від 14.06.2023 Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області в частині зайво виплачених бюджетних коштів та проведено сплату до Фондів на ФОП, внаслідок встановлення та виплати надбавки ОСОБА_7 за науковий ступінь доктора філософії в розмірі 25% від посадового окладу на загальну суму 140 839,38 грн., документально не підтверджується.
Загальна сума зайво виплачених бюджетних коштів та проведеної сплати до Фондів на ФОП, що призвело до завдання матеріальної шкоди (збитків), внаслідок встановлення та виплати надбавки ОСОБА_7 за науковий ступінь доктора філософії в розмірі 25% від посадового окладу складає 141 143,07 гри, в тому числі нарахована надбавка 111 399,56 гри., проведена сплата до Фондів на оплату праці та ЄСВ на загальну суму 29743,51 грн.
Відповідно до висновку експерта від 23.06.2023 року № СЕ-19/103-23/6820-ПЧ за результатами судової почеркознавчої експертизи:
1.Підпис розміщений у графі «Директор музею ОСОБА_7 » у наказі -розпорядженні №33 а від 14.01.2008 «Про виплату надбавки за науковий ступінь та премії» виконаний ОСОБА_7 .
2. Підпис та рукописний запис « ОСОБА_7 » розміщені у графі «Докторант » у контракті на навчання в докторантурі Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної Кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету від 20 липня 2006 року ОСОБА_7 .
Відповідно до наказу - розпорядження № 33-а від 14.07.2008 року «Про виплату надбавки за науковий ступінь та премії», виданий директором Музею ОСОБА_7 , останній на підставі диплому доктора філософії DD№1735 від 04.08.2008 року Про присудження наукового ступеня доктора філософії в галузі історії ОСОБА_7 , наказу №745 від 18.10.2005року «Про впорядкування умов оплати працівників культури» про встановлення надбавок за науковий ступінь. На підставі контракту між Обласною радою та директором музею історії с/г Волині ОСОБА_7 від 01.01.2007 pp. о 31.12.2011 року, згідно п. 15 про виплати щоквартальної премії, згідно даного контракту наказує, зокрема: головному бухгалтеру проводити йому виплату надбавки в розмірі 25% від посадового окладу за науковий ступінь доктора філософії з 01.08.2008 року.
Відповідно до рапорту слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_22 , останнім встановлено, що в діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст 366 КК України.
Відповідно до наказу № 62 від 28.08.2008 року «Про надбавку ОСОБА_7 », виданого начальником Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації ОСОБА_23 , відповідно п.2 п.п.3в до наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 № 745, диплома доктора філософії в галузі історії, виданого за рішенням спеціалізованої вченої ради Міжнародної кадрової академії за № 1735 встановлено з 1 вересня 2008 року ОСОБА_7 директору музею історії сільського господарства Волині-скансен, надбавку за науковий ступінь в розмірі 25 відсотків посадового окладу.
Враховуючи досудову доповідь Луцького МВ ФДУ «Центр Пробації» у Волинській області, відповідно до якої орган пробації беручи до уваги інформацію, що характеризує особу за місце свого проживання, умови його життєдіяльності, а також рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та рівень ймовірності небезпеки для суспільства свідчать про можливість особи без ізоляції від суспільства.
Позиції сторін кримінального провадження та оцінка доказів судом.
Сторона обвинувачення, вважаючи зібрані та досліджені докази належними і допустимими, просила суд визнати винуватим ОСОБА_7 в інкримінованому обвинуваченні та звільнити останнього від призначеного покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України.
Сторона захисту вважала за можливе виправдати обвинуваченого у зв'язку з недоведеності його вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні поряд з іншими підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК України, обов'язок доказування покладений на прокурора. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений цією статтею кримінального процесуального закону, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина, може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У п. 146 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.2018 р., Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні; і будь - який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.
Суд, зі свого боку, забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону. Сторони користувались рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні й доведеності їх переконливості перед судом, клопотання всіх учасників процесу були розглянуті відповідно до вимог закону.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази на предмет їх допустимості, та аналізуючи їх зміст у співставленні з доводами сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про музеї та музейну справу» від 1995 року 249/95-ВР передбачається, що фінансування музеїв залежно від форм власності здійснюється за рахунок коштів відповідно державного бюджету, місцевих бюджетів, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
Так, в обвинувальному акті вказано, що 14 липня 2008 року, ОСОБА_7 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями та господарсько - фінансовим функціями, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, завідомо знаючи про те, що отриманий ним диплом доктора філософії в галузі історії DD №1735 від 04 липня 2008 року не передбачає отримання встановленої чинним законодавством надбавки та будучи обізнаним із умовами Контракту укладеного із Обласною радою, видав наказ - розпорядження від 14.07.2008 №33-а, яким зобов'язав головного бухгалтера Музею проводити виплату йому надбавки в розмірі 25% від посадового окладу за науковий ступінь доктора філософії з 01 серпня 2008 року, чим видав завідомо неправдивий офіційний документ.
Крім того, в період часу з 04.07.2008 по 28.08.2008, діючи у особистих інтересах, умисно та керуючись метою власного незаконного збагачення, шляхом обману, який виразився у наданні начальнику Управління культури та туризму Волинської облдержадміністрації неправдивої інформації та документів про науковий ступінь доктора філософії, що стали підставою для видачі останнім наказу від 28.08.2008 № 62 «Про надбавку ОСОБА_7 » та в подальшому безпідставного отримання та заволодіння, в період часу з 01 серпня 2008 року по 31 грудня 2021 року, надбавки до заробітної плати за науковий ступінь в загальній сумі 111 399, 56 гривень, що надходили з коштів державного бюджету, спричинивши вказаними діями збитки КО «Музею історії сільського господарства Волині - скансен» на вище зазначену суму.
В судовому засіданні обвинувачений неодноразово вказував на те, що він не є суб'єктом вказаних кримінальних правопорушень і нарахування та виплата надбавки в розмірі 25% від посадового окладу за науковий ступінь доктора філософії йому здійснювалася з моменту видачі наказу № 62 від 28.08.2008 року, а не з наказу № 33 від 14.07.2008 року, який положено в основу обвинувального акту.
Судом було досліджено в судовому засіданні наказ № 62 від 28.08.2008 року «Про надбавку ОСОБА_7 », виданого начальником Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації ОСОБА_23 , в якому зазначено, що відповідно п.2 п.п.3в до наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 № 745, диплома доктора філософії в галузі історії, виданого за рішенням спеціалізованої вченої ради Міжнародної кадрової академії за № 1735 встановлено з 1 вересня 2008 року ОСОБА_7 директору музею історії сільського господарства Волині-скансен, надбавку за науковий ступінь в розмірі 25 відсотків посадового окладу.
Тобто з цього суд робить висновок, що КО "Музею історії сільського господарства Волині - скансен" станом на 2008 рік підпорядковувалася Управлінню культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації. Що також підтверджується поясненнями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , яка суду показала, що « ОСОБА_7 працював в підвідомчій установі. Наказ № 62 від 28.08.2008 року виконаний нею та такі накази видаються директорам, які підвідомчі обласній раді, які делеговані Управлінню культури».
П.п. в) п.п. 4 п. 2 Наказу Міністерства освіти і науки України від 18.10.2005 № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» (надалі - Наказ) установлено, що за науковий ступінь: доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати); кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.
Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації культури.
Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня, повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законодавством.
З п. 3 Наказу вбачається, що преміювання керівників установ, закладів та організацій культури, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Тобто з цього суд робить висновок, що за нарахування надбавки за науковий ступінь відповідає керівник закладу освіти, установи або наукової установи і ним же визначається відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника та встановлює розмір доплати. У випадку державної чи комунальної установи культури, це може бути Міністерство культури або відповідне місцеве управління. КО "Музею історії сільського господарства Волині - скансен" є комунальною організацію і тому розмір надбавки та її можливого нарахування затверджувався, відповідно до наказу № 62 від 28.08.2008 року «Про надбавку ОСОБА_7 », керівником відповідного місцевого управління, в даному випадку це Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації.
Крім того, суд звертає увагу на те, що саме з видачі наказу № 62 від 28.08.2008 року «Про надбавку ОСОБА_7 » ОСОБА_7 розпочалося нарахування та виплата вказаної в обвинувальному акті надбавки. Що також підтверджується наданими показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , яка працює головним бухгалтером КО «Музею історії сільського господарства Волині - скансен» та суду показала, що «виданий в липні 2008 року наказ є внутрішньо-розпорядчим документом, який потребує підтвердження вищестоящої організації, бо там формуються всі штатні розписи. Вказана надбавка вноситься в штатний розпис. По наказу від 14.07.2008 року вони не могли нарахувати надбавку, бо не було підтвердження обласної ради. Нарахування надбавки розпочали після розпорядження начальника культури.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:
Частина 2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Частина 4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
За змістом ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що вказані кримінальні правопорушення вчинені саме обвинуваченим ОСОБА_7 ..
За встановлених судом обставин ОСОБА_7 підлягає виправданню.
З урахуванням викладеного, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази, з точки зору достатності та взаємозв'язку, у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, розглянувши матеріали кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає, що ОСОБА_7 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 190 КК України через недоведеність в його вини.
Оскільки щодо ОСОБА_7 ухвалюється виправдовувальний вирок питання процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта слід віднести за рахунок держави.
Цивільний позов КО «Музей історії сільського господарства Волині-скансен» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 111399,56 грн. суд вважає слід залишити без розгляду.
Долю речових доказів вирішити в порядке ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні - за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 190 КК України та виправдати, на підставі п. 2 ч.1 ст.373 КПК України.
Речові докази: наказ - розпорядження № 33-а від 14.07.2008 року, контракт на навчання в докторантурі Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної Кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету від 20 липня 2006 року, укладеного із ОСОБА_7 , матеріали особової справи ОСОБА_7 ; платіжні відомості по оплаті праці ОСОБА_7 ; книги нарахування та виплати заробітної плати за період часу з січня 2008 року по грудень 2021 року (у загальній кількості 8 книг); книги обліку музейних предметів (у загальній кількості 13 книг); кошторисні плани використання бюджетних коштів за період 2012, 2014-2022 років; табелі обліку робочого часу ОСОБА_7 за період часу з серпня 2008 року по квітень 2023 року (на 187 арк.); лікарняні листи, протоколи, заяви розрахунки (на 32 арк.); колективний договір між дирекцією та трудовим колективом (на 20 арк); технічна документація (на 12 арк.); технічна документація (на 29 арк.); статут Музею, затверджений рішенням Луцької міської ради від 03.12.2021 №22/95 (на 10 арк.); статут Музею, затверджений зборами засновників, протокол №01/18 від 13.03.2018 (на 11 арк.); колективний договір між дирекцією та трудовим колективом (на 25 арк.), - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов КО «Музей історії сільського господарства Волині-скансен» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 111399,56 грн. - залишити без розгляду.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 11472 грн., необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Волинського Апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя
Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1