Справа № 716/755/25
02.06.2025 місто Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
секретаря судового засідання Шпаковської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», від імені якого діє представник Чехун Юлія Віталіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29.04.2025 року позивач ТзОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним догговором №23.09.2024-100002882 від 24.09.2024 в розмірі 18600,00 грн.
В обґрунтування позову посилалося на те, що відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн, зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, однак неналежне виконання вказаних обовязків з боку відповідача призвело до утворення заборгованості.
Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судові засідання не з'явився, заявив про розгляд справи за його відсутності. не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, відзив не подав.
За таких обставин, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, на що позивач надав згоду.
При цьому фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.09.2024 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №23.09.2024-100002882 шляхом підписання заявки (а.с.17), що є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до умов договору та заявки від 23.09.2024, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 140 днів з кінцевим терміном повернення 10.02.2025 року.
Умовами договору визначено, що ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1% в день протягом всього строку кредитування, сплатити комісію у розмірі 1200,00 грн, неустойку в розмірі 60 грн в день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (а.с.14-20).
Згідно з п.2.3.2. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), позичальник який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс повідомлені на номер телефону вказаний позичальником при його ідентифікації в особистому кабінеті на вебсайті. Усі вищезазначені дії по акцептуванню договору відповідач учинив.
Відповідно до електронного кредитного договору (оферти) позичальник підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід'ємною частиною якої є заява до кредитного договору №23.09.2024-100002882 від 23.09.2024, з якими він попередньо уважно ознайомився, та приймає умови кредитного договору. Указана обставина підтверджується копією підтвердження кредитного договору (а.с.14-20). Договір був підписаний відповідачем електронним шляхом одноразовим ідентифікатором Е766 (а.с.20).
Відповідно о ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
В п.5 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст.12 Закону України«Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, саме такий електронний договір і був укладений між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , який підписаний останнім цифровим ідентифікатором Е766.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (ст.1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1ст.1049 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
24.09.2024 у день укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» перерахувало грошові кошти у розмірі 6000,00 грн на банківський рахунок відповідача. Указана обставина підтверджується копією квитанції iPay.ua, у призначенні якої вказано: видача за договором №23.09.2024-100002882, сума 6000 грн, отримувач - вказаний номер карти банківської карти ОСОБА_1 (с.11).
В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість, яка згідно розрахунку, станом на 10.02.2025 становить 18600,00 грн, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу - 6000,00 грн, за відсотками 8400,00 грн, комісією 1200,00 грн, неустойкою 3000,00 грн, що підтверджується довідкою-рахунком про стан заборгованості (а.с.10).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.539 ЦК України).
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом (ч.2 ст.540 ЦК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Надані позивачем докази та відсутність доказів на спростування доводів позивача свідчать про те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини від 23.09.2024 на підставі електронного кредитного договору №23.09.2024-100002882, а також, що неналежне виконання умов кредитного договору призвело до виникнення у ОСОБА_1 заборгованості перед товариством в розмірі 6000,00 грн за основною сумою боргу, 8400,00 грн - за відсотками, 1200,00 грн - за комісією.
Що стосується неустойки, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що неустойка за кредитним договором №23.09.2024-100002882 від 23.09.2024 нарахована після з 24 лютого 2022 року і до закінчення воєнного стану, в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 3000,00 грн слід відмовити.
Вирішуючи питання про судові витрати позивача по сплаті судового збору, суд виходить з положень ст.ст.133, 141 ЦПК України, згідно з якими судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи..
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що відповідає ставкам, визначеним ЗУ «Про судовий збір».
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 73,11% від заявленої суми позовних вимог, то частковому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає і судовий збір, а саме в розмірі 1771,01 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.6, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625-626, 628, 638, 639, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про споживче кредитування, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», від імені якого діє представник Чехун Юлія Віталіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ:37356833, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №23.09.2024-100002882 від 24.09.2024 року, яка утворилася станом на 10.02.2025 рік, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 6000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 8400,00 грн, комісії 1200,00 грн, а всього 15600 (п'ятнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ:37356833, р/р НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1771 (одна тисяча сімсот сімдесят одна) гривень 01 (одна) копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.Є. Вайновська