Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
02 червня 2025 року Справа №200/3653/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі № 200/3653/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1
за участі третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 за участі третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра полягає у невнесенні відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести інформацію та відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
30 травня 2025 року представником позивача до суду надано заяву про забезпечення позову, у якій останній просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом шляхом заборони відповідачу та третій особі вчиняти дії пов'язані із мобілізацією позивача ОСОБА_1 у тому числі щодо вручення та направлення повісток про виклик на ім'я та адресу, направлення на проходження військово - лікарської комісії, вручення мобілізаційного розпорядження, винесення наказу про призов за мобілізацією до закінчення розгляду адміністративної справи (набранням законної сили кінцевим рішенням у справі).
Заяву мотивовано тим, що позивачу вочевидь безпідставно та протиправно відмовлено у внесенні відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Через протиправну, на думку позивача, бездіяльність відповідача позивач на теперішній час має статус військовозобов'язаного, у якого відсутнє документальне підтвердження виключення з військового обліку за станом здоров'я під час вирішення судового спору, що у свою чергу може допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Зазначив, що якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки внесення відомостей про зняття з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів особи, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Внесення відомостей про зняття з військового обліку за станом здоров'я до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів особи, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що заява представника позивача про забезпечення позову, подана з аналогічних підстав та обґрунтувань як і заява яка вже була розглянута судом, за результатами якої ухвалою від 20 травня 2025 року було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частини 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Разом із цим, суд зауважує, що положеннями статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено можливість звільнення військовослужбовців з військової служби, в тому числі під час дії воєнного стану, за наявності для цього визначених законом підстав, зокрема за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
При цьому, сама можливість настання негативних наслідків чи порушення прав позивача в майбутньому не може визнаватися достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Сам факт прийняття відповідачем рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Отже, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі № 200/3653/25
Керуючись ст. ст. 150-154, 243, 246, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі № 200/3653/25 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Суддя В.В. Олішевська