30 травня 2025 року Справа № 640/24087/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач 2), у якій позивач просить суд:
Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а саме:
- рішення № 1595062/34590735 від 29.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 10.06.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції 9139748130 від 27.06.2019;
- рішення № 1595063/34590735 від 29.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 10.06.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції 9139298068 від 27.06.2019;
- рішення № 1621978/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.08.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9207823585 від 13.09.2019;
- рішення № 1621977/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.10.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9264274978 від 11.11.2019;
- рішення № 1595064/34590735 від 29.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 28.05.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції 9128100263 від 14.06.2019;
- рішення № 1621976/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 16.10.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9270470422 від 15.11.2019;
- рішення № 1621981/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.06.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9139509982 від 27.06.2019;
- рішення № 1621975/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.10.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9270562451 від 15.11.2019;
- рішення .№1621980/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 10.06.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9139715704 від 30.06.2019;
- рішення №1621974/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 16.10.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9270565026 від 15.11.2019;
- рішення № 1514661/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9080924498 від 23.04.2019;
- рішення № 1514659/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 03.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції від №9085151000 від 25.04.2019;
- рішення № 1514660/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №4 від 05.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якого була зупинена згідно квитанції від №9081013596 від 23.04.2019;
- рішення № 1514662/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 05.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції від №9080917809 від 23.04.2019;
- рішення № 1514663/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 05.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції від №9080915953 від 23.04.2019.
Зобов'язати Державну податкову службу України:
- здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 10.06.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 10.06.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 16.08.2019 Товариства з обмеженого відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 16.10.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 28.05.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 16.10.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 10.06.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 16.10.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №4 від 10.06.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №4 від 16.10.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН, відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 08.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №5 від 03.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію розрахунку коригування №4 від 05.04.2019 до податкової накладної №2 від 18.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації розрахунку коригування) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 05.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної;
- здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 05.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» в ЄРПН (внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкової накладної) у встановленому відповідним законодавством порядку, датою фактичного надходження такої податкової накладної.
Стягнути з відповідачів документально підтверджені судові витрати позивача, які складаються з судового збору за подання позову у розмірі 3 1530,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26000,00 грн.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 31530,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних відбулось із порушенням законодавчо визначених підстав та процедури. Оскаржувані рішення відповідача містять формальну підставу для їх прийняття. Платником податків надано пояснення та документи для реєстрації податкових накладних, у реєстрації яких відмовлено. Контролюючим органом не було визначено конкретного переліку документів, а зупинення реєстрації податкових накладних, що є передумовою винесення оскаржуваних рішень, було незаконним. Позивач просив суд позовні вимоги задовольнити, зобов'язати відповідача 1 зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18 лютого 2021 року до суду відповідачем 2 подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
04 березня 2021 року від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі та не погоджується з доводами викладеними в позовній заяві та вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Платником податків було порушено вимоги чинного законодавства та не додержано алгоритм дій для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, таким чином комісією Головного управління ДПС у Київській області правомірно прийнято рішення про відому в реєстрації податкових накладних у відповідності вимог чинного законодавства. Заявлена позивачем позовна вимога про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в обхід порядку формальної перевірки Головного управління ДПС у Київській області документів для такої реєстрації та повноважень ДПС України щодо прийняття рішення про реєстрацію - є порушенням дискреційних повноважень податкового органу щодо подання відповідачу висновку щодо реєстрації податкових накладних. Відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
05 квітня 2021 року позивачем подане до суду клопотання про поновлення строків на подання позовної заяви.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/24087/20 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа № 640/24087/20 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 26 березня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії. Призначено розгляд справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28 квітня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 2. У наданому відзиві Головне управління ДПС у Київській області підтримує доводи викладені у попередньому відзиві від 04 березня 2021 року.
Також, 28 квітня 2025 року відповідачем 2 подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року замінено відповідача Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на правонаступника Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» укладено договори з TOB "БРСМ-НАФТА" (№18/01 від 18.01.2019, №07/03 від 07.03.2019, №01/04 від 01.04.2019) та ТОВ "BЕCT ОЙЛ ГРУП" (№23/05 від 23.05.2019, №24/05 від 24.05.2019) щодо виконання будівельних робіт на об'єктах: вул. Шевченка 1-а, с.Переяславське, Переяслав-Хмельницького району Київської області; м. Бориспіль, вул.Привокзальна, 9.
Для виконання таких робіт та для здійснення закупівлі матеріалів зараховувалась передплата, зараховувалась оплата за виконання робіт, по факту зарахування коштів (платіжні доручення №2151 від 08.04.2019, №1603 від 18.03.2019, №1982 від 03.04.2019, №2641 від 22.04.2019, №3716 від 10.06.3019, №3356 від 28.05.2019, №3723 від 10.06.2019, №4393 від 10.06.2019, №4395 від 10.06.2019, №6189 від 16.08.2019, №7272 від 17.10.2019, №7293 від 18.10.2019, №15443 від 19.12.201) та по факту виконання етапів робіт складались відповідні акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт.
Позивачем закуповувались відповідні будівельні матеріали (наявні сертифікати якості), які транспортувались на об'єкт або платнику згідно ТТН та залучались підрядники.
На виконання вимог закону позивачем були оформлені відповідні податкові накладні: №1 від 10.06.2019, №2 від 10.06.2019, №1 від 16.08.2019, №1 від 16.10.2019 , №1 від 28.05.2019, №2 від 16.10.2019, №3 від 10.06.2019, №3 від 16.10.2019, №4 від 10.06.2019, №4 від 16.10.2019, №3 від 08.04.2019, №5 від 03.04.2019, №1 від 05.04.2019, №2 від 05.04.2019, та розрахунок коригування №4 від 05.04.2019 до податкової накладної №2 від 18.03.2019.
Реєстрація податкових накладних зупинена. У отриманих квитанціях зазначено, що відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.11.2019 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6. п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався своїм правом та направив контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
За результатом розгляду, наданих позивачем пояснень та копій документів, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийняті: рішення № 1595062/34590735 від 29.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 10.06.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції 9139748130 від 27.06.2019; рішення № 1595063/34590735 від 29.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 10.06.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції 9139298068 від 27.06.2019; рішення № 1621978/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.08.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9207823585 від 13.09.2019; рішення № 1621977/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.10.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9264274978 від 11.11.2019; рішення № 1595064/34590735 від 29.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 28.05.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції 9128100263 від 14.06.2019; рішення № 1621976/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 16.10.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9270470422 від 15.11.2019; рішення № 1621981/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.06.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9139509982 від 27.06.2019; рішення № 1621975/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.10.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9270562451 від 15.11.2019; рішення .№1621980/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 10.06.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9139715704 від 30.06.2019; рішення №1621974/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 16.10.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9270565026 від 15.11.2019; рішення № 1514661/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9080924498 від 23.04.2019; рішення № 1514659/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 03.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції від №9085151000 від 25.04.2019; рішення № 1514660/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №4 від 05.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якого була зупинена згідно квитанції від №9081013596 від 23.04.2019; рішення № 1514662/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 05.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції від №9080917809 від 23.04.2019; рішення № 1514663/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 05.04.2019 в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції від №9080915953 від 23.04.2019.
Вказані рішення прийняті з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг)з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Скарги позивача, рішенням ДПС України залишені без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації зазначеної податкової накладної, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції чинній на час винесення виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок № 1246, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. (пункт 14 Порядку №1246)
Згідно з п. 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. (пункт 17 Порядку №1246)
У відповідності до п. 18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).
За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На час подання позивачем на реєстрацію вказаних вище податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 №117 (що набула чинності з 22.03.2018 та діяла до 01.02.2020) (далі - Порядок №117).
Згідно з п. 5, 6 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За змістом п. 2 Порядку №117 критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а»/“б» пункту 185.1 статті 185, підпункту “а»/“б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно, тут і надалі в редакції на момент прийняття спірних рішень).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. (пункт 11 Порядку №1165)
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. (пункт 25 Порядку № 1165).
З наявних у справі матеріалів суд встановив, що реєстрація податкових накладних позивача була зупинена з наступної підстави: «ПН/РК відповідають пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», які визначені Листом ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив наступне: «…акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України».
Отже, суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС України, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.
Також, у згаданих квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних товариства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу, що запропонувавши позивачу у квитанціях надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Наведене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.11.2019 №520 (далі - Порядок №520, в редакції на момент прийняття спірних рішень).
Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 5 вказаного Порядку №520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Судом встановлено, що позивач подавав до податкового органу копії документів щодо проведених ним господарських операцій.
Рішенням по податковій накладній відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку в ЄРПН, у зв'язку з ненаданням первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг)з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Графа рішення «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідачем не заповнена.
Суд звертає увагу, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.
Платником податків надано до податкового органу первинні документи, які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.
Крім того, у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані документи, на підтвердження наведених у поясненнях фактів, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Однак, в оскаржуваних рішеннях контролюючим органом не конкретизовані додаткові письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, які не надані позивачем та призвели до неможливості реєстрації податкових накладних.
Суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Таким чином, зважаючи на не доведення контролюючим органом наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, виконання платником податку обов'язку щодо підтвердження господарських операцій, та враховуючи те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи, контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, підстави для відмови в реєстрації податкової накладної були відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за встановленими обставинами у даній справі визнання їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначені податкові накладні, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Положеннями КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З викладеного слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
При цьому, суд звертає увагу, що за змістом наведених норм підставою для реєстрації податкової накладної є рішення суду саме про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає законодавчим положенням.
Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказані податкові накладні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, як суб'єктів владних повноважень, пропорційно задоволеним вимогам щодо кожного з відповідачів по 15765,00 грн.
У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката Музиченко Ю.В. у розмірі 26000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5749/10 від 08.07.2016, довіреності від 16.04.2020, договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.04.2020, додатку №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.04.2020, платіжних доручень.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Відповідно до наданих документів, вартість послуг складається:
- підготовки та подання позовної заяви - 19000 грн,
- підготовки відповіді на відзив - 7000 грн.
Відповідачем 2 заперечено розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу, на думку відповідача 2, позивачем не доведено те, що розмір витрат є реальним, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Судом враховується, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийняте рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, судом враховано, що сама по собі справа не є складною, а спірні правовідносини такими, що не вимагали ретельної підготовки та вивчення значного обсягу документів, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала витрат значного обсягу часу.
Крім того, необґрунтованими є заявлені витрати на підготовку відповіді на відзив - 7000 грн, оскільки відповідь на відзив позивачем до матеріалів справи не надавалась.
В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 26000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 3000,00 грн та пропорційному стягненню з відповідачів по 1500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 1595062/34590735 від 29.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 10.06.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9139748130 від 27.06.2019; № 1595063/34590735 від 29.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 10.06.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9139298068 від 27.06.2019; № 1621978/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.08.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9207823585 від 13.09.2019; № 1621977/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.10.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9264274978 від 11.11.2019; № 1595064/34590735 від 29.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 28.05.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9128100263 від 14.06.2019; № 1621976/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 16.10.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9270470422 від 15.11.2019; № 1621981/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.06.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9139509982 від 27.06.2019; № 1621975/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.10.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9270562451 від 15.11.2019; №1621980/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 10.06.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9139715704 від 30.06.2019; № 1621974/34590735 від 09.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 16.10.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9270565026 від 15.11.2019; № 1514661/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.04.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9080924498 від 23.04.2019; № 1514659/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 03.04.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9085151000 від 25.04.2019; № 1514660/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №4 від 05.04.2019, реєстрація якого була зупинена згідно квитанції від №9081013596 від 23.04.2019; № 1514662/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 05.04.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції від №9080917809 від 23.04.2019; № 1514663/34590735 від 06.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 05.04.2019, реєстрація якої була зупинена згідно квитанції №9080915953 від 23.04.2019.
Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного надходження подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» податкові накладні: №1 від 10.06.2019, №2 від 10.06.2019, №1 від 16.08.2019, №1 від 16.10.2019, №1 від 28.05.2019,
№2 від 16.10.2019, №3 від 10.06.2019, №3 від 16.10.2019, №4 від 10.06.2019, №4 від 16.10.2019, №3 від 08.04.2019, №5 від 03.04.2019, №2 від 05.04.2019, №1 від 05.04.2019, та розрахунку коригування №4 від 05.04.2019 до податкової накладної №2 від 18.03.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 765,00 грн (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одну тисячу п'ятсот гривень 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 765,00 грн (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одну тисячу п'ятсот гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудмонтаж» (вул. Шевченка, буд. 44, офіс 304, м. Васильків, Київська область, 08600; код ЄДРПОУ 34590735),
Відповідач 1 - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393),
Відповідач 2 - Головне управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 5 - А, м. Київ, 03151; код ЄДРПОУ ВП 44096797).
Повне судове рішення складено 30.05.2025.
Суддя Б.В. Богатинський