02 червня 2025 рокуСправа №160/9227/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/9227/25 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
28.03.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 1 802 577,46 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на теперішній час в інтегрованих картках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну 1 802 577,46 грн., який виник внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань. Враховуючи несплату такого боргу відповідачем у добровільному порядку, він підлягає стягненню до Державного бюджету України в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9227/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд в загальному позовному провадженні або в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін адміністративної справи №160/9227/25
21.04.2025 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить не стягувати з нього штрафні санкції та зазначає, що його фінансовий стан не дозволяє сплатити суму, яка зазначена у позові. Вказує, що внаслідок обставин, які не залежали від нього, не мав можливості виконати валютні зобов?язання у встановлений законодавством строк.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Станом на день звернення до адміністративного суду з даним позовом за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 1 802 577,46 грн., а саме: заборгованість по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов?язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов?язань у розмірі 1 802 577,46 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0683712408 від 06.11.2024, термін сплати 28.11.2024 на суму 1 802 577,46 грн.
Докази оскарження та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку відсутні.
Даними інтегрованої картки платника податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтверджується наявність податкового боргу в розмірі у розмірі 1 802 577,46 грн.
З урахуванням вимог статті 56 та статті 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою позивачем грошових зобов'язань вони набули статусу податкового боргу.
Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 13.12.2024 року форми «Ф» №0035761-1308-0436 на суму 1 802 577,46 грн., яку було повернуто на адресу відправника.
Докази оскарження відповідачем податкової вимоги та її скасування відсутні.
Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, це стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В свою чергу, податковий борг, за визначенням наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Щодо доводів відповідача, які зазначені у відзиві на позовну заяву, суд вказує наступне.
Так, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.
При цьому суд наголошує, що межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 року у справі №160/13436/22.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог.
Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не подавав до суду жодних доказів оскарження ним правомірності нарахування податкових зобов'язань та пені в окремому судовому процесі, чи пред'явлення зустрічного позову в межах цієї справи.
З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, зокрема, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 1 802 577,46 грн, наявність якої та її розмір відповідачем не заперечувалось (доказів оскарження в матеріалах справи відсутні) та доказів слати якої також надано не було, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка відповідачем також не оскаржена, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення такої заборгованості в сумі 1 802 577,46 грн.
На підставі викладеного позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету у сумі 1 802 577,46 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська