Україна
Донецький окружний адміністративний суд
за наслідком розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду
30 травня 2025 року Справа №200/6084/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду справи за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про нарахування та виплату компенсації, -
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/6084/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про нарахування та виплату компенсації.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року в адміністративній справі № 200/6084/23 адміністративний позов ОСОБА_1 частково задоволено та:
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по вересень 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року.
6 серпня 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по вересень 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
21 травня 2025 року судом отримано заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку в конання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року з зобов'язання відповідача виплатити заборгованість по компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати щомісячних страхових виплат за період 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача заборгованості з компенсації втрати частини доходів (щомісячної страхової виплати) за період з 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року у розмірі 132 476,34 грн.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на 30 травня 2025 року на 14-00 год.
Ухвала суду від 22 травня 2025 року згідно з відомостями програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» була доставлена до Електронних кабінету представника заявника та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 22 травня 2025 року.
30 травня 2025 року заявник та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи зазначене суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду без участі викликаних осіб у письмовому порядку.
Заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду обґрунтована наступним.
6 серпня 2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2024 року було видано виконавчий лист, який 16 серпня 2024 року було пред'явлено до примусового виконання до ВПВР УЗПВР у Харківській області СМУ Міністерства юстиції (м. Харків).
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року у розмірі 132 476,34 грн, але на даний час зазначена сума заборгованості позивачу не сплачена.
До заяви заявником додано розрахунок суми компенсації втрати частини доходів.
Заявник зазначає, що тривале (більше року) не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року свідчить, що первісно визначений у судовому рішенні спосіб захисту «здійснити виплату щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по вересень 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159» - в даному випадку не реалізує завдання адміністративного судочинства на ефективний захист та повне відновлення його права, а застосування способу виконання рішення як «стягнення з боржника нарахованої та невиплаченої заборгованості по компенсації втрати частини доходів (щомісячної страхової виплати) за період з 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року у розмірі 132 476,34 грн» є більш ефективним.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у заперечені проти задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду зазначає наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року управління здійснило нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат за період з 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, за наслідком якого нарахована сума компенсації склала 132 476,34 грн.
Зазначену суму внесено до Реєстру судових рішень.
Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області направлено листа за № 2000-0405-5/74121 до Пенсійного фонду України щодо виділення відповідного фінансування для погашення заборгованості ОСОБА_1 по виплаті компенсації.
Станом на 28 травня 2025 року відповідь від Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходила.
Згідно зі ст.ст. 72, 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені цим Законом, забороняється. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Станом на травень 2025 року бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено і на цей час діють тимчасовий розпис доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 1 квартал 2025 року затверджений наказом Пенсійного фонду України від 30 грудня 2024 року № 172 «Про тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2025 року» та тимчасовий розпис доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на II квартал 2025 року, затверджений наказом Пенсійного фонду України від 31 березня 2025 року № 49 «Про тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на IІ квартал 2025 року».
Згідно з вищезазначеними наказами кошти на погашення заборгованості за рішеннями суду на І та ІІ квартали поточного року не передбачено.
Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року по справі № 200/6084/23 виконано в межах повноважень та у визначеному законом порядку.
Також Головним управління зазначено що, здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права і що відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 4 вересня 2018 року по справі № 1304/5584/12.
Враховуючи, що розрахунок належної позивачу компенсації судом не здійснювався, зміна способу виконання такого рішення із зобов'язання відповідача виплатити заборгованість по компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати щомісячних страхових виплат за період 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року на стягнення конкретної суми цієї компенсації змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 817/628/15, від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а, від 10 липня 2018 року у справі № 755/7078/16-а, від 30 січня 2018 року у справі № 281/1820/14-а.
Просить відмовити у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, […].
У постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17 Верховний Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.ст. 14 та 370 КАС України.
Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим в постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа № 140/279/21.
Суд наголошує, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначений висновок узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Як встановлено судом, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року по справі № 200/6084/23, яке набрало законної сили 27 березня 2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, в загальній сумі 132 476,34 грн.
Також судом встановлено, що Автоматизована система виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) не містить відомостей про те, що виконавчий лист № 200/6084/23, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 6 серпня 2024 року, перебуває на примусовому виконанні.
Станом на час розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду нарахована заявнику на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року за період з 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхової виплати у розмірі 132 476,34 грн ОСОБА_1 не сплачена.
Зазначені обставини визнаються заявником та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та не є спірними.
За матеріалами адміністративної справи ОСОБА_1 зареєстрований за адресою у м. Горлівка Донецької області; відповідно до довідки від 1 грудня 2014 року № 6326003863 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа (у м. Харкові).
Згідно з п. 9 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особливості здійснення страхових виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, відповідно до п. 15 якого суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Станом на час прийняття даної ухвали окремий порядок щодо виплати сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, і які обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, Кабінетом Міністрів України не затверджений.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд висновує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/6084/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в повному обсязі не виконано, зокрема ОСОБА_1 не сплачена нарахована сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року у розмірі 132 476,34 грн.
Відповідно до пп. 4 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат).
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснює виплати виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та з інших джерел, визначених законодавством, в м е ж а х обсягів фінансування цих виплат.
Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року не виконується в частині виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат протягом тривалого часу з підстав, що не залежать від волі посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Частиною 1 та абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому абзацем 2 ч. 3 ст. 378 КАС України встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є с а м о с т і й н о ю підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу наведених приписів слідує, що факт не виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення щодо, зокрема, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців (та більше) з дня набрання законної сили судовим рішенням є окремою самостійною підставою (без додаткових умов) для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення на стягнення із зазначеного суб'єкта владних повноважень (відповідача по справі) відповідних виплат.
При цьому під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти визначення судом нових заходів для реалізації судового рішення суду (в частині захисту порушеного права) у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, встановленими раніше.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.
Обираючи спосіб захисту порушеного права (в т.ч. при вирішенні питання щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду), суд має зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), суть якої зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, […] виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. […].
Враховуючи наведені нормативно-правові приписи, беручи до уваги встановлені судом обставини, керуючись приписами ст. 378 КАС України, суд висновує про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по вересень 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, - шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року у загальному розмірі 132 476, 34 грн.
Щодо посилань Головного управління на постанови Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 817/628/15, від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а, від 10 липня 2018 року у справі № 755/7078/16-а, від 30 січня 2018 року у справі № 281/1820/14-а, де Верховний Суд вказав, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень, - суд зазначає, що наведені постанови прийняті за іншого процесуального врегулювання КАС України питання про зміну способу та порядку виконання рішень адміністративного суду з «зобов'язання виплатити кошти» на «стягнути кошти» у справах щодо пенсійних та соціальних виплат (до набрання чинності змінами, внесеними до ч. 3 ст. 378 КАС України Законом України № 4094-IX від 21 листопада 2024 року, відповідно до яких невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, […] протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням) є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, - а тому не можуть бути застосованими судом при розгляді заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі № 200/6084/23 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити встановлений рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року в адміністративній справі № 200/6084/23 спосіб виконання судового рішення, визначений судом з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1 , із: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по вересень 2023 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159» - на новий спосіб виконання судового рішення:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, зареєстроване місцезнаходження: м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2017 року по 30 вересня 2023 року у розмірі 132 476 (сто тридцять дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн 34 коп».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття до Першого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна