03 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/2041/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
Визнати неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії за віком.
Рішення пенсійного органу № 051330001909 від 02 серпня 2024 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести мене, ОСОБА_1 , з 26.07.2024 року на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 03 серпня 2020 року йому призначена пенсія по інвалідності від професійного захворювання відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
26 липня 2024 року він звернувся до пенсійного органу з заявою про переведення на пенсію за віком в зв'язку з набуттям визначеного нормами ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхового та пільгового стажу, розглянувши яку, відповідач відмовив у перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що свідчить відповідне рішення пенсійного органу № 051330001909.
З наведеним у зазначеному рішенні пенсійного органу розрахунком його пільгового стажу, а відповідно і з рішенням про відмову у перерахунку пенсії не погоджується, так як вважає його помилковим, а дії Пенсійного фонду України щодо обрахунку його пільгового стажу неправомірними та такими, що порушують право на гідне соціальне забезпечення.
Зокрема, зазначив, що станом на час звернення за переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (26.07.2024) відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" він набув понад 25 років пільгового стажу на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, запропоновано відповідачу подати суду відзив на позовну заяву.
Відповідач - ГУ ПФУ в Житомирській області надав відзив на позов, в якому зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. В обґрунтування своєї позиції пояснив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію з 03.02.2020 року по ІІІ групі інвалідності відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою №5706 від 26.07.2024 щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1 згідно з статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За результатами розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що пільговий стаж на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 20 років 07 місяців 17 днів. Пільговий стаж на роботах підземних професій як працівнику провідних професій із необхідних 20 років, становить 03 років 11 місяців 21 днів. Загальний страховий стаж становить 21 років 02 місяців 22 дні, страховий стаж з урахуванням кратності та додаткових років за Списком 1 становить 37 роки 02 місяців 22 дні.
Отже, рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на підземних роботах за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію з 03.02.2020 по ІІІ групі інвалідності відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
19 лютого 2024 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №051330001909 від 27 лютого 2024 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, так як його пільговий стаж на момент звернення за підрахунком складав 24 роки 07 місяців 02 дні.
Позивач повторно звернувся із заявою №5706 від 26.07.2024, щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1 згідно з статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення (перерахунку) пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та винесено рішення № 051330001909 від 02.06.2024 (дата, яка зазначена в рішенні) про відмову у проведенні перерахунку пенсії (далі - спірне рішення).
Зокрема, у даному рішенні вказано, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що пільговий стаж на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 20 років 07 місяців 17 днів. Пільговий стаж на роботах підземних професій як працівнику провідних професій із необхідних 20 років, становить 03 років 11 місяців 21 днів. Загальний страховий стаж становить 21 років 02 місяців 22 дні, страховий стаж з урахуванням кратності та додаткових років за Списком 1 становить 37 роки 02 місяців 22 дні. Отже, підстави на перехід позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відсутні.
Не погоджуючись за таким рішенням та вважаючи, що воно порушує його право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням частини першої статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1058 пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 (далі - Список № 202), за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи 25 років.
При цьому, право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі №577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Відповідно до спірного рішення пільговий стаж ОСОБА_1 на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 20 років 07 місяців 17 днів. Пільговий стаж на роботах підземних професій як працівнику провідних професій із необхідних 20 років, становить 03 років 11 місяців 21 днів. Загальний страховий стаж становить 21 років 02 місяців 22 дні, страховий стаж з урахуванням кратності та додаткових років за Списком 1 становить 37 роки 02 місяців 22 дні.
Зокрема, відповідно до розрахунку стажу (РС-право) стаж позивача обрахований наступним чином:
01.09.1997-29.06.2001 - Навчання у вищих/середніх НЗ. - 3 роки 9 місяців 29 днів;
25.02.2002-28.02.2002 - ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяців,4 дні;
01.03.2002-23.05.2002 - 0 років 2 місяці 23 дні;
24.05.2002-23.07.2003 - ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 1 рік 2 місяці,0 днів;
05.09.2004-06.12.2004 - 0 років 3 місяці 2 дні;
07.12.2004-18.02.2009 - ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 4 роки 2 місяці,12 днів;
19.02.2009-20.02.2009 - 0 років 0 місяців 2 дні;
21.02.2009-27.09.2011 - ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 2 роки 7 місяців,7 днів;
28.09.2011-11.10.2011 - 0 років 0 місяців 14 днів;
12.10.2011-18.12.2014 - ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 3 роки 2 місяці,7 днів;
19.12.2014-19.12.2014 - 0 років 0 місяців 1 день;
20.12.2014-21.12.2014 - ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяці,2 дні;
22.12.2014-27.12.2014 - 0 років 0 місяців 6 дні;
28.12.2014-23.01.2015 - ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяців,26 дні;
24.01.2015-24.01.2015- 0 років 0 місяців 1 день;
25.01.2015-05.04.2015- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 2 місяці,11 днів;
06.04.2015-06.04.2015 - 0 років 0 місяців 1 день;
07.04.2015-14.05.2015- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 1 місяць, 8 днів;
15.05.2015-16.05.2015- 0 років 0 місяців 2 дні;
17.05.2015-28.10.2015- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 5 місяців, 12 днів;
29.10.2015-31.10.2015 - 0 років 0 місяців 3 дні;
01.11.2015-21.11.2015- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяців, 21 день;
22.11.2015-22.11.2015- 0 років 0 місяців 1 день;
23.11.2015-06.03.2016- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 3 місяці, 14 днів;
07.03.2016-07.03.2016- 0 років 0 місяців 1 день;
08.03.2016-14.03.2016- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяців, 7 днів;
15.03.2016-15.03.2016- 0 років 0 місяців 1 день;
16.03.2016-30.08.2016- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 5 місяців, 15 днів;
31.08.2016-31.08.2016- 0 років 0 місяців 1 день;
01.09.2016-08.10.2016- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 1 місяць, 8 днів;
09.10.2016-09.10.2016- 0 років 0 місяців 1 день;
10.10.2016-15.02.2017- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 4 місяці, 6 днів;
16.02.2017-16.02.2017- 0 років 0 місяців 1 день;
17.02.2017-19.04.2017- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 2 місяці, 3 дні;
20.04.2017-20.04.2017- 0 років 0 місяців 1 день;
21.04.2017-23.05.2017 - ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 1 місяць, 3 дні;
24.05.2017-25.05.2017- 0 років 0 місяців 2 дні;
26.05.2017-26.05.2017- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяців, 1 день;
27.05.2017-27.05.2017- 0 років 0 місяців 1 день;
28.05.2017-28.05.2017- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяців, 1 день;
29.05.2017-29.05.2017- 0 років 0 місяців 1 день;
30.05.2017-08.06.2017- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяців, 9 днів;
09.06.2017-09.06.2017- 0 років 0 місяців 1 день;
10.06.2017-17.06.2017- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяців, 8 днів;
18.06.2017-18.06.2017- 0 років 0 місяців 1 день;
19.06.2017-28.06.2017- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 0 місяців, 10 днів;
29.06.2017-29.06.2017- 0 років 0 місяців 1 день;
30.06.2017-31.12.2018- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 1 рік 6 місяців, 2 дні;
01.01.2019-31.03.2019- ст.14 пост.202 підземні роботи сп.1, р.1,п-р1, п.а-в - 0 років 3 місяці, 0 днів;
01.04.2019-30.04.2019- 0 років 1 місяць 0 днів;
01.05.2019-31.08.2020- 1 рік 4 місяці 0 днів;
Всього: 21 рік 2 місяці 25 днів.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія трудової книжки позивача, яка містить дані для визначення стажу останнього, в тому числі для зарахування в якості пільгового стажу.
Так, згідно трудової книжки позивач з 01.09.1997 по 29.06.2001 - навчався в Дзержинському гірничому технікумі; з 25.02.2002 - прийнятий на шахту "Дзержинськвуголь" учнем гірничого працівника з повним робочим днем в підземній роботі; з 20.03.2002 - переведений гірничим працівником з повним робочим днем на підземні роботи; з 24.05.2002 - переведений гірничим майстром з повним робочим днем на підземні роботи; з 23.07.2003 - звільнений з роботи; з 13.09.2004 - прийнятий на "Шахту імені Ф.Е.Дзержинського "Дзержинськвуголь" учнем гірничого працівника з повним робочим днем в підземній роботі; з 28.10.2004 - переведений забійником на відбійних молотках з повним робочим днем в підземній роботі; 06.08.2020 - звільнений з роботи за станом здоров'я.
Отже, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, в тому числі пільгового.
Однак, у спірному рішенні відповідачем зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що пільговий стаж на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 20 років 07 місяців 17 днів. Пільговий стаж на роботах підземних професій як працівнику провідних професій із необхідних 20 років, становить 03 років 11 місяців 21 днів. Загальний страховий стаж становить 21 років 02 місяців 22 дні, страховий стаж з урахуванням кратності та додаткових років за Списком 1 становить 37 роки 02 місяців 22 дні.
Разом з тим, аналіз даних, які зазначені відповідачем в спірному рішенні і в розрахунку стажу (РС-право), свідчить на користь висновку, що вони суперечать відомостям, які містяться в трудовій книжці позивача та частина стажу не зарахована до пільгового.
При цьому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 051330001909 від 02.06.2024, яким позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком, не містить будь-кого обґрунтування таких висновків відповідача, зокрема, не врахування періодів роботи позивача до пільгового стажу.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 051330001909 від 27 лютого 2024 року, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, так як пільговий стаж на момент звернення за підрахунком (19 лютого 2024 року) складав 24 роки 07 місяців 02 дні.
Крім того, в матеріалах справи міститься рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 051330001909 від 24 квітня 2024 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до якого пенсійним органом здійснений розрахунок стажу позивача, а саме: повний стаж - 58 років 1 місяць 4 дні, додатковий за роки по Списку№1 - 15 років 0 місяців, 0 днів, додатковий стаж - 21 рік 10 місяців 12 днів, в тому числі за підземні роботи і професії за пост.№202 (25) - 27 років 0 місяців 29 днів.
Тобто, територіальними органами Пенсійного фонду вже був обрахований стаж позивача, в тому числі пільговий. Разом з тим, відповідачем без будь-якого обґрунтування не взяті ці дані до уваги.
Отже, наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Відтак, встановлені обставини справи дають підстави для висновку, що відповідач, відмовляючи у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі ч.3 ст.114 Закону №1058, не здійснив повного аналізу обставин, з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді вказаного питання, обмежившись прийняттям рішення, яке фактично носить формальний характер, з огляду на що суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 051330001909 від 02.06.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача зобов'язального характеру.
Позивач в позові просить зобов'язати відповідача перевести його з 26.07.2024 на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зарахування страхового стажу/призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії щодо самостійного розрахунку стажу, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.
Суд уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, та не уповноважений на підрахунок стажу для призначення пенсії.
З огляду на відсутність обґрунтування розрахунку стажу позивача, в тому числі який не зараховано до пільгового, суд відзначає про наявність у відповідача обов'язку здійснити належну перевірку наявності у позивача права на призначення пенсії за віком.
З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від про 26 липня 2024 року про переведення на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, (вул. Січеславська Набережна, 17,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49000. РНОКПП/ЄДРПОУ: 21910427), Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3,м. Слов'янськ,Донецька обл., Краматорський р-н,84122. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 051330001909 від 02.06.2024 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від про 26 липня 2024 року про переведення на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
03.06.25