03 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4019/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.04.2025 вих. №1919 на підставі протоколу Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.04.2025 №26 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з наявністю у ОСОБА_1 бабусі (друга лінія споріднення), яка потребує постійного догляду, відсутності осіб першої лінії споріднення, які могли б здійснювати за нею постійний догляд, позивач звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою та відповідними документами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Листом від 01.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено позивача про те, що Комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період в задоволенні його заяви про надання відстрочки за п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було відмовлено згідно з протоколом від 01.04.2025 №26 по причині відсутності у його бабусі документів, що підтверджують її інвалідність І чи ІІ групи.
ОСОБА_1 вважає такі дії ІНФОРМАЦІЯ_4 та Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» неправомірними та такими, що порушують його законні права та інтереси і тому змушений звернутись до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що 01.04.2025 комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 було розглянуто заяву позивача. В ході розгляду було встановлено, що позивачем до заяви не були долучені усі необхідні документи, які дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації визначені в додатку №5 до Порядку, а саме було відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , являється особою з інвалідністю І або ІІ групи.
У пункті 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко зазначено, що право на отримання відстрочки від призову на військову службу мають члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю І або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи).
Вважає, що оскільки згідно пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правом на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можуть скористатись лише ті військовозобов'язані, що зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Таким чином, у позивача відсутнє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки його бабуся не являється особою з інвалідністю І або ж II групи.
З врахуванням наведеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою та відповідними документами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Листом від 01.04.2025 №1919 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено позивача про те, що Комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період в задоволенні його заяви про надання відстрочки за п.14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було відмовлено згідно з протоколом від 01.04.2025 №26 по причині відсутності у його бабусі документів, що підтверджують її інвалідність І чи ІІ групи.
Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів вирішив звернутися до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Водночас підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону №3543-XII.
Зокрема, згідно з п. 14 ч. 1ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані-члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та її оформлення.
Так, відповідно до Додатку №5 зазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до «Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Таким чином, положення Постанови №560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов'язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII.
Судом встановлено, що основною підставою для надання відстрочки позивач зазначив факт здійснення ним постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 , яка потребує постійного стороннього догляду.
Водночас на підтвердження своїх доводів позивачем надано відповідний висновок №71 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 07.02.2025, довідку Виконавчого комітету Володимирської міської ради Управління соціальної та ветеранської політики №543 від 06.03.2025 про отримання ОСОБА_1 компенсації, як особі, що надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з 01.02.2025 за ОСОБА_2 , довідку про склад сім'ї №996 від 09.04.2025.
Разом з тим суд зауважує, що законом визначені конкретні умови для надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за підставою здійснення догляду за близьким родичем. Однією з таких обов'язкових умов є наявність у особи, за якою здійснюється догляд, встановленої у визначеному порядку інвалідності І або ІІ групи.
Висновок №71 від 07.02.2025, наданий позивачем, підтверджує лише необхідність постійного стороннього догляду за особою з огляду на стан її здоров'я, однак не встановлює і не підтверджує факту присвоєння їй будь-якої групи інвалідності.
Відповідно до норм законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, саме медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) наділена повноваженнями встановлювати факт інвалідності особи, визначаючи при цьому конкретну групу інвалідності (І, ІІ або ІІІ). Натомість ЛКК лише встановлює потребу особи в постійному сторонньому догляді, що не є еквівалентним встановленню інвалідності та не є підставою для отримання відстрочки від призову відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином, позивач не виконав покладений на нього законом обов'язок щодо надання відповідних документів, які б засвідчували наявність інвалідності І або ІІ групи у ОСОБА_2 та могли б підтвердити наявність відповідних підстав для оформлення відстрочки.
Ураховуючи викладене, суд погоджується з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.04.2025 №1919, оформленим протоколом №26 від 01.04.2025, та вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, в силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Поряд з цим відповідно до пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Перевіривши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 належить відмовити.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, судом розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя В.В. Дмитрук