03 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/5433/25
категорія 102080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Житомирській області в особі Любарського сектору про визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити дії, встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача від 20.12.2024 та зобов'язати Любарський сектор Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області обміняти та видати їй, ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку із непридатністю для користування наявного у неї паспорта, вона звернулась до Любарського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою щодо заміни паспорта громадянина України на новий паспорт громадянина України саме у формі книжечки через свої релігійні переконання. Проте, листом від 20.12.2024 відповідач повідомив про те, що нею не надано відповідного рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а тому у відповідності до п.п.5 п.1 глави IX Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, міграційною службою відмовлено в оформленні або видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року. Не погодившись з такою відповіддю та вважаючи, що вона має право на заміну недійсного у неї паспорта громадянина України на новий паспорт громадянина України у формі книжечки, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Пояснює, що позивачем не надано повного переліку документів для отримання паспорта у формі книжечки, передбаченого Порядком №456, тому лист відповідача не може розцінюватись як відмова, оскільки носить інформаційний характер.
З 31.03.2025 по 14.04.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці; 14.03.2025, 21.03.2025, 23.05.2025 та 29.05.2025 головуюча суддя перебувала на періодичному навчанні.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулася до Любарського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки у зв'язку із непридатністю для користування наявного у неї паспорта.
Листом №В-4/6/1823-24/18237-24 від 20.12.2024 відповідач повідомив позивача, що заява щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки не може бути задоволена, так як позивачем не подано до підрозділу міграційної служби відповідного рішення суду.
Не погоджуючись із вказаним та наголошуючи, що невидача паспорта громадянина України у формі книжечки порушує права та законні інтереси, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III встановлено, що документом, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Статтею 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Відповідно до пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 5 Положення № 2503-XII передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Згідно пункту 8 Положення № 2503-XII термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 постанови КМУ №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з пунктом 3 постанови № 302 установлено, що:
- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється;
- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302" (далі - постанова № 398) до постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2016 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 постанови № 302, постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456).
Згідно пункту 1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до постанови № 302, постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Саме на вказаний Порядок №456 посилається відповідач у відповіді на заяву позивача щодо заміни паспорта, зазначивши при цьому, що до заяви не надано рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а тому у відповідності до підпункт 5 пункту 1 глави ІХ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджено наказом МВС від 06.06.2016 №456, міграційною службою відмовлено в оформленні або видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
При цьому, суд звертає увагу, що положення Порядок №456 застосовуються відносно тих осіб, щодо яких вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Однак, ані позивачем, ані відповідачем, не надано суду жодних підтверджень існування такого рішення суду про зобов'язання ДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Окрім цього, суд зазначає, що подача заяви та документів для оформлення і видачі паспорта згідно Порядку №456 є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних".
Суд також звертає увагу, що погодження людини на оформлення паспорта-картки відповідно до Закону №5492-VІ є згодою на присвоєння унікального номера запису в Реєстрі, який відповідно до статей 4, 10 цього закону за своєю суттю є довічним незмінним ідентифікатором конкретної людини, складеним із її персональних даних. Будь-яке примушування до оформлення паспорта-картки без згоди на те особи свідчить про порушення принципу невтручання в особисте та сімейне життя суб'єкта, шляхом електронної обробки персональних даних у процесі оформлення паспорту у формі ID-картки.
Так, пунктом 131, затвердженого постановою №302 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація, як біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
Згідно з частини 1 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Статтею 2 Закону № 2297-VI встановлено, що персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Разом з тим, згідно частин 5-6 статті 6 Закону № 2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.
При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, у межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Вказані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Згідно матеріалів справи видно, що згода на оброку персональних даних позивачем не надавалася, через свої релігійні переконання позивач не бажає отримувати паспорт у вигляді картки з безконтактним електронним носієм.
Таким чином, суд вважає, що у даному разі бажання позивачем отримати паспорт у формі книжечки не становить загрозу національній безпеці, економічному добробуту та правам людини.
Фактично, у даній справі, позивач, яка документована паспортом громадянина України у вигляді паспортної книжечки, та який є недійсним у зв'язку із непридатністю для користування наявного у неї паспорта, мала правомірні очікування при зверненні до органу ДМС здійснити обмін такого паспорта.
Однак, як зазначалося судом вище, відповідачем, у відповіді на заяву позивача відмовив у оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у зв'язку із тим, що останньою не надано повного пакету документів, визначених Порядком №456, зокрема рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Чинним Положенням №2503-XII визначено підстави для обміну паспорта громадянина України та перелік необхідних документів, які належить подати до органу ДМС, для здійснення такого обміну.
Так, згідно пункту 16 Положення № 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини (пункт 17 Положення № 2503-XII).
За таких умов у спірних правовідносин застосовуванню підлягають норми Положення № 2503-XII.
Зазначені висновки суду узгоджуються із постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.
З огляду на наведене, відповідачем не доведено правомірності своєї відмови, у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки, а тому позовні вимоги про визнання протиправною відмови та зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, що передбачена Положенням про паспорт громадянина України, яке затверджено постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ підлягають задоволенню.
При цьому, органом, який допустив порушення прав позивача у спірних правовідносинах, є саме Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Любарського сектору.
Згідно з частинами 1-2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул.Чуднівська,105, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10005, ЄДРПОУ: 37808497) в особі Любарського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул.Незалежності,40, смт.Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13100, ЄДРПОУ: 37808497) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Любарського сектору щодо відмови у оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Любарського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва