02 червня 2025 року Справа № 808/3367/17 СН/280/8/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» (Україна, 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 62, ЄДРПОУ 37786526) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014191406 від 25 жовтня 2017 року.
Позовну заяву мотивовано тим, що оскаржене повідомлення-рішення прийнято ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі Акту про результати позапланової документальної виїзної перевірки TOB «Компанія Дизель Запчасть» за 2014 року по взаємовідносинам з постачальником TOB «Прогрес Ресурс Груп» від 08 серпня 2017 року № 443/08-01-14-06/37786526. Зазначає, що у Акті перевірки вказано про порушення TOB «Компанія Дизель Запчасть» вимог підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 200 Податкового кодексу України. В результаті у висновках акту вказано на заниження податку на додану вартість за липень та серпень 2014 року у розмірі 84 489 грн. та податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 76 040 грн. За результатами перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення 25.10.2017 № 0014191406, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 95 050 грн., у тому числі: основний платіж у розмірі 76 040 грн. та штрафна санкція у розмірі 19 010 грн. Зазначає, що фактично висновки Акту перевірки ґрунтуються на припущенні що не було реального здійснення господарських операції придбання товарів, тобто не було руху товарів. Позивач вважає, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення є невідповідним діючому законодавству та підлягає скасуванню.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, наданих суду 29.11.2017, відповідно до яких зазначено, що 13.04.2016 від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області супровідним листом від 12.05.2017 № 6192/7/04-36-21-03-08 отримано вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська щодо створення фіктивного підприємства ТОВ «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) громадянином ОСОБА_1 . Відповідач зазначає що укладені угоди є такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду - від ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) у період з липня 2014 року по серпень 2014 року до ТОВ «Компанія Дизель Запчасть» (ЄДРПОУ 37786526) не спричиняють реального настання правових наслідків. Зазначає, що не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності щодо постачання товарів від ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) за перевіряємий період до ТОВ «Компанія Дизель Запчасть» (ЄДРПОУ 37786526).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.10.2024 допущено заміну відповідача Головного управління ДФС у Запорізькій області процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Постановою колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 28.02.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» задоволено частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Артоуз О.О.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.04.2025 о/об 12:00 год.
02 квітня 2025 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає про те, що договори, укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду, між ТОВ «Прогрес ресурс груп» та ТОВ «Компанія дизель запчасть» у період з липня 2014 року по серпень 2014 року не спричиняють реального настання правових наслідків. Водночас первинні документи, складені між позивачем та підприємством-постачальником на господарські операції за цими правочинами, не відповідають сутності та не несуть доказовості щодо змісту здійснених операцій, а також не є документами, які можуть бути підставою для відображення господарських операцій в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. У зв'язку з цим, ТОВ «Компанія дизель запчасть» віднесено до складу витрат суми сформовані на підставі господарських операцій, які неможливо підтвердити наявними первинними документами. Отже, вбачається, що факт реального здійснення господарської діяльності щодо постачання товарів у перевіряємий період від ТОВ «Прогрес ресурс груп» до ТОВ «Компанія дизель запчасть» підтвердити неможливо. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Протокольною ухвалою суду від 10.04.2025 відкладено підготовчий розгляд справи на 06.05.2025 об 11:00 год.
Від представника позивача 22.04.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Позивач вважає відсутніми доводи у спростування позовних вимог. Позивач вважає доведеною реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», за наслідками яких сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товарів, оплату їх вартості, використання Товариством у власній господарській діяльності. Водночас відповідач обов'язку, визначеного частиною другою статті 77 КАС України, не виконав, нереальність спірних господарських операцій не підтвердив та, як наслідок, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не довів.
У підготовчому засіданні 06.05.2025 за наявності згоди сторін прийнято рішення про закінчення підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео - та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» (ЄДРПОУ 37786526) (далі - ТОВ «Компанія дизель запчасть») зареєстрований як юридична особа 25.06.2011 (номер запису: 10801020000001062).
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.
На підставі направлення від 26.07.2017 № 1499, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізької області Балак Ігору Олександровичу, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, інспектору податкової та митної справи 1 рангу відповідно до підпункту 20.1.4 пукну 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26.07.2017 № 1892 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія дизель запчасть» (код за ЄДРПОУ 37786526) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з TOB «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) у липні - серпні 2014, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки №443/08-01-14-06/37786526 від 08.08.2017 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія дизель запчасть» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з TOB «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) у липні - серпні 2014 року.
Актом перевірки встановлено що позивачем порушено:
- пункт 138.1 пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 76 040 грн. в тому числі по періодам: 2014 рік у сумі 76 040 грн.;
- підпункт 14.1.36, підпункт 14.1.181, підпункт 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, статті 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 84 489 грн., в т.ч. по періодам: липень 2014 року на суму 10 672 грн.; серпень 2014 року на суму 73 817 грн.
Не погодившись з викладеними обставинами в Акті перевірки позивач звернувся до Головного управління ДФС у Запорізькій області із запереченнями на Акт перевірки №443/08-01-14-06/37786526 від 08.08.2017.
Розглянувши заперечення, Головне управління ДФС у Запорізькій області відмовило позивачу у їх прийнятті, оскільки висновки Акту перевірки №443/08-01-14-06/37786526 від 08.08.2017 є правомірними та такими що відповідають нормам діючого законодавства.
25 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» винесено податкове повідомлення-рішення №0014191406, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 76 040,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 19 010,00 грн.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.
Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, тут і далі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Таким чином, платник податку на прибуток підприємстві з метою визначення об'єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1. вказаного Кодексу визначено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктами 138.4. та 138.5 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту «г» підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 ПК України до витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV, тут і далі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За правилами статей 2, 3 Закону № 996-ХIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 13 Закону № 996-ХIV встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Частиною другою статті 6 Закону № 996-ХIV встановлено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в акті перевірки вмотивовано тим, що договори, укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду, між ТОВ «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) та ТОВ «Компанія дизель запчасть» у період з липня 2014 року по серпень 2014 року не спричиняють реального настання правових наслідків. Водночас первинні документи, складені між позивачем та підприємством-постачальником на господарські операції за цими правочинами, не відповідають сутності та не несуть доказовості щодо змісту здійснених операцій, а також не є документами, які можуть бути підставою для відображення господарських операцій в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. У зв'язку з цим, ТОВ «Компанія дизель запчасть» віднесено до складу витрат суми сформовані на підставі господарських операцій, які неможливо підтвердити наявними первинними документами. Отже, вбачається, що факт реального здійснення господарської діяльності щодо постачання товарів у перевіряємий період від ТОВ «Прогрес ресурс груп» до ТОВ «Компанія дизель запчасть» підтвердити неможливо. Таких висновків відповідач дійшов на підставі вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська щодо створення фіктивного підприємства ТОВ «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) громадянином ОСОБА_1 . Також, відповідачем встановлено недоліки товарно-транспортних накладних ТОВ «Компанія дизель запчасть»: не зазначено перевізника та номер державної реєстрації автомобіля.
Відповідно до матеріалів справи між ТОВ «Компанія дизель запчасть» та ТОВ «Прогрес ресурс груп» укладено договір поставки від 01.07.2014 № 4, відповідно до якого ТОВ «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) зобов'язувалось поставити позивачу товар (запчастини).
Згідно з п. 4.1 вказаного договору поставки товар переходить у власність покупця після передачі постачальником товару з підписанням видаткової накладної або відповідного акту прийому-передачі товару. При перевезенні товару автомобільним або залізничним транспортом, товар переходить у власність покупця після передачі товару представнику покупця з підписанням відповідного акту приймання-передачі товару.
Приймання товару проводиться за видатковою накладною або актами прийому-передачі по якості та кількості, які підписуються сторонами та складають невід'ємну частину цього договору (п. 5.1. договору поставки від 01.07.2014 № 4).
Постачання товару підтверджується підписаними сторонами договору ТОВ «Прогрес ресурс груп» та ТОВ «Компанія дизель запчасть» видатковими накладними: від №0701-04 від 01.07.2014, №0701-05 від 01.07.2014, №0701-06 від 01.07.2014, , №0702-01 від 02.07.2014, №0703-03 від 03.07.2014, №0703-04 від 03.07.2014, №0704-03 від 04.07.2014, №0801-20 від 01.08.2014, №0801-21 від 01.08.2014, №0801-22 від 01.08.2014, №0801-23 від 01.08.2014, №№0801-24 від 01.08.2014, №0804-06 від 04.08.2014, №0814-07 від 04.08.2014, №0814-08 від 04.08.2014, №0805-03 від 05.08.2014, №0807-03 від 07.08.2014, №0811-07 від 11.08.2014, №0811-08 від 11.08.2014, №0811-09 від 11.08.2014, №0812-04 від 12.08.2014, №0812-05 від 12.08.2014, №0812-06 від 12.08.2014, №0813-04 від 13.08.2014, №0813-05 від 13.08.2014, №0814-02 від 14.08.2014, №0814-03 від 14.08.2014, №0814-04 від 14.08.2014, №0814-05 від 14.08.2014, №0515-04 від 15.08.2014, №0515-05 від 15.08.2014, №0515-06 від 15.08.2014, №0818-06 від 18.08.2014, №0819-05 від 19.08.2014, №0820-03 від 20.08.2014, №0821-01 від 21.08.2014, №0822-05 від 22.08.2014, №0822-06 від 22.08.2014, №0825-01 від 25.08.2014, №0826-05 від 26.08.2014, №0827-04 від 27.08.2014.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Компанія дизель запчасть» за результатами виконання договору, сформувало податкові накладні: №84 від 01.07.2014, №85 від 01.07.2014, №86 від 01.07.2014, №87 від 02.07.2014, №89 від 03.07.2014, №90 від 03.07.2014, №91 від 04.07.2014, №128 від 01.08.2014, №129 від 01.08.2014, №130 від 01.08.2014, №131 від 01.08.2014, №132 від 01.08.2014, №135 від 04.08.2014, №136 від 04.08.2014, №137 від 04.08.2014, №140 від 05.08.2014, №142 від 07.07.2014, №144 від 11.08.2014, №145 від 11.08.2014, №146 від 11.08.2014, №0811-10 від 11.08.2014, №147 від 11.08.2014, №149 від 12.08.2014, №150 від 12.08.2014, №151 від 12.08.2014, №153 від 13.08.2014, №154 від 13.08.2014, №156 від 14.08.2014, №157 від 14.08.2014, №158 від 14.08.2014, №159 від 14.08.2014, №161 від 15.08.2014, №162 від 15.08.2014, №163 від 15.08.2014, №164 від 18.08.2014, №165 від 19.08.2014, №167 від 20.08.2014, №168 від 21.08.2014, №169 від 22.08.2014, №170 від 22.08.2014, №171 від 25.08.2014, №172 від 26.08.2014, №173 від 27.08.2014, які мають необхідні реквізити.
Транспортування товару здійснювалося згідно з товарно-транспортними накладними: №0701-04 від 01.07.2014, №0701-05 від 01.07.2014, №0701-06 від 01.07.2014, №0702-01 від 02.07.2014, №0703-03 від 03.07.2014, №0703-04 від 03.07.2014, №0704-03 від 04.07.2014, №0801-20 від 01.08.2014, №0801-21 від 01.08.2014, №0801-22 від 01.08.2014, №0801-23 від 01.08.2014, №0801-24 від 01.08.2014, №0804-06 від 04.08.2014№0814-07 від 04.08.2014, №0814-08 від 04.08.2014, №0805-03 від 05.08.2014, №0807-03 від 07.08.2014, №0811-07 від 11.08.2014, №0811-08 від 11.08.2014, №0811-09 від 11.08.2014, №0811-10 від 11.08.2014, №0812-04 від 12.08.2014, №0812-05 від 12.08.2014, №0812-06 від 12.08.2014, №0813-04 від 13.08.2014, №0813-05 від 13.08.2014, №0814-02 від 14.08.2014, №0814-03 від 14.08.2014, №0814-04 від 14.08.2014, №0814-05 від 14.08.2014, №0515-04 від 15.08.2014, №0515-05 від 15.08.2014, №0515-06 від 15.08.2014, №0818-06 від 18.08.2014, №0819-05 від 19.08.2014, №0820-03 від 20.08.2014, №0821-01 від 21.08.2014, №0822-05 від 22.08.2014, №0822-06 від 22.08.2014, №0825-01 від 25.08.2014, №0826-05 від 26.08.2014, №0827-04 від 27.08.2014, у яких ТОВ «Компанія дизель запчасть» вказано замовником та вантажоодержувачем, а ТОВ «Прогрес ресурс груп» вантажовідправником.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Компанія дизель запчасть» сплатило ТОВ «Прогрес ресурс груп» кошти за отримані запчастини, що зокрема підтверджується платіжними дорученнями №569 від 24.07.2014, №577 від 28.07.2014, №596 від 30.07.2014, №599 від 31.07.2014, №615 від 06.08.2014, №673 від 14.08.2014, №683 від 18.08.2014, №699 від 20.08.2014, №722 від 28.08.2014, №742 від 01.09.2014, №781 від 08.09.2014, №808 від 11.09.2014, №824 від 16.09.2014, №831 від 18.09.2014.
У якості використання придбаного товару позивачем надано докази його реалізації іншим суб'єктам господарювання в межах здійснення позивачем господарської діяльності а саме - продані та/або увійшли до складу ремонтних робіт наступним контрагентам: ТОВ «Зазінвест» (Акти № 280 від 03.07.2014 на суму 1227,00 грн., № 281 від 03.07.2014 на суму 2130,00 грн, платіжне доручення №348 від 19.06.2014), ПАТ «Запоріжнерудпром» (Акти № 277 від 01.07.2014 на суму 3528,00 грн., № 329 від 25.07.2014 на суму 3360,00 грн., № 347 від 07.08.2014 на суму 7172,00 грн., № 278 від 01.07.2014 на суму 4889,00 грн., платіжне доручення №13941 від 21.08.2014), ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (Акти № 275 від 02.07.2014 на суму 1200 грн., № 274 від 02.07.2014 на суму 1200 грн., платіжні доручення №2521 від 07.07.2014, №2822 від 07.07.2014), ТОВ «АТП 08-13» (Акт № 289 від 07.07.2014 на суму 3900,00 грн., видаткові накладні № 372 від 03.07.2014 на суму 24 063,00 грн., № 505 від 27.08.2014 на суму 14880,00 грн., № 507 від 27.08.2014 на суму 6876,00 грн., Акти № 373 від 19.08.2014, № 376 від 21.08.2014 на суму 9790,00 грн., видаткова накладна № 493 від 21.08.2014 на суму 1872 грн., Акти № 357 від 14.08.2014 на суму 6900,00 грн., № 358 від 14.08.2014 на суму 6600 грн., платіжні доручення №529 від 11.07.2014, №520 від 06.07.2014, №521 від 06.07.2014, №660 від 27.08.2014, №636 від 20.08.2014, №661 від 27.08.2014, №643 від 22.08.2014, №612 від 11.08.2014), КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (видаткові накладні № 513 від 29.08.2014 на суму 23500,00 грн., № 515 від 29.08.2014 на суму 10400,00 грн., № 516 від 29.08.2014 на суму 17900,00 грн., № 514 від 29.08.2014 на суму 14200,00 грн., Акти № 385, № 386 від 29.08.2014 на суму 18700,00 грн., № 371 від 18.08.2014 на суму 16980,00 грн., № 372 від 18.08.2014 на суму 16500 грн., видаткові накладні № 804 від 03.11.2014 на суму 69252,00 грн., № 805 від 03.11.2014 на суму 70479,00 грн., платіжні доручення №916 від 29.08.2014, №884 від 26.08.2014, №832 від 13.08.2014, №832 від 13.08.2014, №824 від 13.08.2014), ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (Акти № 279 від 02.07.2014 на суму 786,00 грн., № 344 від 05.08.2014 на суму 786,00 грн., платіжні доручення №7330 від 04.07.2014, №7497 від 30.07.2014), ПрАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал» (Акт № 397 від 08.09.2014 на суму 3970,00 грн., видаткова накладна № 496 від 27.08.2014 на суму 2508,00 грн., платіжні доручення №2189 від 12.09.2014, №2098 від 21.08.2024), Концерн «Міські теплові мережі» (видаткова накладна № 394 від 11.07.2014 на суму 552,00 грн., Акт № 294 від 09.07.2014 на суму 1056,00 грн., № 365 від 15.08.2014 на суму 880,00 грн., видаткові накладні № 500 від 27.08.2014 на суму 6852,00 грн., № 504 від 26.08.2014 на суму 840,00 грн., № 502 від 26.08.2014 на суму 3418,00 грн., № 501 від 26.08.2014 на суму 2286,00 грн., платіжні доручення №15080 від 27.07.2014, №6665 від 26.04.2014, №17576 від 26.08.2014, №17457 від 21.08.2014, №17569 від 26.08.2014, №28107 від 30.12.2014, №337 від 20.01.2015), ТОВ «Індустрія, ЛТД» (видаткові накладні РН № 375 від 07.07.2014 на суму 928,30 грн., № 464 від 14.08.2014 на суму 4179,54 грн., платіжне доручення №123 від 13.08.2014), ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (видаткові накладні №517 від 27.08.2014, №518 від 27.08.2014, №528 від 28.08.2014, №526 від 28.08.2014, №520 від 28.08.2014, № 531 від 20.06.14 на суму 984,00 грн, № 532 від 29.08.2014 на суму 1797,00 грн., № 381 від 08.07.2014 на суму 1352,00 грн., платіжні доручення №6365 від 20.08.2014, №6558 від 28.08.2014, №5836 від 31.07.2014, №6303 від 18.08.2014, №6317 від 19.08.2014, №5336 від 08.07.2014, №5337 від 08.07.2014, №5229 від 04.07.2014), МКП «Основаніє» (видаткові накладні № 486 від 20.08.2014 на суму 66 грн., № 484 від 20.08.2014 на суму 865 грн., № 481 від 20.08.2014 на суму 689,00 грн., № 411 от 18.07.2014 на суму 222,00 грн.), ТОВ «АВТО-М» (видаткові накладні № 355 від 02.07.2014 на суму 693,00 грн., № 356 від 02.07.2014 на суму 1296,69 грн., платіжні доручення №1000951394 від 26.06.2014, №1000951389 від 26.06.2014), ПАТ «Мотор Січ» (видаткові накладні № 494 від 22.08.2014 на суму 96 грн., Акт № 291 від 07.07.2014 на суму 1385,00 грн., платіжні доручення №212658 від 04.08.2014, №211013 від 28.07.2014), ПАТ «Дніпроспецсталь (Акти № 283 від 03.07.2014 на суму 1485,20 грн., № 342 від 01.08.2014 на суму 1887,00 грн., №338 від 01.08.2014 на суму 26 247,00 грн., платіжні доручення № 40899 від 07.08.2014, № 44699 від 26.09.2014, № 44706 від 26.09.2014), ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» (Акт № 346 від 06.08.2014 на суму 822,00 грн., видаткові накладні № 363 від 03.07.2014 на суму 105 грн., № 362 від 03.07.2014 на суму 2342,00 грн. № 488 від 21.08.2014 на суму 2100 грн., № 491 від 21.08.2014 на суму 1118,40 грн., платіжні доручення №3705 від 07.08.2014, №3332 від 03.07.2014), ТОВ «Авто граніт» (Акт № 286 від 04.07.2014 на суму 8456,00 грн., видаткова накладна № 475 від 20.08.2014 на суму 4940,75 грн., платіжне доручення №277 від 05.08.2014), ПП «Промавторемсервіс плюс» (видаткові накладні № 468 від 15.08.2014 на суму 221,50 грн., № 467 від 15.08.2014 на суму 1657,00 грн., акт № 375 від 05.01.2014 на суму 3570,00 грн., платіжні доручення №240 від 15.08.2014, №239 від 15.08.2014, №241 від 18.08.2014), ТОВ ВКФ «Мікро-Транс» ЛТД (Акти № 361 від 15.08.2014 на суму 5460,00 грн., № 359 від 15.08.2014 на суму 3480,00 грн., № 363 від 15.08.2014 на суму 6750,00 грн., № 362 від 15.08.2014 на суму 3900 грн., видаткова накладна № 458 від 08.08.2014 на суму 508,40 грн., платіжні доручення №4788 від 13.08.2014, №4769 від 08.08.2014), КП «Водоканал» (Акти № 353 від 13.08.2014 на суму 3186,00 грн., № 352 від 13.08.2014 на суму 1540,0 грн., № 354 від 13.08.2014 на суму 1540,00 грн., платіжні доручення №2363 від 18.09.2014, №2181 від 11.09.2014, №2180 від 11.09.2014), ПАТ «ЗФЗ» (Акти 366 від 15.08.2014 на суму 3306,00 грн., № 297 від 11.07.2014 на суму 1413,00 грн., меморіальні ордери від 29.09.2014, від 05.08.2014), ДП «Придніпровська залізниця» (Акт № 343 від 04.08.2014 на суму 4854, 00 грн., платіжне доручення №1938 від 31.07.2014), ДП «Запорізький облавтодор «ВАТ ДАК» Автомобільні дороги, філія Вільнянськ (видаткові накладні № 448 від 01.08.2014 на суму 1275,00 грн., № 469 від 19.08.2014 на суму 750,00 грн., платіжні доручення №186 від 29.07.2014, №200 від 19.08.2014), ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (видаткові накладні № 452 від 04.08.2014 на суму 853,00 грн., № 453 від 04.08.2014 на суму 54,00 грн., платіжні доручення №1315 від 30.07.2014, 1314 від 30.07.2014), ТОВ «Телекомінвестбуд» (видаткова накладна № 463 від 14.08.2014 на суму 10889,00 грн., платіжне доручення №389 від 12.08.2014), ТОВ «Інком-ВП» (видаткова накладна № 506 від 28.08.2014 на суму 1165,00 грн., платіжне доручення №36 від 27.08.2014), ПрАТ «Запорізьке Кар'єроуправління» (видаткова накладна № 643 від 05.12.2016 на суму 4320,00 грн., платіжне доручення №275 від 02.12.2016), ДП «Кремнійполімер» (Акт № 367 від 15.08.2014 на суму 36764,00 грн., платіжні доручення №1483 від 11.08.2014, №1655 від 17.09.2014, №111 від 28.01.2015), ПП «Промавторемсервіс плюс» (видаткова накладна № 509 від 29.08.2014 на суму 3802,00 грн., платіжне доручення №243 від 29.08.2014), ТОВ «КВЮНТ» (видаткова накладна № 534 від 27.08.2014 на суму 860,00 грн., платіжне доручення №241 від 15.08.2014); ДП «Гуляйпільський механічний завод» ВАТ «Мотор Січ» (видаткова накладна № 364 від 03.07.2014 на суму 333,00 грн., акт № 282 від 03.07.2014 на суму 804,00 грн., платіжні доручення №378 від 25.06.2014, №379 від 25.06.2014), ПКФ «ПРАКС» (видаткова накладна № 365 від 03.07.2014 на суму 100 грн., платіжне доручення №164 від 08.07.2014), ТОВ «Вія» (видаткова накладна № 461 від 13 08.2014 на суму 114,00 грн., платіжне доручення №552 від 14.08.2014), ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика» (видаткова накладна № 459 від 11.08.2014 на суму 250,00 грн., платіжне доручення №1359 від 05.08.2014), ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» (видаткова накладна № 489 від 21.08.2014 на суму 6232,00 грн., платіжне доручення №12285 від 20.08.2014), Селянське (Фермерське) господарство «Московка» (видаткова накладна № 477 від 20.08.2014 на суму 5970,00 грн., платіжне доручення №101 від 08.08.2014), ТОВ «Металургмонтаж 207» (видаткова накладна № 471 від 19.08.2014 на суму 324,00 грн., платіжне доручення №2821 від 15.08.2014), ТОВ «Будмакс» (видаткова накладна № 495 від 26.08.2014 на суму 43,48 грн, платіжне доручення №23082280 від 22.08.2014), СКП «Запорізька ритуальна служба» (видаткова накладна № 498 від 27.08.2014 на суму 1107,00 грн., платіжне доручення №1592 від 12.08.2014), ЗБРНКФ «Механізатор» (видаткова накладна № 499 від 27.08.2014 на суму 1155,00 грн., платіжне доручення №515 від 19.08.2014), ПАТ «Відрадненське» (акт 382 від 22.08.2014 на суму 8 340,00 грн.,акт 381 від 22.08.2014 на суму 2 202,00 грн., меморіальні ордери від 11.04.2014, від 14.04.2014), ТОВ «ПЖК Запоріжжя» (акт № 369 від 18.08.2014 на суму 8340, 00 грн., платіжне доручення №3564 від 12.08.2014).
Придбані у ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» та використані позивачем для ремонту техніки вищезазначених контрагентів, ТМЦ списувалися за наявними в матеріалах справи актами списання №СпТ-000287 від 03.07.2014, №СпТ-000277 від 01.07.2014, №СпТ-000283 від 03.07.2014, №СпТ-000252 від 01.07.2014, №СпТ-000339 від 07.08.2014, №СпТ-000258 від 25.07.2014, №СпТ-000270 від 01.07.2014, №СпТ-000250 від 01.07.2014, №СпТ-000251 від 01.07.2014, №СпТ-000269 від 07.07.2014, №СпТ-000327 від 19.08.2014, №СпТ-000347 від 14.08.2014, №СпТ-000343 від 14.08.2014, №СпТ-000312 від 29.08.2014, №СпТ-000311 від 29.08.2014, №СпТ-000326 від 18.08.2014, №СпТ-000325 від 18.08.2014, №СпТ-000253 від 02.07.2014, №СпТ-000321 від 05.08.2014, №СпТ-000363 від 09.09.2014, №СпТ-000290 від 09.07.2014, №СпТ-000320 від 15.08.2014, №СпТ-000260 від 07.07.2014, №СпТ-000241 від 03.07.2014, №СпТ-000304 від 01.08.2014, №СпТ-000310 від 06.08.2014, №СпТ-000316 від 19.08.2014, №СпТ-000346 від 15.08.2014, №СпТ-000344 від 15.08.2014, №СпТ-000331 від 15.08.2014, №СпТ-000345 від 15.08.2014, №СпТ-000334 від 13.08.2014, №СпТ-000335 від 13.08.2014, №СпТ-000336 від 13.08.2014, №СпТ-000322 від 15.08.2014, №СпТ-000291 від 11.07.2014, №СпТ-000338 від 04.08.2014, №СпТ-000348 від 15.08.2014, №СпТ-000271 від 03.07.2014, №СпТ-000333 від 22.08.2014, №СпТ-000323 від 22.08.2014, №СпТ-000341 від 18.08.2014.
Згідно п. п. 2.1 та п. п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Суд вважає за необхідне наголосити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання товарів для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір поставки, укладений між позивачем та ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» щодо постачання запчастин визнано судом недійсними або розірваний з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.
Згідно первинних документів у межах господарських взаємовідносин ТОВ «Прогрес ресурс груп» та ТОВ «Компанія дизель запчасть», ТОВ «Компанія дизель запчасть» та ТОВ «Зазінвест», ПАТ «Запоріжнерудпром», ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, ТОВ «АТП 08-13», КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1», ПрАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал», Концерн «Міські теплові мережі» ТОВ «Індустрія, ЛТД», ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», МКП «Основаніє», ТОВ «АВТО-М», ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Дніпроспецсталь, ТОВ «Запорізький завод кольорових металів», ТОВ «Авто граніт», ПП «Промавторемсервіс плюс», ТОВ ВКФ «Мікро-Транс» ЛТД, КП «Водоканал», ПАТ «ЗФЗ», ДП «Придніпровська залізниця», ДП «Запорізький облавтодор «ВАТ ДАК» Автомобільні дороги, філія Вільнянськ, ТОВ «НВО «Укрпромекологія», ТОВ «Телекомінвестбуд», ТОВ «Інком-ВП», ПрАТ «Запорізьке Кар'єроуправління», ДП «Кремнійполімер», ПП «Промавторемсервіс плюс», ТОВ «КВЮНТ»; ДП «Гуляйпільський механічний завод» ВАТ «Мотор Січ», ПКФ «ПРАКС», ТОВ «Вія», ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика», ТОВ «Ремондіс Запоріжжя», Селянське (Фермерське) господарство «Московка», ТОВ «Металургмонтаж 207», ТОВ «Будмакс», СКП «Запорізька ритуальна служба», ЗБРНКФ «Механізатор», ПАТ «Відрадненське», ТОВ «ПЖК Запоріжжя» можливо прослідкувати ланцюг руху активів, запчастини, які були отримані від контрагента, були реалізовані чи перетворені за для виконання договірних зобов'язань.
Звісно наявність у покупця оформлених документів, необхідних для формування податкових показників, не є безумовною підставою формування складу витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Проте не слід казати про нереальність операцій у разі відсутності одного з первинних документів або наявність помилок у їх оформленні. Наявність недоліків у оформленні первинних документів не випливає на суть виконаних господарських операцій. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, зміна його активів. Головною ознакою комерційної корисності від придбаних товарів та отриманих послуг є їх використання у своїй власній діяльності та у кінцевому результаті отримання прибутку.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з контрагентом, прослідковується мета замовлення та отримання товарів, їх використання у власній господарській діяльності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 вказувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Переконання контролюючого органу про те, що контрагенти постачальника позивача не мали достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення господарських операцій.
У своїх доводах ГУ ДПС в Запорізькій області щодо безтоварності операції посилається на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська щодо створення фіктивного підприємства ТОВ «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) громадянином ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суд України, викладеного у постанові від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14 (№ 21-3788а15), згідно з яким, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв'язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При цьому Верховний Суд України надав правову оцінку встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи щодо наявності вироку місцевого суду, яким особу було визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частинами першою, другою статті 205 КК України, як пособника у вчиненні фіктивного підприємництва - створення контрагента платника податків з метою прикриття незаконної діяльності.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суб'єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб'єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».
Послідовно, у цій постанові, Велика Палата підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, яка зводиться до того, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Також, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв'язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
Згідно вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2016 по справі №200/5635/16-К (провадження №1-кп/200/308/16) на початку червня 2014 року, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні гуртожитку Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет», на пропозицію раніше невідомого йому хлопця на ім'я ОСОБА_2 , погодився за грошову винагороду у розмірі 1000 гривень стати засновником та директором ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603), не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов'язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт або надання послуг, усвідомлюючи при цьому, що вказане підприємство створюється з метою прикриття незаконної діяльності і допускаючи, що в результаті діяльності цього фіктивного підприємства може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам. Так, ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, як майбутнього засновника та власника створеного з метою прикриття незаконної діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603), вступив у попередню змову особою, яка у середині червня 2014 року, виготовила Статут ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) та інші документи, необхідні для перереєстрації підприємства, зокрема: Статут від 26 червня 2014 року, та договір купівлі-продажу від 24.06.2014, відповідно до яких ОСОБА_1 ,придбав товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) та став його засновником, наказ про призначення ОСОБА_1 , директором ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603). Надалі, 26.06.2014 ОСОБА_1 , в приміщенні нотаріальної контори де за попередньою домовленістю проходила його зустріч із невстановленою особою, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що зареєстрований на його прізвище суб'єкт підприємницької діяльності буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності, підписав договір купівлі-продажу від 24.06.2014 та інші документи, необхідні для перереєстрації підприємства. Підписання ОСОБА_1 , договору купівлі-продажу ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603), Статуту ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) та інших документів надало юридичні підстави відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Святошинського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 97, 10.07.2014 провести державну перереєстрацію ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю за реєстраційним №10721050002030161, за юридичною адресою: м. Київ, вулиця Симиренка, буд. 2/19, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.07.2014. Надалі, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що здійснювати заявлену в Статуті ТОВ Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) фінансово-господарську діяльність та працювати фактично виконувати обов'язки на посаді директора товариства згідно наказу №4 від 15.06.2014 не буде, згідно домовленості з невстановленою слідством особою, передав останній статутні та реєстраційні документи ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603). Незважаючи на те, що ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) було зареєстроване в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, ОСОБА_1 , придбав вказане підприємство без наміру здійснення господарської діяльності, пов'язаної з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб...». «...Вищезазначені дії ОСОБА_1 , які виразились у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені органом досудового розслідування особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. З моменту підписання документів про призначення себе на посаду директора ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) ОСОБА_1 , фактично у діяльності товариства участі не брав, розрахунковими рахунками товариства не користувався, а також не залучав з цією метою будь-яких фізичних осіб...». У вороку суду також визначено, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою провину у скоєні злочину, передбаченому частиною 1 статті 205 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно скоїв зазначений злочин при обставинах встановлених в ході досудового розслідування та викладених у обвинуваченому акті. За вироком суду затверджено укладену 12.04.2016 угоду про визнання винуватості та визнано ОСОБА_1 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України.
Натомість вироком не визнано недійсними первинні документи та договори, укладені ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» з іншими суб'єктами господарювання, зокрема ТОВ «Компанія дизель запчасть».
Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в межах розгляду справи №200/5635/16-К (провадження №1-кп/200/308/16) не досліджувались господарські відносини ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» з ТОВ «Компанія дизель запчасть», не було надано оцінку первинній бухгалтерській документації, з якої можливо було зробити висновок про реальність/нереальність господарських відносин. Суд у кримінальному провадженні не досліджував, чи здійснювалась господарська діяльність ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», оскільки товариство було зареєстровано як юридична особа.
Верховний Суд постановою від 07.11.2024 у справі №П/811/736/17 вказував, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з встановленими обставинами щодо наявності та надання первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності, тощо. сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Суд вказує, що саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків, факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємств не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з контрагентами, прослідковується мета замовлення та отримання товарів, їх використання у власній господарській діяльності. Наявні первинні документи, які не викликають сумніви.
З приводу недоліків оформлення ТТН суд зазначає про те, що Верховний Суд у постанові від 20.10.2022 у справі №200/5836/19-а зазначив, що не приймає посилання контролюючого органу на те, що товарно-транспортні документи складено з порушенням вимог законодавства, через те, що в них неповно/неправильно заповнено всі реквізити, оскільки товарно-транспортна накладна, подорожній лист (документи, що передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363) призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезенням автомобільним транспортом, і в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
За усталеною практикою Верховного Суду недоліки в оформленні ТТН не є свідченням безтоварності операцій з поставки товару (постанова ВС від 12.03.2021 по справі 200/6316/19-а).
Отже, сам собою факт наявності у ТТН певних недоліків не повинен автоматично вказувати на безпідставність підтвердження обставин здійснення господарської операції. Водночас, немає жодних підстав перекладати на платника податків (позивача) відповідальність за внесення до таких документів даних іншою особою.
Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.
Аналогічна правова позиція підтверджена постановами Верховного Суду від 15.07.2023 №826/3616/18, від 25.11.2022 №200/4458/20-а, від 13.07.2022 №520/223/20.
Суд наголошує, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, що прямо випливає із положень статті 77 КАС України. Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 12.10.2023 у справі № 640/18535/18.
На підставі викладеного, судом відхиляються доводи відповідача про неможливість здійснення ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» господарських операцій з позивачем.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що, заявлені позовні вимоги знайшли свого підтвердження матеріалами справи, відповідно позовна заява підлягає задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 3 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, на користь позивача підлягає стягненню 1 600 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» (Україна, 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 62, ЄДРПОУ 37786526) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014191406 від 25 жовтня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» судові витрати зі сплати судового збору на суму 1 600 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 02 червня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз