Україна
Донецький окружний адміністративний суд
за наслідком розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду
30 травня 2025 року Справа №200/407/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду справи за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/407/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 8 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не здійснення перерахунку та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2750; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 1 грудня 2019 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2750 - з урахуванням проведених раніше виплат.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року залишено без змін.
8 червня 2023 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 1 грудня 2019 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2750 від 7 грудня 2023 року - з урахуванням проведених раніше виплат.
15 травня 2025 року судом отримано заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 1 грудня 2019 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2750 від 7 грудня 2022 року, з урахуванням проведених раніше виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на мою користь нараховану за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року пенсію у розмірі 235 912,90 грн.
Ухвалою суду від 16 травня 2025 року заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на 30 травня 2025 року на 13-30 год.
Ухвала суду від 16 травня 2025 року згідно з відомостями програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» була доставлена до Електронних кабінету заявника та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 19 травня 2025 року.
30 травня 2025 року заявник та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи зазначене суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду без участі викликаних осіб у письмовому порядку.
Заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду обґрунтована наступним.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року по справі № 200/407/23 позивачу нараховано пенсію за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року у розмірі 235 912,90 грн, але на даний час зазначена сума заборгованості позивачу не сплачена.
16 квітня 2025 року заявник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою, в якій просив виплатити йому у найближчий час заборгованість з пенсії, що утворилася не з його вини, та нарахувати компенсацію втрати частини доходів. У разі відмови у виплаті йому пенсії надати роз'яснення - на підставі якого закону не сплачується заборгованість та не виконується рішення суду у повному обсязі, а також надати через особистий кабінет довідку із зазначенням заборгованості (по місяцях) з пенсійних виплат за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року.
Листом від 13 травня 2025 року (вих. № 12173-9777/Б-02/8-0500/25) Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повідомило позивачу, що борг у загальній сумі 235 912,90 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Заявник вважає що, первісно визначений у судовому рішенні спосіб захисту «здійснення виплати призначеної пенсії за вислугу років з 1 грудня 2019 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2750 від 7 грудня 2022 року» - в даному випадку не реалізує завдання адміністративного судочинства на ефективний захист та повне відновлення його права, а застосування способу виконання рішення як «стягнення з боржника нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року у розмірі 235 912,90 грн» є найбільш ефективним.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у заяві від 22 травня 2025 року зазначає наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року у справі № 200/407/23 управління здійснило перерахунок призначеної позивачу пенсії за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року та нарахувало заборгованість, яка становить 235 912,90 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2024 року № 1156.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили відповідно до п. 7 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 9 грудня 2021 року № 35-1).
В жовтні 2024 року за окремою бюджетною програмою проведено виплату заборгованості по судових рішеннях, які набрали законної сили по 19 листопада 2020 року.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджено.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.
Таким чином, виплата пенсії за рішенням суду за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року у загальній сумі 235 912,90 грн буде проводитись в межах бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
З метою дотримання вимог діючого законодавства при реалізації рішень суду Головним управлінням в межах закріплених повноважень 22 серпня 2023 року направлено до Пенсійного фонду України як до розпорядника коштів вищого рівня запит (вих. № 0500-0508-5/71283) щодо надання додаткового фінансування для забезпечення виплати суми заборгованості за рішенням суду.
Листом від 19 вересня 2023 року (вих. № 2800-040204-9/52533) Пенсійним фондом України надано відповідь щодо порядку виплати заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, що здійснюється органами Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету за рахунок коштів Державного бюджету України згідно черговості, яка визначається датою набрання ними законної сили.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснило перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, проте не здійснило виплату нарахованої заборгованості з підстав відсутності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Також Головне управління зазначило, що рішення суду на користь позивача має зобов'язальний характер, зміна способу його виконання шляхом стягнення конкретної суми коштів потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.
Посилається на постанови Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 759/1928/13-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 279/7157/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а, від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а та від 27 лютого 2023 року у справі № 340/6875/21, де Верховний Суд зазначив, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Просить відмовити у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, […].
У постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17 Верховний Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.ст. 14 та 370 КАС України.
Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим в постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа № 140/279/21.
Суд наголошує, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначений висновок узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Як встановлено судом, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року по справі № 200/407/23, яке набрало законної сили 30 травня 2023 року, в липні 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії заявника з 1 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 7 грудня 2022 року № 33/25-2750; з серпня 2023 року загальний розмір щомісячної пенсії склав 11 544,38 грн; заборгованість пенсії, донарахованої за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року, склала 235 912,90 грн.
Також судом встановлено, що Автоматизована система виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) не містить відомостей про те, що виконавчий лист № 200/407/23, виданий судом ОСОБА_1 8 червня 2023 року, перебуває на примусовому виконанні.
Станом на час розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду нарахована заявнику на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року доплата (заборгованість) до пенсії за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року у розмірі 235 912,90 грн ОСОБА_1 не сплачена.
Зазначені обставини визнаються заявником та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та не є спірними.
Відповідно до пп. 4 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат).
Згідно з п. 5 Порядку № 21-2 видатки бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами: видатки за рахунок власних доходів (коштів); видатки за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 4 Порядку № 21-2 встановлено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на: […] погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Згідно з п. 7 Порядку № 21-2 за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету.
Відповідно до ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року не виконується в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії протягом тривалого часу з підстав, що не залежать від волі посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Частиною 1 та абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому абзацем 2 ч. 3 ст. 378 КАС України встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є с а м о с т і й н о ю підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу наведених приписів слідує, що факт не виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення щодо, зокрема, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців (та більше) з дня набрання законної сили судовим рішенням є окремою самостійною підставою (без додаткових умов) для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення на стягнення із зазначеного суб'єкта владних повноважень (відповідача по справі) відповідних виплат.
При цьому під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти визначення судом нових заходів для реалізації судового рішення суду (в частині захисту порушеного права) у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, встановленими раніше.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.
Обираючи спосіб захисту порушеного права (в т.ч. при розгляді заяви про зміну встановленого рішенням суду способом виконання судового рішення), суд має зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенції), суть якої зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, […] виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. […].
Враховуючи наведене вище, суд висновує про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію за вислугу років з 1 грудня 2019 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2750 від 7 грудня 2022 року - шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року у загальному розмірі 235 912,90 грн.
Щодо посилань Головного управління на постанови Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 759/1928/13-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 279/7157/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а, від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а та від 27 лютого 2023 року у справі № 340/6875/21, де Верховний Суд вказав, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень, - суд зазначає, що наведені постанови прийняті за іншого процесуального врегулювання КАС України питання про зміну способу та порядку виконання рішень адміністративного суду з «зобов'язання виплатити кошти» на «стягнути кошти» у справах щодо пенсійних та соціальних виплат (до набрання чинності змінами, внесеними до ч. 3 ст. 378 КАС України Законом України № 4094-IX від 21 листопада 2024 року, відповідно до яких невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, […] протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням) є с а м о с т і й н о ю підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, - а тому не можуть бути застосованими судом при розгляді заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі № 200/407/23 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити встановлений рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року в адміністративній справі № 200/407/23 спосіб виконання судового рішення, визначений судом з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1 , із: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 1 грудня 2019 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2750 - з урахуванням проведених раніше виплат» - на новий спосіб виконання судового рішення:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2023 року у сумі 235 912 (двісті тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн 90 коп».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття до Першого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки:://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна