за наслідками розгляду заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення
03 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/21049/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Плахтій Н.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоотриманих сум грошового забезпечення,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2023, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024, у даній справі позов задоволено частково; визнано протиправними дії Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно; зобов'язано Державну установу «Маневицька виправна колонія (№42)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно зі встановленням січня 2008 року як базового місяця (місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін), з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за час затримки виплати з 26.05.2023 по 29.06.2023; зобов'язано Державну установу «Маневицька виправна колонія (№42)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за час затримки виплати з 26.05.2023 по 29.06.2023; визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» щодо не проведення 25.05.2023 з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні із служби; стягнуто з Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» на користь ОСОБА_1 11656,87 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; визнано протиправними дій Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 25.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020; зобов'язано Державну установу «Маневицька виправна колонія (№42)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, а також перерахунок та виплату щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, при нарахуванні яких враховується розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, у урахуванням виплачених сум; в задоволенні решти вимог позову відмовлено.
12.11.2024 Верховним Судом відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №140/21049/23.
15.11.2024 адміністративна справа №140/21049/23 скеровані до Верховного Суду для касаційного перегляду.
19.05.2025 до суду надійшла заява позивача про зобов'язання відповідача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подати до суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2023; за результатами розгляду звіту вжити до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» (далі - ДУ «Маневицька ВК (42)») заходів, передбачених статтею 328-3 КАС України. Заява обґрунтована тим, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання рішення суду та не виконав його.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 вказану заяву прийнято до розгляду в порядку письмового провадження; одночасно встановлено відповідачу (боржнику) строк до 30.05.2025 для подання до суду пояснень щодо виконання рішення суду у цій справі та їх документального підтвердження (разом із доказами надіслання копій позивачу).
30.05.2025 від відповідача надійшла відповідь на ухвалу від 21.05.2025, в якій посилається на те, що рішення суду від 14.12.2023 виконано частково. Вказує, що установа є бюджетною неприбутковою організацією, а її фінансування здійснюється виключно за рахунок державного бюджету. Повна виплата заборгованості можлива лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Водночас установа не ухиляється від виконання рішення суду. На підтвердження цього до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України було направлено клопотання про виділення додаткових коштів для забезпечення повного виконання зазначеного судового рішення. Часткове виконання вже проведено, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та фінансовими документами, які додаються.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції.
Заяву розглянуто судом в письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення належить відмовити з таких мотивів та підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці зазначає, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
Наведене означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у цій справі суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Проте вказана обставина не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю, зокрема, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Як встановлено судом, для примусового виконання рішення суду від 14.12.2023 у цій справі, яке набрало законної сили 25.07.2024, було видано виконавчі листи від 07.11.2024:
№17992/2024 щодо зобов'язання Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, а також перерахунок та виплату щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, при нарахуванні яких враховується розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, у урахуванням виплачених сум;
№17993/2024 щодо зобов'язання Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за час затримки виплати з 26.05.2023 по 29.06.2023;
№17996/2024 щодо зобов'язання Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно зі встановленням січня 2008 року як базового місяця (місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін), з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
№17997/2024 щодо стягнення з Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» на користь ОСОБА_1 11656,87 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Виконавчі листи №17992/2024, №17993/2024, №17996/2024 перебувають на цей час на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2024 ВП №76610681, ВП №76610520, ВП №76610414 відповідно).
Таким чином, позивач зі свого боку вчинив активні дії, спрямовані на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у цій справі.
Поряд з тим, як слідує з наданих відповідачем документів, ДУ «Маневицька ВК (42)» виконала рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 11656,87 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.12.2024 №1, де в призначенні платежу зазначено про безспірне списання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні згідно виконавчого листа №17997 від 07.11.2024 у справі №140/21049/23 у розмірі 11656,87 грн.
Водночас, обґрунтовуючи неможливість провести виплати на виконання даного рішення в іншій частині, відповідач покликається на відсутність відповідних бюджетних асигнувань.
При вирішенні заяви суд враховує, що кошторисами відповідача на 2024, 2025 дійсно підтверджується відсутність бюджетних асигнувань на КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Листами від 24.01.2024, від 08.04.2025 відповідач звертався до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з проханням виділити додаткові кошти по загальному фонду за КПКВ 3601020 КЕКВ 2800 для виконання рішень суду, до листа від 08.04.2025 долучено інформацію щодо наявних судових рішень по державній установі станом на 07.04.2025, в тому числі по ОСОБА_1 . При цьому відповідач здійснив перерахунок грошового забезпечення на виконання рішення суду у даній справі, що підтверджується відповідними розрахунками.
Аргументуючи виникнення підстав для встановлення судового контролю в даній справі, заявник вказує на невиконання відповідачем судового рішення від 14.12.2023.
Проте такі твердження ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд встановив, що відповідач не відмовляє позивачу у виконанні рішення суду та ним вживаються всі необхідні дії щодо належного його виконання.
При цьому із заяви позивача судом не встановлено, що відповідач створює перешкоди для виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що на даному етапі подальше виконання рішення суду у справі №140/21049/23/23 від відповідача не залежить, оскільки це можливо буде лише після виділення Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції відповідних коштів.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоотриманих сум грошового забезпечення відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій