Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2025 року Справа №200/3825/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
26 травня 2025 року ОСОБА_1 через представника Приходька А.А. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
визнати протиправною відмову у перерахунку і виплати пенсії без обмеження її максимального розміру з 01.11.2024 з урахуванням проведених раніше виплат;
зобов'язати перерахувати та виплатити пенсію без обмеження її максимального розміру з 01.11.2024 з урахуванням проведених раніше виплат.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Отже, для фізичних осіб до вказаних вимог позовної заяви, зокрема, відноситься адреси електронної пошти, відомих номерів засобів зв'язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Наведені вимоги стороною позивача не дотримані. Позовна заява, хоча і подана представником, проте не містить адреси електронної пошти позивача чи зазначення про її відсутність, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, номерів його засобів зв'язку.
Номер телефону позивача у позовній заяві співпадає з номером представника, що вказує на відсутність у позовній заяві фактичного номеру телефону саме позивача у справі.
Перелічені вимоги процесуального закону не є ознакою надмірного формалізму у законодавстві, оскільки, незважаючи на підписання позовної заяви представником, суд має забезпечити особисту обізнаність позивача з рухом справи та прийнятими судовими рішеннями, що відповідає принципу відкритості інформації щодо справи (стаття 11 КАС України), забезпеченню права на перегляд справи та оскарження судового рішення (стаття 13 КАС України), іншим правам сторін у справі, передбаченим у статтях 44 та 47 КАС України.
Мотивуючи підстави скасування судових рішень попередніх інстанцій, Верховним Судом сформульовані аналогічні висновки в постанові від 13 вересня 2023 року у справі №120/17879/21-а:
«… імперативними процесуальними положеннями КАС України встановлено обов'язок суду з'ясовувати склад учасників судового процесу, повідомляти усіх учасників справи про дату, час і місце судових засідань, а також про вчинення відповідних процесуальних дій. Крім того, Суд зауважує, що КАС України не містить норм, зі змісту яких вбачається звільнення суду від обов'язку надіслання процесуальних документів у справі учаснику цієї справи, незважаючи на наявність у останнього представника.
… колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що здійснення розгляду справи без повідомлення про хід її розгляду усіх учасників цієї справи, зокрема позивача, незважаючи на наявність у нього представника, є порушенням частини другої статті 129 Конституції України, частини третьої статті 44 КАС України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням адреси електронної пошти позивача чи зазначення про її відсутність, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, номерів засобів зв'язку особисто позивача.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов