Іменем України
03 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/6557/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про визнання протиправною та скасування відмови від 07.09.2021, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 13.04.2022 надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Національної академії внутрішніх справ України (далі відповідач) з вимогами:
визнати протиправним та скасувати лист-відмову Національної академії внутрішніх справ від 07.09.2021 №46/02/5567 щодо виплати одноразової грошової допомоги;
зобов'язати Національну академію внутрішніх справ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, наслідком якої є втрата працездатності у розмірі 50 %, із визначенням III групи інвалідності.
В обгрунтування пред'явленого позову зазначено, що ОСОБА_1 у період з 01 серпня 1994 року по 06 листопада 2015 року знаходився на службі в органах внутрішніх справ. З 07 листопада 2015 року по 13 січня 2016 року позивач працював в Національній академії внутрішніх справ.
З 14 січня 2016 року, набувши статусу поліцейського відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 працював в Національній академії внутрішніх справ, перебуваючи на службі в Національній поліції України по 01 квітня 2021 року.
18 березня 2021 року Національною поліцією України видано наказ № 309 о/с, відповідно до якого позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).
26 березня 2021 року Національною академією внутрішніх справ винесено наказ № 48 о/с, відповідно до якого позивача звільнено з посади викладача кафедри вогневої підготовки з 01 квітня 2021 року, у зв'язку зі звільненням зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
23 лютого 2021 року Госпітальною військово-лікарською комісією Центрального госпіталю МВС України позивачу видано довідку № 17, відповідно до якої встановлено причинний зв'язок діагнозу - Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Відповідно до довідки від 22 липня 2021 року № 790436 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, Серії 12 ААБ (далі - Довідка № 790436), виданої Спеціалізованою кардіологічною МСЕК № 2, позивачу встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності, починаючи з 20 липня 2021 року. Причиною інвалідності, відповідно до Довідки № 790436, встановлено захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Відповідно до довідки Київського міського центру медико-соціальної експертизи спеціалізована кардіологічна МСЕК № 2 від 22 липня 2021 року № 038709 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50 % (п'ятдесят) відсотків. Причиною втрати професійної працездатності, відповідно до довідки № 0308709, є захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Також позивачу було видано спеціальним кардіологічним МСЕК № 2 індивідуальну програму реабілітації інваліда № 1024/21 від 22 липня 2021 року.
Позивач зазначає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням йому інвалідності відповідно до пункту 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», причиною якої є наявність захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків, а саме «проходження служби в поліції».
Крім того, в наслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків 06.07.2023 стався гострий Q-інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка, проведено стентування інфаркт залежної ПКА, що зазначено у виписці із медичної карти стаціонарного хворого № ІХ-231231/5049 від 09.01.2024 КНП «Чуднівської лікарні» м. Чуднів Житомирської області та Консультативному висновку ДУ «Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» від 19.01.2024.
Відповідачем 21.10.2022 надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Національна академія внутрішніх справ просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 01 серпня 1994 року по 06 листопада 2015 року, а після прийняття Закону України "Про національну поліцію" набувши статусу поліцейського, продовжив службу в Національній академії внутрішніх справ.
26 лютого 2021 року позивач подав рапорт на звільнення зі служби в поліції та про звільнення з посади, на підставі яких наказом №309 від 18.03.20221 був звільнений зі служби за власним бажанням за п. 7 ст. 77 "Про національну поліцію".
Згідно довідки №17 від 23 лютого 2021 року Центральної госпітальної поліції військово-лікарняної комісії МВС України був визнаний придатним до служби в поліції.
Згідно з випискою з акта медико-соціальної експертної комісії від 22.07.2021 №790436 серії 12 ААБ, позивачу була встановлена третя група інвалідності (захворювання пов'язане з проходженням служби).
28.07.2021 позивач звернувся з заявою до відповідача про виплату йому одноразової грошової допомоги (ОГД) через втрату ним працездатності 50% (довідка 038709 серія 12 ААА).
Відповідач підготував висновок про призначення ОГД та разом з розрахунком направив його до МВС України.
07.09.2021 до відповідача надійшла відповідь за №46/02/5567 про відмову у виплаті позивачу ОГД через відсутність підстав для виплати через звільнення позивача з поліції за власним бажанням з посиланням на п. п. 3,4 статті 97 Закону України "Про національну поліцію".
Згідно з пунктом 4 частиною 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11 січня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року №163/28293, який набрав чинності 29 лютого 2016 року (далі - Порядок №4).
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2016 року №916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Позивачем 26 лютого 2021 року подано рапорт із проханням звільнити його зі служби в поліції саме за власним бажанням.
Ні відповідач, ні позивач не заперечують, що позивачу встановлено третю групу інвалідності, але його звільнення зі служби в поліції не відбулося внаслідок захворювання, у зв'язку з яким йому призначено інвалідність.
Пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний перелік підстав призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Позивача не було звільнено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а саме через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, а звільнено з інших підстав, передбачених даною статтею (в даному випадку за власним бажанням).
Отже, якщо особу не було звільнено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а саме через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, а звільнено з інших підстав, передбачених даною статтею (в даному випадку за власним бажанням), то підстав для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до вказаної норми Закону у відповідача немає, оскільки відповідно до змісту пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" наведені у ньому причини звільнення с обов'язковою умовою для призначення одноразової грошової допомоги.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19.09.2018 №357/1734/17, № 373/1188/16-а.
На підставі вищенаведеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2022 відкрито провадження по справі, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/6557/22.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ.
26.02.2021 позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення зі служби в поліції та займаної посади за власним бажанням з 01.04.2021.
Згідно довідки Центрального госпіталя госпітальної військово - лікарська комісії №17 від 23 лютого 2021 року встановлено діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання поранення, травми, контузії, каліцтва: захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції. ОСОБА_1 визнано придатним до служби в поліції. Протипоказані значні фізичні навантаження, тривалі відрядження, потребує режиму харчування, динамічного нагляду кардіологом.
Згідно витягу з наказу Національної поліції України від 18.03.2021 № 309 о/с вбачається, що відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) підполковника поліції ОСОБА_1 (0140238), який набув статусу поліцейського відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», з 01 квітня 2021 року.
Відповідно до витягу з наказу Національної академії внутрішніх справ МВС України №48 о/с від 26.03.2021, звільнено у зв'язку зі звільненням зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), підполковника поліції ОСОБА_1 з посади викладача кафедри вогневої підготовки, 01 квітня 2021 року.
З довідки відповідача від 29 червня 2021 року № 46/11-703 вбачається, що позивач у період з 01 серпня 1994 року по 06 листопада 2015 року знаходився на службі в органах внутрішніх справ. З 07 листопада 2015 року по 13 січня 2016 року - працював в Національній академії внутрішніх справ. З 14 січня 2016 року, набувши статусу поліцейського відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», працював в Національній академії внутрішніх справ, перебуваючи на службі в Національній поліції України, 01 квітня 2021 року ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за статтею 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» (наказ Національної поліції України від 18.03.2021 № 309 о/с) та наказом НАВС від 26.03.2021 № 48 о/с звільнений з посади в академії.
Відповідно до довідки Київського міського центру Медико-соціальної експертизи Спеціалізована Кардіологічна МСЕК №2 від 22 липня 2021 року № 038709 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50% (п'ятдесят) відсотків. Причиною втрати професійної працездатності є захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Згідно довідки від 22 липня 2021 року №790436 до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, серії 12 ААБ, виданої Спеціалізованою кардіологічною МСЕК №2, позивачу встановлено ІІІ (Третю) групу інвалідності, починаючи з 20 липня 2021 року. Причиною інвалідності є захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
28.07.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги через втрату 50% працездатності.
Відповідач підготував висновок про призначення одноразової грошової допомоги та разом з розрахунком направив його до МВС України.
07.09.2021 до відповідача надійшла відповідь за №46/02/5567 про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги через відсутність підстав для виплати через звільнення позивача з поліції за власним бажанням з посиланням на п. п. 3, 4 статті 97 Закону України "Про національну поліцію".
Не погоджуючись із відмовою Національної академії внутрішніх справ від 07 вересня 2021 року №46/02/5567 щодо виплати одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон Закону № 580-VIII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11 січня 2016 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 351 від 30.05.2024) затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29 лютого 2016 (далі - Порядок №4).
Підпунктом 4 пункту 4 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2016 року № 916, передбачено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема, пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Згідно з розділом ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД є:
1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України «Про Національну поліцію», особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.
Згідно з пунктами 1-3 розділу IV Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:
1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
3) у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Водночас, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є наявність певних умов.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
За змістом пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VІІІ підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції (внаслідок захворювання, поранення, які пов'язані з проходженням служби) є обов'язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справах №357/1734/17, 373/1188/16-а, від 09 червня 2021 року у справі № 822/1810/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 823/2032/18, від 09 лютого 2022 року у справі №823/2439/18.
За правилами пункту 7 частини другої статті 61 Закону №580-VІІІ наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Таким чином, встановлення на законодавчому рівні такої обов'язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров'я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.
Визначення Порядком № 4 днем виникнення права на отримання допомоги дати, з якої встановлена інвалідність, не змінює визначених Законом, як актом вищої юридичної сили, обов'язкових умов призначення одноразової грошової допомоги і не може бути безумовною підставою для її виплати без дотримання таких умов.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №822/1493/18.
Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 жовтня 2020 року №12-р/2020 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію" (справа № 3-76/2019) зазначив, що положеннями пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 встановлено порядок реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги.
Закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 такого порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причиново-наслідкового зв'язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.
На думку Конституційного Суду України, встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету.
Конституційний Суд України також вказав, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголосив, що додержання визначених Законом № 580 вимог є обов'язком суб'єктів, які претендують на її отримання.
Зважаючи на викладене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач був звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) відповідно до наказу Національної поліції України № 309 о/с від 18 березня 2021 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не відноситься до осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 не належать до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , судовий витрати на користь позивача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про визнання протиправною та скасування відмови від 07.09.2021, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян