30 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1863/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради (код ЄДРПОУ 43940850) щодо невиконання вимог чинного законодавства України що полягає у не вжитті заходів щодо забезпечення складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини “Хрестовоздвиженську церкву (мур)» (XIX століття побудови), що розташована по вул. Центральна 10, в с. Солгутове Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області (охоронний номер 118-Кв);
- зобов'язати Відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради (код ЄДРПОУ 43940850) виконати вимоги чинного законодавства України щодо забезпечення складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення “Хрестовоздвиженську церкву (мур)» (XIX століття побудови), що розташована по вул. Центральна 10, в с. Солгутове Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області (охоронний номер 118-Кв).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 №261-р “Про перелік пам'яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам'яток», затверджено перелік пам'яток містобудування, архітектури місцевого значення Кіровоградської області до яких віднесено також Покровську церкву 19 століття в с. Солгутове охоронний номер 118-Кв. В подальшому, розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 28.12.2004 №792-р “Про внесення змін та доповнень до розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 7 серпня 1997 року №261-р “Про перелік пам'яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам'яток» до переліку пам'яток містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області відповідно до яких уточнено назву пам'ятки на Хрестовоздвиженська церква (мур) кінця XIX століття в селі Солгутове охоронний номер 118-Кв. З листа Гайворонської міської ради від 09.10.2024, що надійшов на запит прокурора встановлено, що облікова документація на пам'ятку архітектури та містобудування “Хрестовоздвиженську церкву (мур)» (XIX століття побудови), що розташована по вул. Центральна 10, в с. Солгутове Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області (охоронний номер 118-Кв) не виготовлялась. Отже, Голованівською окружною прокуратурою виявлено факт протиправної бездіяльності відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради Кіровоградської області, що полягає у незабезпеченні складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини, який підлягає усуненню в судовому порядку. Також зазначено, що невжиття заходів щодо забезпечення складання облікової документації сприяє створенню передумов для руйнування, пошкодження або навіть знищення об'єкту культурної спадщини, натомість наявність облікової документації сприяє забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному використанню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Ухвалою судді від 31.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали (а.с.107-108).
Представником Міністерства культури та стратегічних комунікацій України подано до суду пояснення у яких підтримує позовні вимоги заступника керівника Голованівської окружної прокуратури та просить їх задовольнити (а.с.111-114). Також зазначає, що станом на момент надання пояснень, облікова документація на вищезазначений об'єкт культурної спадщини до Міністерства не надходила.
Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.123-129), у якому позов не визнав та зазначає, що відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради створено 19 січня 2021 року. Виключно з цього моменту відповідач уповноважений здійснювати облік об'єктів культурної спадщини. Документи з історичними даними та облікові картки, згідно з якими об'єкти культурної спадщини бралися на облік до 19 січня 2021 року відділом культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської РДА (код ЄДРПОУ - 43940850), який нині перебуває в процесі припинення в результаті реорганізації Гайворонської РДА не передавалися ані до відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради, ані до Державного архіву Кіровоградської області, в зв'язку з тим, що таке не передбачено чинним законодавством. Відтак необхідні відомості для обліковування об'єктів культурної спадщини наразі втрачені під час процесів децентралізації, а відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради вживає всіх можливих заходів для відновлення системи обліку об'єктів культурної спадщини Гайворонської міської територіальної громади. Зазначає, що Хрестовоздвиженська церква (мур) кінця XIX століття в селі Солгутове належить до власності Релігійної організації “Релігійна громада (парафія) на честь Воздвиження Хреста Господнього Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви» в особі настоятеля протоієрея ОСОБА_1 , земельна ділянка, на якій розташована церква належить до земель комунальної власності. Вказує, що двічі направлявся проект охоронного договору на адресу вказаної юридичної особи, та він так і не був підписаний. Отже, відповідачем - відділом культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради вживається всіх можливих заходів зі збору інформації по об'єкту культурної спадщини - Хрестовоздвиженська церква (мур) кінця XIX століття в селі Солгутове, необхідної для складання облікової документації об'єкта культурної спадщини з часу створення самого відділу.
Прокурором подано до суду відповідь на відзив у якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що у даному спорі саме на відповідача - відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради покладається обов'язок щодо забезпечення складання облікової документації. Відповідачем до втручання прокуратури взагалі не виконувались функції з захисту об'єктів культурної спадщини на території Гайворонської міської ради. Також зазначає, що твердження відповідача наведені у відзиві на позовну заяву є непослідовними, нелогічними та суперечать одне одному. Так, відповідач зазначає, що у позові прокурора слід відмовити повністю оскільки у нього немає стверджуваного обов'язку та повноважень. Разом з тим по тексту відповідач зазначає, що намагається вживати певних заходів для розробки облікової документації, вказує про відсутність та не обізнаність про документи вірно та повністю зазначаючи їх реквізити, що дає змогу і на далі стверджувати що Відповідач все ж таки дійсно ухиляється від своїх обов'язків в частині збереження об'єктів культурної спадщини та вжиття заходів зі складання облікової документації на території громади, а тому необхідність врегулювання даного питання в судовому порядку є виправданим. Враховуючи викладене, на думку прокурора, наявні підстави для зобов'язання Відповідача вжити заходів щодо забезпечення складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення (а.с.136-146).
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 №261-р “Про перелік пам'яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам'яток», затверджено перелік пам'яток містобудування, архітектури місцевого значення Кіровоградської області до яких віднесено також Покровську церкву 19 століття в с. Солгутове охоронний номер 118-Кв (а.с.36-56).
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 28.12.2004 №792-р “Про внесення змін та доповнень до розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 7 серпня 1997 року №261-р “Про перелік пам'яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам'яток» до переліку пам'яток містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області відповідно до яких уточнено назву пам'ятки на Хрестовоздвиженська церква (мур) кінця XIX століття в селі Солгутове охоронний номер 118-Кв, що також підтверджується інформацією Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради від 23.01.2025 року та Гайворонської міської ради від 09.10.2024 року (а.с.21-22, 57-83, 86-87).
З листа Гайворонської міської ради від 09.10.2024 року встановлено, що на об'єкт архітектури - Хрестовоздвиженська церква (мур), що знаходиться в селі Солгутове, вул. Центральна, 10, станом на 10 жовтня 2024 року облікова документація не розроблена (а.с.86-87).
Вважаючи протиправною бездіяльність Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради, невжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, прокурор звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Підставою звернення прокурора до суду з позовом щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини слугувала тривала бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, яка призвела до незаконного вибуття з державної власності особливо цінних земель та їх подальшого використання всупереч цільовому призначенню.
Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:
- об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
- облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно з статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна норма міститься в статті 4 Закону України “Про охорону археологічної спадщини» від 18 березня 2004 року № 1626-IV.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 4) координація робіт з виявлення, дослідження та документування об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Частиною 1 статті 6 Закону №1805-III визначені повноваження органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Так, відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: 2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього; 4) затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам'ятки місцевого значення та її зон охорони); 5) затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам'яток місцевого значення; 6) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об'єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження;
Частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлені повноваження районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1805-III, об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом б частини 1 статті 14 Закону №1805-III занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки. Пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об'єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною 2 статті 14 Закону №1805-III об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об'єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до Положення про Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (МКСК) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МКСК є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісними майновими комплексами державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України» та Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ») та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам'яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, кінематографії.
Пунктом 3 вищезазначеного Положення визначено, що основними завданнями (МКСК) є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам'яті, кінематографії, у сфері мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
МКСК відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за виконанням Закону України “Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечує ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснює координацію та контроль за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; приймає рішення про занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення. (п.4 Положення)
Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 за № 158 затверджено Порядок обліку об'єктів культурної спадщини (далі - Порядок №158).
Відповідно до пунктів 1.3 - 1.5 Порядку №158 система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об'єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об'єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об'єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам'яток.
Ініціаторами розгляду питань занесення чи незанесення нерухомого об'єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:
уповноважений орган - за категорією пам'ятки національного значення;
уповноважений орган, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам'ятки місцевого значення.
Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно п.2.1 Порядку №158 виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.
Відповідно до п.п.3.3 - 3.6 розробником облікової документації є наукові установи та громадські організації, юридичні особи та суб'єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Музеєзнавство, пам'яткознавство», та/або фахівця-архітектора (для пам'яток та об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам'яток та об'єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю «Музеєзнавство, пам'яткознавство» або таких наук:
мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об'єктів монументального мистецтва;
архітектури - для об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
історії - для археологічних, історичних об'єктів та об'єктів науки і техніки.
Облікова документація складається у двох примірниках. Один примірник залишається у розробника, а другий разом з електронною версією передається для подальшого розгляду на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, Консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій (далі - Консультативна рада) та/або Експертній комісії.
Облікова документація складається державною мовою. Текст облікової документації має бути написаний розбірливо машинописом, документи не мають містити підчищень або дописок, закреслених слів та інших виправлень, орфографічних та арифметичних помилок, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Достовірність інформації, що міститься в обліковій документації забезпечує її розробник.
Облікова документація у паперовій формі має бути скріплена, пронумерована згідно зі змістом та містити титульний аркуш. Облікову документацію підписує керівник органу охорони культурної спадщини. Титульний аркуш має містити назву об'єкта культурної спадщини, найменування замовника та розробника, ідентифікаційний код та підпис керівника розробника.
Розділом IV Порядку №158 передбачено порядок взяття нерухомих об'єктів культурної спадщини на державний облік.
Уповноважений орган зобов'язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку.
МКІП координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов'язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст.11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Рішенням 20 сесії Гайворонської міської ради Гайворонської міської ради VIII скликання від 26.11.2021 №2587 затверджено Положення про відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради, вимоги якого респондуються з нормами вищенаведеного законодавства (а.с.23-32).
Відповідно до п.2.1, 2.2 Положення про Відділ основним завданням відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради є реалізація державної політики у сфері культури туризму та культурної спадщини та забезпечення реалізації державної політики в галузі культури в громаді.
Відділ сприяє збереженню та охороні культурної спадщини на території району, (п. 3.2.9 Положення про Відділ).
Подає департаменту культури та культурної спадщини обласної державної адміністрації та пропозиції щодо занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього, (п. 3.4.5 Положення про Відділ).
Забезпечує захист об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, (п.3.10.4 Положення про Відділ).
Здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань. (п.3.22. Положення про Відділ).
Отже, взяття на облік об'єкта культурної спадщини та оформлення облікової документація передує розгляду питання внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. При цьому, обов'язок щодо забезпечення складання облікової документації покладено на уповноважений орган, тобто на орган виконавчої влади, в даному випадку - Відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради
Таким чином, суд дійшов висновку, що відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не вчиненні ним необхідного комплексу дій спрямованих на виконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення “Хрестовоздвиженську церкву (мур)» (XIX століття побудови), що розташована по вул. Центральна 10, в с. Солгутове Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені прокурором доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Паркова, 13, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави, в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ЄДРПОУ 43220275) до Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради (26300, Кіровоградська область, Голованівський район, м.Гайворон, вул. Василя Стуса, 17, ЄДРПОУ 43940850) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради (код ЄДРПОУ 43940850) щодо не вжиття заходів зі складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини “Хрестовоздвиженську церкву (мур)» (XIX століття побудови), що розташована по вул. Центральна 10, в с. Солгутове Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області (охоронний номер 118-Кв).
Зобов'язати Відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради (код ЄДРПОУ 43940850) забезпечити складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення “Хрестовоздвиженську церкву (мур)» (XIX століття побудови), що розташована по вул. Центральна 10, в с. Солгутове Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області (охоронний номер 118-Кв).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА