03 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2437/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянув у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Ювченка Андрія Васильченка, звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області №565 від 31.03.2025 у частині застосування до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області №250 о/с від 02.04.2025 про звільнення інспектора взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області;
- стягнути з ГУНП в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення 07.04.2025 року по день винесення рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення користь ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати на його користь в межах суми грошового забезпечення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що накази про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та звільнення зі служби в поліції протиправними, такими, що грубо порушують права позивача та підлягають скасуванню, оскільки до цього часу позивач вважається не винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за статтями 130 КУпАП . Вказує про порушення працівником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки зазначивши 3 ознаки алкогольного сп'яніння, які не були встановлені та жодної перевірки щодо їх встановлення не проводилось.
Крім того, представник позивача зазначає про порушення порядку проведення службового розслідування, оскільки за ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів, а службове розслідування не призначається.
Також представник позивача вказує на те, що до позивача застосований самий суворий вид дисциплінарної відповідальності, хоча до цього часу позивач сумлінно ніс свій службовий обов'язок.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлені процесуальні строки для подання заяв по суті справи. Витребувані додаткові докази.
Представник Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі відповідач) подав відзив на позов із запереченнями проти позову, вказуючи про правомірність проведення службового розслідування, під час якого встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за відсутності у нього правил водія, під час комендантської години та маючи ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляд на визначення стану сп'яніння на місці події за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest» або у найближчому медичному закладі. У зв'язку із встановленими обставинами до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, яке є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснювалось на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребувало наведенню неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (а.с.49-129).
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що на момент зупинки позивач не перебував за кермом, а працівники поліції не встановлювали осіб, які фактично керували транспортним засобом. Вважає, висновки службового розслідування викликають сумніви у своїй об'єктивності та неупередженості, оскільки базуються на припущеннях, а застосований вид дисциплінарної відповідальності є непропорційним та надмірним заходом.
Представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, у яких наголошено на тому, що керування поліцейським транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння або уникнення освідування є грубим порушенням службової дисципліни та принижую як самого працівника поліції, так і органи поліції. Відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності не спростовує можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказані доводи викладені з посиланням на практику Верховного Суду у справах від 05.02.2020 №823/1468/23, від 29.02.2024 №420/13121/22 та інші.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (надалі - позивач) проходив службу в Національній поліції України з 10.08.2018, а на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебував з 01.01.2025.
Наказом ГУ НП в Кіровоградській області від 31.03.2025 року №565 ''Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВБОП (стрілецький) ГУП в Кіровоградській області'' за порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзацу 1 частини 5 статті 14 Закону України від 30.06.1993 № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», пункту 2.5, підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, абзаців 7, 8, 9 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпункту 1 пункту 1 розділу VІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, пункту 5 розділу І Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області, затвердженого наказом ГУНП в Кіровоградській області від
10.10.2024 № 844, пунктів 2.2, 2.3 розділу ІІ Пам'ятки про зобов'язання поліцейського Головного управління, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП в Кіровоградській області щодо дотримання службової дисципліни, затвердженої наказом ГУНП в Кіровоградській області від 03.09.2024 № 750, підпункту 1 пункту 1 розпорядження голови Донецької обласної військової адміністрації від 09.08.2024 № 517/5-24 «Про запровадження комендантської години на території Донецької області», що виразилося у порушенні службової дисципліни, Присяги поліцейського та Правил дорожнього руху, керуванні 06.03.2025 транспортним засобом не маючи відповідних документів на право такого керування, у тому числі, із ознаками алкогольного сп'яніння, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, відмові від проходження в установленому порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, що, як наслідок, призвело до складання стосовно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частинами 1, 2 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, перебуванні на вулиці (о 00.15 16.03.2025) у період дії комендантської години в період часу з 23.00 до 05.00, нестриманому поводженні, неконтролюванні своєї поведінки, почуттів та емоцій, недотриманні норм ділового мовлення, використанні ненормативної лексики до поліцейських, учиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (надалі - спірний наказ, а.с.28 зв - 30).
Наказом ГУ НП в Кіровоградській області № 250 о/с від 02.04.2025 року ОСОБА_1 з 07.04.2025 звільнений зі служби в Національній поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення за результатами проведеного службового розслідування на підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області № 565 від 31.03.2025 (надалі - спірний наказ 2, а.с.111).
Винесенню оскаржуваним наказам передувало проведення службового розслідування.
Отже, правомірність та законність оскаржуваних наказів є предметом спору, який передано на вирішення адміністративного суду.
06.03.2025 з ГУНП в Донецькій області до ГУНП в Кіровоградській області надійшла інформація про те, що того ж дня, близько 01.00 у м. Краматорськ Донецької області по вул. Актюбенській, нарядом поліцейських батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП НП України задокументовано факт керування транспортним засобом «Mercedes-Benz Е250» реєстраційний номер НОМЕР_1 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відсутності документів на право керування транспортними засобами, відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законодавством порядку та складання стосовно останнього адміністративних матеріалів, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 та 2 ст. 126 КУпАП, який перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї.
За вказаним фактом працівниками поліції БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області складені адміністративні протоколи за ст. 130 та ст. 124 КУпАП (а.с.95), які направлені до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (а.с.43,44).
Вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вказаними адміністративними матеріалами призначено на 03.06.2025 року, що підтверджується інформацією із ''Судової влади України'' (а.с.135).
У цей же день, працівниками поліції БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області складені постанови у справі про адміністративне правопорушення Серія ВББ №481090 від 06.03.2025 року про застосування штрафу в розмірі 850 грн та Серія БАА №470199 від 06.03.2025 про стягнення штрафу в розмірі 6800 грн (а.с.96), які скеровані для примусового виконання до Каховського ВДВС у Каховському районі Херсонської області Південного МРУ МЮ (а.с.45-46).
Державним виконавцем відкриті провадження № АСВП: 77736476 та № АСВП: 77736647, які як свідчить інформацію із Автоматизованої системи виконавчого провадження, вже завершені.
Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 06.03.2025 № 381 призначено проведення службового розслідування. За результатом проведення службового розслідування складений висновок, який затверджений начальником ГУНП в Кіровоградській області (а.с.62 зв - 80).
Висновком встановлено керування ОСОБА_1 автомобілем під час комендантської години за відсутністю прав на керування авто, а також факт вчинення ним ДТП та відмову ОСОБА_1 від огляду на визначення стану сп'яніння на місці події за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest» або у найближчому медичному закладі. Крім того, у висновку службового розслідування зазначено про факт спілкування ОСОБА_1 із головним інспектором відділу моніторингу та контролю управління координації поліції особливого призначення ДПП НПУ підполковником поліції ОСОБА_2 у нестриманому та неконтрольованій манері, недотримання норм ділового мовлення та використання ненормативної лексики до поліцейських.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію".
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 року затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут НПУ), який містить зокрема такі норми:
Відповідно до статті Дисциплінарного статуту НПУ службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У стаття 11 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Представник позивача зазначає про порушення порядку Дисциплінарного статуту НПУ, вказуючи на те, що після отримання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, вчинення якого інкримінується позивачу, складеного працівниками поліції, відповідач не повинен був проводити службове розслідування, як то визначено у ст. 14 Дисциплінарного статуту НПУ.
Надаючи вказаному доводу правову оцінку, суд зазначає, що згідно статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, при отриманні матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення відповідний орган мав би правові підстави на застосування дисциплінарного стягнення без проведення службового розслідування. Водночас, проведення такого розслідування з метою з'ясування усіх обставин щодо вчинення дисциплінарного проступку, відповідачем було прийнято рішення про проведення службового розслідування.
У рапорті начальника УГІ ГУНП в Кіровоградській області Шеремет І. проінформовано начальника ГУ НП в Кіровоградській області про необхідність проведення службового розслідування (а.с.81зв - 82), який наказом від 06.03.2025 року №381 призначив проведення службового розслідування.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділі V Дисциплінарного статуту НПУ.
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
При цьому, розділ Розділі V Дисциплінарного статуту НПУ не містить застережень стосовно підстав чи то обставин не проведення службового розслідування.
За вчинення дій, які були повідомлені УГІ ГУНП в Донецькій області щодо обставин, які мали місце 06.03.2025 року, законодавством передбачена можливість звільнення з органів поліції, тобто є крайнім заходом, тому проведення у такому випадку службового розслідування, жодним чином не може вплинути на законність наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. А тому, суд відхилив доводи представника позивача щодо незаконності проведення службового розслідування.
Іще одним доводом протиправності оскаржуваних наказів, представник позивача зазначає про недоведеність вини ОСОБА_1 станом на день прийняття цих наказів.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно пояснення ОСОБА_1 від 09.03.2025 року, наданого під час службового розслідування, останній підтвердив факт вживання ним пива (алкогольного напою), керування автомобілем за відсутності у нього прав на таке керування під час комендантської години та скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди (а.с.118-119).
Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що позивачем вчинений дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Такі дії не можна вважати гідними посади поліцейського та його особисті дані такими, що сприяють посиленню авторитету і довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватися.
У заявах по суті справи позивач вказував, що на час проведення службового розслідування та звільнення його зі служби в поліції його не було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та не було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення, висновок про результати медичного огляду та інші) складені з порушенням закону.
Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини у діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відсутність факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності на час прийняття оскаржуваних рішень не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважений керівник у порядку Дисциплінарного статуту Національної поліції України має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
Іще одним доводом, на які посилається представник позивача, як на протиправність оскаржуваних наказів є неспівмірність застосованого виду дисциплінарного стягнення.
Так, спірним наказом ГУНП в Кіровоградській області №565 від 31.03.2025, зокрема, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Представник позивача наголошує, що застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення, відсутність індивідуалізації дисциплінарного покарання є несправедливим, з огляду на те, що позивач з 13.01.2025 активно приймає участь у відсічі збройної агресії на території Донецької області, виконував 2 спеціальні (бойові) завдання безпосередньо на лінії зіткнення з ворогом, вживав заходів, у тому числі, спрямованих на контр-диверсійну діяльність, з метою недопущення просування за межі лінії фронту військовими рф та для забезпечення безпеки громадян України.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
У частинах 8, 9 стаття 19 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Згідно статті 20 Дисциплінарного статуту НПУ повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання (ч.9 ст.20 ДС НПУ).
Статтею 29 Дисциплінарного статуту НПУ урегульовано питання щодо особливостей застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Спір у цій справі виник у зв'язку із застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».
Щодо доводів позивача про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 19 і 29 Дисциплінарного статуту при накладенні та реалізації дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, то суд зазначає, що Верховний Суд у межах справи №420/14443/22 уже вирішував питання стосовно застосування вказаних норм у подібних правовідносинах.
У постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.)
Законом України «Про внесення змін до законів України ''Про Національну поліцію'' та ''Про Дисциплінарний статут Національної поліції України'' з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V ''Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану''. Указані зміни набрали чинності 01.05.2022.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Указаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.
Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливостей його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Беручи до уваги висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 та від 30.04.2025 року у справі №320/8086/23, доводи позивача про те, що в спірних правовідносинах відповідач не міг застосувати до нього відразу найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ґрунтуються на неправильному застосуванні статей 19 і 29 Дисциплінарного статуту.
Дисциплінарна комісія, врахувавши вимоги підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України №507 від 19.07.2022 року "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення чи у зв'язку зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Спірний наказ від 31.03.2025 року №565 прийняти керівником ГУ НП в Кіровоградській області, під час якого, на переконання суду, були враховані усі істотні обставини, які були встановлені службовим розслідуванням, а відтак такий наказ прийнятий у спосіб та у межах повноважень, визначених законодавством. А тому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
У пункті 23 частини 1 статті 4 КАС України наведене визначення похідної позовної вимоги - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
На переконання суду, позовна вимога про визнання протиправним наказу від 02.04.2025 року №250 о/с є похідно від вимоги про визнання протиправним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із притягненням позивача до адміністративної відповідальності.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що вчинені поліцейським ОСОБА_1 дії, а саме керування транспортним засобом без наявності у нього прав на керування, що опосередковано могло вплинути на обставини ДТП, відмова від освідування на перевірку щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння у період дії воєнного стану та комендантської години, а також манера спілкування із працівниками поліції, містять склад дисциплінарного проступку. Такі дії не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру до нього як до носія влади, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, як крайнього заходу дисциплінарного впливу, відповідає ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини позивача.
Відповідач дотримався порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення в період дії воєнного стану, передбаченого розділами III, V Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807.
Оскаржувані накази є законними, тому у задоволенні позову про їх скасування та про поновлення позивача на службі слід відмовити.
Судові витрати у справі сторони не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область; код ЄДРПОУ 40108709) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК