02 червня 2025 року Справа № 640/179/21 ЗП/280/751/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЕКС ГРУП» (03680, місто Київ, вул. Предславинська, буд.11-А, ЄДРПОУ 31955941) про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму боргу,
Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЕКС ГРУП» (далі - відповідач) про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму боргу, в якому просить суд:
стягнути кошти платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМПЕКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 31955941) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника у розмірі 47 548,28 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що станом на дату подання позову відповідач мав податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 47 548,28 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок донарахування відповідачем податкових зобов'язань за результатами контрольно-перевірочної роботи та самостійного декларування відповідачем податкових зобов'язань. У зв'язку з не сплатою відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду для його стягнення у судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2021 відкрито провадження у адміністративній справі.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 27.03.2025.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання. Також, вказаною ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві довідку про наявність/відсутність боргу у платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЕКС ГРУП» у сумі 47 548,28 грн за стягненням якого звернувся позивач з цим позовом.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 замінено первісного позивача - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (ЄДРПОУ ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Також, 28.04.2025 судом повторно витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві довідку про наявність/відсутність боргу у платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЕКС ГРУП» у сумі 47 548,28 грн за стягненням якого звернувся позивач з цим позовом.
07 травня 2025 року позивачем надано довідку про наявність податкового боргу у відповідача.
Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
Ухвалу про прийняття справи до провадження направлено відповідачу за адресою місця реєстрації вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Україна, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 11, літ. "А". Проте, 23.04.2025 поштове відправлення повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку не врученим «за закінченням терміну зберігання».
Згідно частини 11 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду.
У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідачем не виконано встановлений ст. 18 КАС України обов'язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі («Електронний суд»).
Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що відповідач повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Згідно з положеннями статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМПЕКС ГРУП» (ЄДРПОУ 31955941) (далі - ТОВ «СІМПЕКС ГРУП») зареєстровано як юридична особа 24.05.2002, дата запису: 05.02.2013, номер запису: 10721450000028513 та знаходиться за адресою: Україна, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 11, літ. "А".
Види діяльності: 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (основний); 64.20 Діяльність холдингових компаній; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 41.10 Організація будівництва будівель.
Актом камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за січень - вересень 2017 року від 07.11.2017 № 13262/26-15-12-07-20/31955941 встановлено порушення платником податків граничних строків реєстрації податкових накладних та рахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за січень - вересень 2017 року.
На підставі Акту камеральної перевірки від 07.11.2017 № 13262/26-15-12-07-20/31955941 податковим органом 04.12.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 04.12.2017 № 0060001207, яким до ТОВ «СІМПЕКС ГРУП» застосовано штраф у сумі 8 449,28 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 № 0060001207 направлялося на адресу ТОВ «СІМПЕКС ГРУП», але було повернуті на адресу податкового органу не врученими «за закінченням встановленого строку зберігання».
Податковим органом 25.10.2017 сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 25.10.2017 № 88352-17 на сплату податкового боргу у розмірі 207 379,73 грн.
Вказана вимога отримана відповідачем.
Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Н» від 04.12.2017 № 0060001207 та податкової вимоги форми «Ю» від 25.10.2017 № 88352-17 матеріали справи не містять.
У звязку із несплатою податкових зобов'язань позивачем нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 8 449,28 грн.
19 грудня 2017 року відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 2017 рік в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39 099,00 грн.
У зв'язку із не сплатою відповідачем податкових зобов'язань позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, що у цьому Кодексі вживаються в такому значенні:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пункту 49.2. статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно пункту 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Частиною 3 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд зазначає, що під час вирішення спору про стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.
Пунктом 42.2 тієї ж статті встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
В силу 42.5 статті 42 того ж кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На підставі викладеного, судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 47 548,28 грн, який утворився за результатами контрольно-перевірочної роботи податкового органу та нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несплату податкової заборгованості, самостійного декларування податкових зобов'язань.
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 25.10.2017 № 88352-17.
Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з приписами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов'язання в загальному розмірі 47 548,28 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи податковим повідомленням-рішенням форми «Н» від 04.12.2017 № 0060001207, податковою вимогою форми «Ю» від 25.10.2017 № 88352-17, розрахунком суми податкового боргу, довідкою про податковий борг станом на 01.05.2025.
Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності відзиву та доказів сплати, з огляду на наявність узгодженого податкового боргу, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню в частині підтвердженого боргу в загальному розмірі 47 548,28 грн.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивач у даній справі не поніс.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЕКС ГРУП» (03680, місто Київ, вул. Предславинська, буд.11-А, ЄДРПОУ 31955941) про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму боргу - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЕКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 31955941) за рахунок коштів платника податків з рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 47 548,28 грн
Розподіл судових витрат не проводиться.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 02 червня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз