03 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/2234/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - третя особа) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно оскаржуваного рішення до страхового стажу було зараховано 32 роки 8 місяців та 7 днів. Натомість оскаржуваним рішенням визначено, що стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років станом на 11.10.2017 року становить 6 років 9 місяців та 29 днів. До стаду роботи який дає право на пенсію за вислугу років не зараховано період роботи з 01.04.2004 по 11.10.2017 відповідно до архівної довідки від 29.12.2023 року № 866/07-01, виданої архівним відділом Хустської районної військової адміністрації Закарпатської області, оскільки не надана довідка відповідно до п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток 5). Рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області відмовлено у зарахуванні до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років вищевказаного періоду роботи, оскільки організація не ліквідована.
Позивач вважає, що не зарахування періоду роботи, що відповідачем незаконно не призначено йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "в" частини 1 статті 55 Закону України "про пенсійне забезпечення" та не враховано його пільговий стаж роботи у спірні періоди (з 01.04.2004 р. по 11.10.2017 р.). Вважає, що пільговий стаж належним чином підтверджено наданими документами в яких зазначено, що він виконував роботу саме трактористом на трелюванні лісу на лісозаготівлі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що Однак до заяви про призначення пенсії позивачем не додано довідку за формою, передбаченою додатком № 5 Порядку № 637, відтак спеціальний стаж роботи за період з 01.04.2004 по 11.10.2017 не підтверджено. Звертаємо увагу, що надана архівна довідка від 29.12.2023 №866/07-01, видана архівним відділом Хустської районної військової адміністрації Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області не може розглядатися як така, яка підтверджує стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки не відповідає вимогам Порядку № 637. Рішенням -комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області одмовлено в зарахуванні вищевказаного періоду до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки організація не ліквідована."
З огляду на викладене, вважає, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідачем-1 було встановлено, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 32 роки 8 місяців 7 днів; стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, станом на 11.10.2017 - 6 років 9 місяців 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Відтак позовні вимоги вважає необгрунтованими і у їх задоволенні має бути відмовлено.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано відзив, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог з аналогічних підстав наведених представником відповідача-1 у відзиві та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до положень ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
15 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах (за вислугу років) як працівнику, зайнятому на лісозаготівельних роботах.
За принципом екстериторіальності вказана заява з доданими документами була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області. Рішенням від 23.02.2024 року № 072150011073 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу було відмовлено в призначенні пенсії.
Згідно оскаржуваного рішення до страхового стажу було зараховано 32 роки 8 місяців та 7 днів. Водночас оскаржуваним рішенням визначено, що стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років станом на 11.10.2017 року становить 6 років 9 місяців та 29 днів. До стаду роботи який дає право на пенсію за вислугу років не зараховано період роботи з 01.04.2004 по 11.10.2017 відповідно до архівної довідки від 29.12.2023 року № 866/07-01, виданої архівним відділом Хустської районної військової адміністрації Закарпатської області, оскільки не надана довідка відповідно до п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області відмовлено у зарахуванні до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років вищевказаного періоду роботи, оскільки організація не ліквідована.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон № 1058).
Згідно із ст. 1 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Частиною другою ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, у відповідності до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 вказаного Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. При цьому, вищенаведеними правовими нормами серед зазначених уточнюючих документів без будь-яких виключень, зокрема передбачено ті, що видані архівними установами.
Пунктом 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення "Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсій за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" Згідно з пунктом "в" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання- за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України - після досягнення 55 років і при стажі роботи на зазначеній роботі - 12 років 6 місяців (станом на 11.10.2017).
Відповідно до Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських робіт, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років правом на пенсію за вислугу років користуються, зокрема, трактористи на підготовці лісосік, трелюванні та вивезенні лісу.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Відповідно до пункту 2.4. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.
Судом встановлено, що Позивачем до заяви про призначення пенсії було додано трудову
Книжку серії НОМЕР_1 від 03.06.1991. Згідно записів трудової книжки позивача вбачається, що 03.06.1991 року позивач прийнятий лісорубом Іршавського лісогосп. на підставі наказу №110-к від 03.06.1991, 29.06.1999 звільнений по переводу в ТзОВ «Нова Довжанський ЛХ Лід» (наказ №22 к від 03.06.1999) вказані записи скріплені печаткою підприємства та підписом відповідальної особи.
Згідно із записом №3 30.06.1999 позивач прийнятий трактористом на трелювання лісу в ТзОВ «Нова Довжанський ЛХ Лід» (наказ №42 к від 29.06.1999)
Згідно із записом №5 31.03.2004 звільнений по переводу (наказ №25- від 31.03.2004)
Згідно із записом № 6 від 01.04.2004 року прийнятий на роботу по переводу трактористом на трелювання лісу філії № 5 ТзОВ «Ено Меблі Лтд» (наказ № 104-к від 01.04.2004 року)
Згідно із записом № 7 31.05.2018 року позивач звільнений з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України (наказ №12-к від 30.05.2018 року)
Вказані записи виконані послідовно, без виправлень та скріплені печатками товариства та підписами відповідальної особи.
Як слідує із записів трудової книжки позивача, останній перебував на посадах працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, в тому числі з 01.04.2004 року по 11.10.2017 року.
Відповідачем не зараховано спірний період трудової діяльності позивача у зв'язку з тим, що до заяви про призначення пенсії позивачем не додано довідку за формою, передбаченою додатком № 5 Порядку № 637, відтак спеціальний стаж роботи за період з 01.04.2004 по 11.10.2017 не підтверджено.
Суд вказує, що відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто обов'язок надання уточнюючої довідки підприємства виникає за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Так, позивачем надано відповідачу трудову книжку із належним чином зробленими записами в ній про періоди роботи. Із врахуванням ст. 48 Кодексу законів про працю та п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» відповідач мав зарахувати період роботи з 01.04.2004 по 11.10.2017 на підставі даних трудової книжки.
Частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право відповідача на проведення перевірки. У відповідності до пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Крім того, відповідно до пункту 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», орган, що призначає пенсію, повинен надавати допомогу непрацюючим особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії. Наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018, справа №127/9055/17.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014).
Таким чином, відповідач має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав, оскільки відповідальність за недотримання трудового законодавства покладена на роботодавця.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність не зарахування до страхового стажу позивачки періодів роботи з 01.04.2004 по 11.10.2017.
Таким чином, оскаржуване рішення від 23.02.2024 №072150011073 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В свою чергу, частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
У відповідності до пункту 1 абзацу 1 частини 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсійним законодавством визначено, що призначення пенсії та підготовка документів до її виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, а тому останні мають виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного та дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача від 15.02.2024 року про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м.Чернігів, вул.П'ятницька, буд.83а, код ЄДРПОУ 21390940), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м.Чернігів, вул.П'ятницька, буд.83а, код ЄДРПОУ 21390940) № 072150011073 від 23.02.2024 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області (14005, м.Чернігів, вул.П'ятницька, буд.83а, код ЄДРПОУ 21390940) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 15 лютого 2024 року про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору