про залишення позову без розгляду
03 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/10895/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративної справи № 640/10895/22 за позовом Малого приватного підприємства «Елтранс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Мале приватне підприємство «Елтранс» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/10895/22 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 вказану справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 17.03.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі; запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.
Вказану ухвалу суду від 17.03.2025 надіслано судом за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до Електронного кабінету представника позивача, відомості про яку зазначені в позовній заяві.
Так, вищевказану ухвалу суду доставлено до вказаного Електронного кабінету 18.03.2025.
Також ухвалу суду від 17.03.2025 надіслано судом в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв'язку на адресу позивача, що вказана в позовній заяві, з рекомендованим повідомленням про вручення відправлення.
22.04.2025 від позивача повернувся конверт з вказаним відправленням у зв'язку з його неврученням, із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, ухвалу суду було надіслано в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв'язку на адресу позивача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
26.05.2025 від позивача повернувся конверт з вказаним відправленням у зв'язку з його неврученням, із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Отже, з урахуванням положень частини 4 статті 124, частини 11 статті 126 КАС України позивач вважається таким, що повідомлений належним чином про постановлення ухвали суду від 17.03.2025.
Однак, станом на 03 червня 2025 року позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, що зазначені в ухвалі суду від 17.03.2025, у встановлений судом строк.
Щодо строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви суд зазначає, що його визначено з урахуванням імперативних положень частини 13 статті 171 КАС України, якими визначено, що у випадку залишення позову без руху після відкриття провадження у справі суд надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 12.01.2018 у справі № 9901/1/17.
Жодних повідомлень щодо причин, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у строк визначений судом, не надходило, позивач провадженням у цій справі не цікавився.
Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((Заява № 28924/04) 13.01.2011) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», п. п. 28 - 36, Series A № 18)».
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30.08.2013 набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з частинами 13-15 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Отже, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою суду від 17.03.2025, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтею 6, 9, 18, 171, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Малого приватного підприємства «Елтранс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяО.М. Качанок