Справа № 718/3928/24
Провадження 2/718/1087/24
"03" червня 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого - судді Мінів О.І.,
секретаря судових засідань Анучкіної О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу №718/3928/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав,-
Стислий виклад позиції позивача.
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Руднєва І.С. звернулася 25.12.2024 року до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з відповідачем ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, який розірвано рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30.08.2018 року. Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні.
Вказує на те, що після розірвання шлюбу з відповідачем вона одружилася 01.08.2019р. з ОСОБА_5 , з яким мають двох дітей: сина - ОСОБА_6 , 2020 р.н. та сина - ОСОБА_7 , 2012 р.н.. Її чоловік до сина від першого шлюбу відноситься як до рідного, виховуючи його спільно із своїми дітьми, матеріально забезпечує, виконує обов'язки рідного батька, в подальшому має намір усиновити його.
Зазначає, що відповідач ОСОБА_3 з часу розірвання шлюбу 30.08.2018 року, зовсім не цікавиться життям свого сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має заборгованість із сплати аліментів станом на березень 2025 року на загальну суму 74537,53 грн., однак не вчиняє жодних дій, щоб виконувати зобов'язання перед своїм неповнолітнім сином.
Посилається на те, що батько свідомо самоусунувся від виховання та матеріального забезпечення свого неповнолітнього сина, не цікавиться станом його здоров'я, процесом отримання ним освіти, не займається його вихованням та духовним розвитком. Тому їй доводиться виховувати та утримувати сина самій і за допомогою чоловіка ОСОБА_5 ..
Також зазначає, що відповідач не провідував сина ОСОБА_8 , не вітав його із святами, жодного разу не телефонував, щоб дізнатися про дитину, не купував ні іграшок, ні одяг, ні ліки, жодним чином не цікавиться життям дитини, аліменти добровільно не виплачує.
З посиланням на відповідні норми закону, просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 ..
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06.01.2025, прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на листопада 04.02.2025 року (а.с.36)
04.02.2025 ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.02.2025 зобов'язано Службу у справах дітей Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області надати висновок про доцільність або не доцільність позбавлення батьківських прав, вирішено судові засідання у справі проводити в режимі відео конференції та відкладено підготовче засідання на 06.03.2025 року. (а.с.53-54)
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 08.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.05.2025 (а.с.73-74)
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Руднєва І.С. не з'явилися. Разом із тим, до суду надійшла заява від представника ОСОБА_2 у якій остання просила розглянути справу за їхньої відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Не заперечила проти винесення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не з'явився, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Від представника Служби у справах дітей Мамаївської сільської ради 30.04.2025 надійшла письмова заява, у якій просила розгляд справи провести за її відсутності. Підтримали позовні вимоги та просили врахувати інтереси дитини.
Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.
Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та доведений і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Драчинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецькій області 10.08.2015 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.9)
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Мамаївської сільської ради Чернівецької області 01.08.2019 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрували шлюб 01.08.2019 року. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_9 , дружини - ОСОБА_10 .(а.с.11)
З копій свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 та серія НОМЕР_4 вбачається, що у позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є малолітні діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.12-13)
Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 27.02.2024 р., затвердженого головою Мамаївської сільської ради Н.М. Катрюк виявлено, що ОСОБА_1 ,1995 р.н. зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні. ОСОБА_1 одружена, доглядає за дітьми ОСОБА_4 , 2015 р.н., ОСОБА_6 , 2020 р.н. та ОСОБА_7 ,2022р.н.. Син ОСОБА_4 , 2015 р.н. зареєстрований у АДРЕСА_2 , але фактично проживає з матір'ю у с.Мамаївці з 2017 р., з батьком дитини заявниця розлучена з 2018 р..(а.с.14)
Згідно характеристики виданої Мамаївського навчально-виховного комплексу №1 від 25.10.2024р. за №120, ОСОБА_11 має навчальні досягнення середнього рівня, доброзичливий , веселий, товариський, чуйний, самостійний. Мати учня приділяє належну увагу навчанню та вихованню дитини, бере участь у шкільному та особистому житті дитини. Батько не приймає участі у вихованні дитини, не відвідує батьківські збори та не був присутнім на жодному заході за участі хлопчика. (а.с.20)
Відповідно до характеристики від 13.11.2024 року виданої Мамаївською сільською радою Чернівецького району, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по місцю проживання характеризується добре. (а.с.22)
Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, виданого Кіцманським районним відділом Державної виконавчої служби, станом на 27.03.2025 р. заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів, з березня 2024 по березень 2025 року становить 74 537,53 грн. (а.с. 71)
Також, суду надано висновок органу опіки та піклування Мамаївської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця с. Драчинці відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця с. Мамаївці (а.с.81-82)
Рішенням Мамаївської сільської ради Чернівецького району №113/3 від 03.04.2025 затверджено висновок органу опіки та піклування Мамаївської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця с.драчинеці Чернівецького району відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця с.Мамаївці Чернівецького району. (а.с. 80)
Норми права, які застосував суд.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 (далі-Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26 квітня 2001 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків (ст. 11вищезазначеного Закону).
Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
У відповідності до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, яке відповідно мають: один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно ст. 164 СК України, один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо буде встановлено, зокрема, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованні дитини.
Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а зазначені у ст. 164 СК України фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Питання про застосування такого крайнього заходу слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Разом з тим у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц та у постанові КЦС ВС від 29 листопада 2019 року у справі № 127/23281/18, зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Мотиви з яких виходив суд.
Враховуючи вищезазначені норми Закону, обов'язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків.
Як безспірно встановлено в судовому засіданні відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина а саме: не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не допомагає йому матеріально, не цікавиться здоров'ям, навчанням та вихованням своєї дитини, не спілкується із ним без будь-яких перешкод та причин для цього і таким чином ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітнього сина.
Обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дитини, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про його намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання сина. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивачка, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.
За таких обставин, за наявності винної поведінки відповідача ОСОБА_3 та його свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками, враховуючи права та інтереси дитини, яка на даний час знаходиться на повному утриманні матері, суд дійшов висновку про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків та необхідність позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця с.Драчинці батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця с. Мамаївці.
У спірній по справі ситуації, суд, передусім, виходить з того, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів самої дитини, тому задовольняючи позов суд вважає, що від такого вирішення справи у житті дитини настануть позитивні наслідки.
І таке втручання для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції суд визнає виправданим у спірній по справі ситуації і здатним забезпечити належний захист інтересів Дитини для її подальшого гармонійного розвитку.
При цьому, суд роз'яснює відповідачу, що останній у випадку зміни своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення його батьківських прав, відповідно до ст. 169 СК України має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Згідно з нормами ч.1 ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись положеннями Конституції України, Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, ст.ст.8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», Постановами Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3від 30 березня 2007 року та «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст.19, 150, 164-166, 180-182, 191 Сімейного кодексу України,ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 280-283, 282, 284, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, місцезнаходження: вул.Шевченка,91, с.Мамаївці, Чернівецького району Чернівецької області.
Суддя: О.І. Мінів