ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відкриття провадження
"02" червня 2025 р. справа № 300/3569/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Адвокат Тарасенко Ігор Вікторович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , за змістом якої просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати за період січень, березнь та квітень, травень, червнь, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року, а також за період травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада 2024 року додаткової винагороди у сумі 30000 гривень у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України» затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити за період січень, березнь та квітень, травень, червнь, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року, а також за період травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада 2024 року додаткової винагороди у сумі 30000 гривень у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України» затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729.
Представник позивача, разом із позовною заявою, подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вказавши, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, внаслідок чого, вказана обставина ускладнила реалізацію права звернення до суду в межах строку визначеного нормами КАС України.
В даному аспекті суд вказує на таке.
За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15.10.2013 № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013.
Так, у Рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного Рішення поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні», «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені у наступній редакції: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
При цьому, відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Водночас, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб Кабінет Міністрів України постановив: відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак обмеження щодо застосування строків визначених статтею 233 КЗпП України скасовано.
Тримісячний строк, з врахуванням пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, звернення до суду закінчився 30.09.2023.
Водночас, за змістом заяви позивач вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду те, що останній є діючим військовослужбовцем ЗС України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 06.03.2025 за № 222.
Так, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Судом встановлено, що позивач з 26.02.2022 по теперішній час проходить військову службу.
Так, в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2022 року у справі № 460/14618/21 суд дійшов до висновку, що факт перебування на військовій службі, що підтверджується відповідною заявою, є поважною причиною пропуску строку.
Окрім того, згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Водночас, колегія суддів зауважила, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставини, що позивач відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» мобілізований у першу хвилю. Вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
З огляду на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався під час проходження військової служби в лавах Збройних Сил України, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду та поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Позивач є особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).
Позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, подано з дотриманням правил підсудності та в строк, установлений законом.
Інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України немає.
Справа підсудна Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 171, 248, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою в справі № 300/3569/25.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
3. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
4. Витребувати у військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України належним чином засвідчені копії розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 (із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення, з розбивкою по місяцях) та бойові наказа, розпорядження, витяги із журналу бойових дій (інформацію) щодо участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 01.01.2023 по 31.12.2024.
5. Встановити відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Зобов'язати відповідача надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
6. Встановити позивачу - для подання відповіді на відзив, а відповідачу - для подання заперечення, - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву чи відповіді на відзив, копії яких одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи.
7. Інформацію по даній справі учасники справи можуть отримати за веб-адресою: http://adm.if.court.gov.ua/sud0970/.
8. Повідомити відповідача про можливість отримання копії позовної заяви разом з доданими документами безпосередньо в Івано-Франківському окружному адміністративному суді.
9. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Представнику позивача та відповідачу копію ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Ухвала постановлена 02.06.2025, у зв'язку з перебуванням судді Панікара І.В. у відрядженні з 28.05.2025 по 30.05.2025.