Справа № 161/5543/25
Провадження № 2/161/2619/25
27 травня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Смоковича М.В.
при секретарі судового засідання Хилько О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
26.03.2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги мотивує тим, що 28.08.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 101010895, згідно з умовами якого відповідач отримала 5000 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем внесено не було.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконала умов кредитного договору.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника. Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного договору є Анкета-заява на кредит № 101010895 позичальника від 28.08.2023 року, що заповнена відповідачем.
28.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги №105- МЛ/Т.
Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 101010895 від 28.08.2023 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Сума заборгованості відповідача становить 14895,62 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 10895,62 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит -Капітал» вищевказану заборгованість, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.03.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
15.04.2025 року представник відповідача по справі, адвокат Гламазда М.П., подав до суду відзив на позовну заяву згідно з яким заперечив проти позову повністю. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що не погоджуються із нарахуванням процентів на суму заборгованості, оскільки відповідач є дружиною військовослужбовця, а тому на неї, як члена сім'ї військовослужбовця, розповсюджуються гарантії, встановлені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Законодавець прямо визначив, що фінансові зобов'язання (проценти, штрафні санкції) не підлягають нарахуванню та стягненню, якщо кредитний договір не стосується придбання об'єктів житлового фонду або автомобіля. У даному випадку кредит був отриманий на споживчі потреби, а не на придбання майна, що відноситься до житлового фонду чи до транспортного засобу, що унеможливлює законне нарахування процентів та штрафних санкцій по даній справі. Відповідач визнає вимогу про стягнення 4000 грн. боргу за тілом кредиту. Крім того, відповідачем протягом строку дії договору було сплачено частину процентів по кредиту в сумі 488,44 грн. В той же час, оскільки відповідач, на підставі ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», звільняється від обов'язку зі сплати процентів за користування кредитом, то такі сплачені суми процентів слід зарахувати в оплату заборгованості по тілу кредиту. Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 3541,56 (4000-488,44). 12.04.2025 року відповідачем було виконано зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту шляхом здійснення платежу на банківський рахунок позивача. Крім того зазначає, що позивачем нарахована заборгованість зі сплати відсотків за стандартною процентною ставкою 3% за кожен день користування кредитом, тоді як відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» дана процентна ставка не має перевищувати 1%. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
23.04.2025 року представником позивача подано суду відповідь на відзив, в обґрунтування якого зазначив, що посилання представника відповідача є безпідставними, а заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
26.05.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які фактично дублюють відзив на позовну заяву.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 28.08.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 101010895. Договір укладався сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Відповідно до даного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості згідно п. 1.4 договору, та виконати інші зобов'язання на умовах та в строки, що визначені договором (п. 1.1. Договору).
Факт укладення Договору про споживчий кредит № 101010895 від 28.08.2023 року визнається відповідачем, а тому, в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.
Основні умови кредитування згідно договору про споживчий кредит № 101010895 від 28.08.2023 року:
- сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 грн. (п. 1.2);
- кредит надається загальним строком на 105 днів з 28.08.2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів (п. 1.3);
- пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12.09.2023 (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1);
- поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 11.12.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2);
- позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 12.09.2023 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 11.12.2023 року (останнього дня строку кредитування) (п. 1.4);
- проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 7,50 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2);
- проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3);
- кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1);
- позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких самих умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість відповідно до розділу 6 Правил (п. 2.3.1).
ТзОВ «Мілоан» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5 000 грн. (платіжне доручення № 71320622 від 28.08.2023 року). Крім цього, факт отримання даних коштів визнається самим відповідачем.
28.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до чинного законодавства України, укладений договір відступлення прав вимоги №105- МЛ/Т.
Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за Договором про споживчий кредит № 101010895 від 28.08.2023 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1
12.04.2025 року відповідачем, ОСОБА_1 , було перераховано на банківський рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» грошові кошти у сумі 3541,56 грн. в рахунок погашення боргу за Договором про споживчий кредит № 101010895 від 28.08.2023 року.
18.09.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було зареєстровано шлюб між відповідачем, ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 .
25.03.2022 року був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та на даний час проходить службу у Збройних Силах України, а саме: з 25.03.2022 року по 07.03.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , з 07.03.2024 року по даний час проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується копією військового квитка, виданого 23 травня 2016 року на ім'я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_5 , копією довідки військової частини НОМЕР_4 від 17.09.2024 року № 3-29/5473.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву однією з підстав для відмови в задоволенні позову зазначає те, що відповідач є дружиною військовослужбовця, а тому на неї, як члена сім'ї військовослужбовця, розповсюджуються гарантії, встановлені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме гарантії, зазначені у ч. 15 ст. 14 даного закону.
Однак, суд не погоджується з даними твердженнями представника відповідача, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Дані зміни до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року, який набрав чинності 18.05.2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір про споживчий кредит № 101010895 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений 28.08.2023 року, заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 10895,62 грн. була нарахована у період з 29.08.2023 року по 26.12.2023 року.
Відповідно до ч. 15 ст. 14Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору та на момент останнього дня нарахування відсотків за користування кредитом), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Таким чином, на відповідача, як на дружину військовослужбовця, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на момент укладання кредитного договору та на момент нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, не поширювалися пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому позивач вправі був нараховувати відсотки відповідачу за користування нею наданими їй кредитними коштами.
Відповідно до наданих позивачем виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 101010895 від 28.08.2023 року та відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором № 101010895 від 28.08.2023 року, ОСОБА_1 була нарахована заборгованість за даним кредитним договором у розмірі 14895,62 грн., що складалася з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4000 грн; суми прострочених платежів по процентах 10895,62 грн. у період з 28.08.2023 року по 26.12.2023 року.
Як вбачається з п. 1.4. Договору про споживчий кредит № 101010895 від 28.08.2023 року, дата остаточного погашення заборгованості - 11.12.2023 року, однак відповідачем, відповідно до 2.3.1. даного договору, 11.09.2023 року, 14.09.2023 року, 22.09.2023 року, 09.10.2023 року, 01.12.2023 року була сплачена комісія за пролонгацію строку кредитування на загальну суму 750 грн. (по 150 грн. за кожну пролонгацію договору). Таким чином, враховуючи вимоги п. 1.4., п. 2.3.1. Договору про споживчий кредит № 101010895 від 28.08.2023 року, строк кредитування збільшився на 15 днів, а тому позивач вправі був нараховувати відсотки за користування кредитом не до 11.12.2023 року (дата остаточного погашення заборгованості), а до 26.12.2023 року (дати остаточного погашення заборгованості, з урахування пролонгації договору).
В обумовлений сторонами строк договору про надання кредиту, відповідачем кредитні кошти у повному розмірі не повернуті, а тому, станом на 26.03.2025 року, заборгованість останньої перед позивачем складала 14895,62 грн., що складалася з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4000 грн; суми прострочених платежів по процентах 10895,62 грн.
Крім цього, суд не бере до уваги твердження представника відповідача з приводу того, що позивачем нарахована відповідачу заборгованість зі сплати відсотків за стандартною процентною ставкою 3% за кожен день користування кредитом з порушенням вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка передбачає, що процентна ставка не має перевищувати 1%, так як дана норма набрала чинності лише 24.12.2023 року, тобто вже після укладення сторонами кредитного договору, а тому, в даному випадку, в силу вимог ч. 2 ст. 5 ЦК України, слід керуватися нормами, які були чинними на момент саме укладення договору (на момент укладення договору граничний розмір стандартної процентної ставки за кожен день користування кредитом Законом України «Про споживче кредитування» встановлено не було).
Однак, 12.04.2025 року відповідачем було перераховано на банківський рахунок позивача грошові кошти у сумі 3541,56 грн. в рахунок погашення боргу за Договором про споживчий кредит № 101010895 від 28.08.2023 року.
Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Таким чином, перераховані відповідачем на банківський рахунок позивача грошові кошти у сумі 3541,56 грн. слід зарахувати у сплату нарахованих останнім відсотків за користування кредитом.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 11354,06 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4000 грн; суми прострочених платежів по процентах 7354,06 грн.
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не надала.
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1846,45 грн. (11354,06:14895,62*2422,40).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 101010895 від 28.08.2023 року в сумі 11354 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 06 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1846 (однієї тисячі вісімсот сорок шість) грн. 45 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повний текст судового рішення виготовлений 02 червня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович