Справа №461/4306/25
Провадження №1-кп/461/501/25
03.06.2025 м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному 25.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142360000463, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , одруженої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, з професійно-технічною освітою, не працюючої, раніше не судимої, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
30.05.2025 до Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт з додатками та клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Органом досудового розслідування встановлено та пред'явлено обвинувачення ОСОБА_3 в тому, що вона 24.05.2025 у період з 19:20 год по 19:22 год, перебуваючи в приміщенні магазину «Уні Маркет», що по вулиці Городоцькій, 43 у м. Львові, на ґрунті непрязних відносин з ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень, кулаком правої руки завдала одого удару у ліву ділянку обличчя ОСОБА_4 , від якого остання впала на підлогу. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 схопила своєю лівою рукою волосся потерпілої, яка перебувала на підлозі в положенні на колінах, і в цей час, кулаком правої руки завдала декілька ударів у праву ділянку обличчя та голови ОСОБА_4 . Коли потерпіла піднялася, ОСОБА_3 завдала один удар лівою рукою та один удар правою рукою у ділянку обличчя та голови ОСОБА_4 , після чого схопила останню за волосся, повалила її на підлогу, та завдала правою рукою двох ударів в область обличчя та голови та одн удар ногою в область тулуба ОСОБА_4 .
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців на верхній повіці правого ока, над правою бровою, на скроневій ділянці справа, в ділянці правого колінного суглобу, на правому стегні, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_3 заподіяла умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта долучено письмову заяву підозрюваної ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку вона беззаперечно визнає, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві підозрювана зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
Окрім того, до обвинувального акту надано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона зазначає, що згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої та потерпілої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує дії обвинуваченої за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст.65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, тобто діяння, що не становить значної суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, є особою молодого віку, з професійно-технічною освітою, одружена, має трьох неповнолітніх дітей, не працює, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, раніше не судима, її поведінку під час та після вчинення кримінально-протиправних дій.
За сукупності наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертиз у даному кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень в дохід держави.
Речові докази:
-оптичний DVD-R диск, із відеозаписами з місця події, згідно постанови про визнання предмета речовим доказом від 28.05.2025, який прилучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1