про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
02 червня 2025 року Справа № 280/3085/25
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання відмови протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні ді,
21.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною відмову відповідача в проведенні позивачу грошових коштів, передбачених діючим законодавством;
2) визнати протиправним та скасувати в повному обсязі наказ відповідача №938 від 12.05.2023 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про притягнення до відповідальності військовослужбовця танкового батальйону капітана ОСОБА_2 »;
3) зобов'язати відповідача провести нарахування та виплатити на користь позивача щомісячну премію і додаткову винагороду, передбачену ПКМ України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн за період травня місяця з 01.05.2023 по 31.05.2023.
Ухвалою суду від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання до суду: належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій; копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача.
19.05.2025 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено примірник позовної заяви з додатками для відповідача, а також заяву про поновлення строку звернення до суду. У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що оскаржуваний наказ №938 від 12.05.2023 отримано ним 21.03.2025, на підтвердження чого надає оригінал поштового конверта (в якому надійшло відправлення військової частини НОМЕР_2 супровідним листом від 17.02.2025), довідку Розтоківського старостинського округу Усть-Путильської сільської ради від 12.05.2025 №190 про відсутність у с.Товарниця Вижницького району Чернівецької області поштового відділення, а також довідку начальника Розтоківського відділення УПЗ про отримання позивачем листа військової частини НОМЕР_2 21.03.2025. Також вказує, що ним особисто при переведенні на інше місце служби з військової частини НОМЕР_2 на руки не отримувався грошовий та речовий атестати, вони були направлені до наступного місця служби без їх вручення особисто на руки, знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, позивач зауважує, що часто хворіє, на підтвердження чого надає витяг з картки хворого №25 від 12.5.2025 та виписки з медичної картки стаціонарного хворого. Наводить аргументи щодо того, що запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуального строку, а рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 рекомендовано продовжувати процесуальні строки до закінчення воєнного стану.
Розглядаючи матеріали позовної заяви та заяви про усунення недоліків, суддя встановив, що позивачем усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду від 28.04.2025, не в повному обсязі.
Суддя звертає увагу, що Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що поновлення процесуального строку є правом суду, яке останній реалізує, лише встановивши об'єктивну неможливість дотримання особою, яка подає скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення (постанови Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 14.06.2022 у справі № 904/3541/15, від 21.12.2022 у справі № 758/4418/19, від 14.06.2023 у справі № 513/155/15-ц, від 07.08.2024 у справі № 761/31360/14-ц тощо).
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Дослідивши зміст заяви про поновлення строку звернення, суддею встановлено, що позивач лише 21.03.2025 отримав примірник оскаржуваного наказу №938 від 12.05.2023, із позовом до суду позивач звернувся 17.04.2025 (здано на пошту), у зв'язку з чим, за відсутності в матеріалах справи інших доказів ознайомлення з ним, суддя вважає поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження наказу №938 від 12.05.2023.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог щодо визнання протиправної відмови відповідача в проведенні позивачу грошових коштів, передбачених діючим законодавством, та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплатити на користь позивача щомісячну премію і додаткову винагороду, передбачену ПКМ України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн за період травня місяця з 01.05.2023 по 31.05.2023, суддя звертає увагу, що додаткова винагорода є щомісячними платежами, а тому в будь-якому разі їх розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення додаткова винагорода, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Тобто, про ймовірне порушення свого права позивач мав можливість та повинен був дізнатися за спірний період (травень 2023 року) у червні 2023 року.
Крім того, в ухвалі суду від 28.04.2025 суддя зауважив, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Згідно з частинами першою, другою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
З заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.10.2023 №292 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини, після чого він з 19.10.2023 вже проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (19.10.2023) позивачу мав бути виданий грошовий атестат з усіма нарахованими та виплаченими сумами при звільненні, з моменту ознайомлення з яким слід обчислювати строк звернення до суду з позовом, предметом спору якого є виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Вказаний підхід узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2025 у справі № 480/5241/24, а також з висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладеними у рішенні від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
Визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності. Обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коли дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Отримання позивачем листа від військової частини НОМЕР_2 від 17.02.2025 №1971, яким позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку виплат за травень 2023 року, не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність нарахування їй грошового забезпечення (у даному випадку, додаткової винагороди). Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про ненарахування та невиплату додаткової винагороди за травень 2023 року щонайменше після виплати йому заробітної плати та виключення з 19.10.2023 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Разом з тим, суддею не встановлено, що під час проходження служби або у тримісячний строк після звільнення (до 19.01.2024) позивач вчиняв дії, направлені на отримання недоотриманої частини грошового забезпечення, тому звернення до суду з позовом у цій частині 17.04.2025 (позов здано на пошту) свідчить про порушення позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами щодо виплати додаткової винагороди за травень 2023 року.
Перебування позивача на лікуванні у періоди з 25.07.2023 по 18.08.2023, з 22.08.2023 по 05.09.2023, з 01.01.2024 по 10.01.2024, з 05.04.2024 по 25.04.2024, з 25.10.2024 по 30.10.2024, з 14.01.2025 по 27.01.2025, з 21.02.2025 по 28.02.2025, з 24.03.2025 по 02.04.2025 також не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами щодо виплати додаткової винагороди за травень 2023 року, яке відбулось зі спливом майже двох років з моменту, коли він повинен був дізнатися про ймовірне порушення його прав, проте звернувся лише у квітні 2025 року.
Суддя також не приймає до уваги посилання позивача на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовом на введення воєнного стану, рекомендацію Ради суддів України від 24.02.2022 року щодо продовження строків в умовах воєнного стану, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках. Неможливість подання позовної заяви у встановлений законодавством строк в результаті дії таких обставин має бути конкретизована (із зазначенням конкретних причин та періоду, протягом якого вони діяли) та підтверджена відповідними доказами, які позивачем надані не були.
Отже, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправної відмови відповідача в проведенні позивачу грошових коштів, передбачених діючим законодавством, та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплатити на користь позивача щомісячну премію і додаткову винагороду, передбачену ПКМ України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн за період травня місяця з 01.05.2023 по 31.05.2023 за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Суддя також наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
За вимогами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За приписами частини першої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви у частині позовних вимог. При цьому при вирішенні питання щодо встановлення такого строку суд виходить зі змісту конкретної дії, яку повинен вчинити позивач для усунення недоліків, а також обставин, які свідчили б, що такі недоліки можуть бути усунуті.
Керуючись статтями 121, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів від дня одержання цієї ухвали суду шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності інших причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправної відмови відповідача в проведенні позивачу грошових коштів, передбачених діючим законодавством, та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплатити на користь позивача щомісячну премію і додаткову винагороду, передбачену ПКМ України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн за період травня місяця з 01.05.2023 по 31.05.2023, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Повторно роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва