02 червня 2025 рокуСправа №160/8100/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІТЕТ-2000» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРІТЕТ-2000» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.03.2025 № 0124120713 на загальну суму 166 293,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності, оскільки відповідачем нараховано пеню згідно з ч.3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473- VIII «Про валюту і валютні операції» без урахуванням відповідних обставин щодо форс-мажору і норми ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», якою прямо передбачено, що виконання договору зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/8100/25. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.
Згідно ч. 4 розділу І постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку.
Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком, а саме за імпортним контрактом від 12.01.2024 №ТР20240110 за період з 12.01.2024 по 14.01.2025 по ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходили.
До перевірки позивачем не надано документального підтвердження невиконання зовнішньоекономічного контракту за період з 12.01.2024 по 14.01.2025 через дію форм-мажорних обставин.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що за п. 21 розділу ІІ постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», який визначає, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Враховуючи вказані положення, строк 365 календарних днів за контрактом спливає лише 24.03.2025.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі направлення від 10.01.2025 №337, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до підп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, підп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), у зв'язку з надходженням на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від НБУ від 17.10.2024 №25-0005/78764 порушень норм валютного законодавства України, та на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 10.01.2025 №184-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІТЕТ-2000» (код ЄДРПОУ 30815120) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 12.01.2024 №ТР20240110 за період з 12.01.2024 по 14.01.2025.
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено 30.01.2025 акт №370/04-36-07-13/308151/20.
Під час здійснення перевірки контролюючим органом встановлено, що 12.01.2024 між ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» (Покупець) і Компанією «KIRANO COMPANY LIMITED», Королівство Таїланд (Продавець) за № ТР20240110 був укладений контракт на поставку азбестових набивань та інших гумових та азбестових виробів.
Станом на 12.01.2024 згідно регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» за рахунком 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за зовнішньоекономічним контрактом від 12.01.2024 № ТР20240110 початкове сальдо дорівнює «0».
На виконання договірних зобов'язань у період, що перевіряється з 12.01.2024 по 14.01.2025 ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» перераховано з валютного рахунку, відкритого в АТ «ПУМБ», МФО 3348851, (UА083348510000000000260069203), нерезиденту «KIRANO COMPANY LIMITED», Таїланд, валютні кошти на загальну суму 11530,00 дол. США (екв. 448603,48 грн.), а саме:п/д від 25.03.2024 на суму 11530,00 дол. США (екв. 448603,48 грн.), граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів 20.09.2024.
У період, що перевіряється з 12.01.2024 по 14.01.2025 по контракту від 12.01.2024 № ТР20240110 товар по імпорту від нерезидента «KIRANO COMPANY LIMITED» в адресу ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» не надходив.
Перевіркою зафіксовано невідповідність даних бухгалтерського обліку підприємства стосовно отримання товару по імпорту від нерезидента KIRANO COMPANY LIMITED», Таїланд по контракту від 12.01.2024 № ТР20240110.
15.04.2024 між Приватним підприємством «QUANNZHOU M C IMPORT & EXPORT TRADING CO LTD, Китайська Народна Республіка (Новий продавець), Компанією «KIRANO COMPANY LIMITED» (Первісний продавець) і ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» (Покупець) був укладений договір про заміну сторін у зобов'язані, за яким Первісний продавець переводить свої зобов'язання з поставки товару за контрактом № ТР20240110 від 12.01.2024 , укладеним між Первісним продавцем та Покупцем, а Новий продавець приймає на себе зобов'язання за зазначеним у цьому пункті контрактом.
З наданих позивачу роз'яснень уповноваженого банку, в якому знаходиться на контролі імпортна операція за контрактом № ТР20240110 вбачається, що відповідно до п. 10 постанови Правління НБУ №7 від 02.01.2019 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу ІІІ цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотримання резидентами граничних строків розрахунків за наявності:
Документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Водночас постановою Правління НБУ №18 від 24.02.2022 передбачено, що Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Станом на 21.11.2024 відсутня можливість у завершенні валютного нагляду шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 17.10.2024 №25-0005/78764 щодо виявлених фактів порушень ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 12.01.2024 №ТР20240110 імпортна операція від 25.03.2024 на суму 11530,00 дол. США, граничний термін розрахунків 20.09.2024 у період з 12.01.2024 по 14.01.2025, перевищено на 116 днів, що підтверджено перевіркою.
ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» порушено ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки протягом 180 днів з дня здійснення передоплати за вказаним контрактом від 12.01.2024 №ТР20240110, ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» не отримало замовлений товар і не вчинило дій, направлених на повернення сплаченої передоплати.
За висновками перевірки ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» порушено ч. 3 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VІІІ, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 12.01.2024 №ТР20240110 за перевіряємий період з 12.01.2024 по 14.01.2025 в частині не отримання товару по імпорту на адресу ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» та у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VІІІ нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» 14.02.2025 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були направлені заперечення на вказаний акт перевірки.
Розглянувши заперечення Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 03.03.2025 повідомило, що вважає висновки, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» (код ЄДРПОУ 30815120) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 12.01.2024 №ТР20240110 за період з 12.01.2024 по 14.01.2025, правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.
10.03.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за №0125120713 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С», яким ТОВ «ПАРІТЕТ-2000» за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за порушення вимог валютного законодавства нараховано пеню у сумі 166293,57 грн.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач з відповідним позовом звернувся до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
За ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до підп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яка визначає повноваження контролюючих органів, контролюючі органи мають, зокрема, право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Абзацом 1 п.75.1.ст. 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Відповідно до підп.75.1.2. п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до п. 78.1. ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності , зокрема, отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства (підп. 78.1.1).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).
Правові ж засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України №2473-VIII від 21.06.2018 «Про валюту і валютні операції» .
За приписами ч. 2 ст. 3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом.
Частиною 3 ст. 3 Закону №2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
За ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 року, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Разом з тим відповідно до ст. 7 Закону України "Про Національний банк України "з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правління Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (Постанова НБУ №18).
Пунктом 14-2 Постанови №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.
Частиною 4. ст. 13 Закону №2473-VIII передбачено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
Згідно ч. 4 розділу І постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку.
Висновок - висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, виданий на продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком.
За контрактом від 12.01.2024 №ТР20240110 за період з 12.01.2024 по 14.01.2025 позивачем не надавався висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком.
Частиною 5 ст. 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону №2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Щодо посилання позивача на наявність форс-мажорних обставин, які підтверджено Торгово-промисловою палатою України (ТПП України) листом від 28.02.2022 №2024/02.0.-7.1, суд виходить з наступного.
Пунктами 7.1.-7.3. контракту від 12.01.2024 №ТР20240110 сторони погодили, що жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо таке невиконання є наслідком таких обставин: повені, пожежі, землетрусу або будь-яких інших стихійних лих, а також військових дій або актів органів державної влади, що виникли після укладення Контракту. Якщо будь-яка з вищезазначених обставин впливає на строки, що передбачений для виконання зобов'язання за договором, він продовжується відповідно на період дії такої обставини та її наслідків.
Сторона, для якої настали такі обставини повинна повідомити про це іншу сторону не пізніше 3 робочих днів з дати їх настання. Підтвердження Торгово-промислової палати або іншого компетентного органу країни кореспондента, вважатиметься достатнім доказом виникнення та припинення зазначених обставин.
Суд звертає увагу на те що даний контракт був укладений сторонами під час дії воєнного стану в Україні, а отже сторони усвідомлювали ризики укладення контракту, і могли передбачити наслідки.
У зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який у подальшому неодноразово продовжувався і діє до цього часу.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Тобто одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов'язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.
За приписами статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 25 квітня 2022 року - на 30 діб, з 25 травня 2022 року - на 90 діб, з 23 серпня 2022 року - на 90 діб.
Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, вимоги Закону №2473-VІІІ і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.
Суд зазначає, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5).
Статтею 4 Регламенту розмежовано компетенції ТПП України та регіональних палат.
Відповідно до статей 4.1 та 4.2 4.1., Торгово-промислова палата України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції Торгово-промислової палати України.
Регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної торгово-промислової палати.
Тобто, до компетенції регіональної торгово-промислової палати належить засвідчення наявності обставин непереборної сили у договірних відносинах між резидентами, засвідчення ж форс-мажорних обставин відповідно до умов контракту у цій справі здійснюється Торгово-промисловою палатою України.
Водночас, сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України, ані під час перевірки, ані до суду позивачем надано не було.
З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог і відмову в їх задоволенні.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІТЕТ-2000» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.03.2025 № 0124120713 на загальну суму 166 293,57 грн.-відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона