461/1821/25
1-кп/461/380/25
02.06.2025 м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, №12025141360000402 від 14.02.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 07.04.2025 за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років та 2 (два) місяці,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , 14.02.2025 в період часу з 01 год. 03 хв. по 01 год. 13 хв., перебуваючи в приміщенні кімнати № 202-А хостелу «Містер Хостел», що у буд. 5, вул. Банківська, у м. Львові, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав грошові кошти у загальному розмірі 20000грн., належні ОСОБА_5 , чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини та надав суду показання про те, що все викладене в обвинувальному акті відповідає дійсності та ним не оспорюється. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.
Від потерпілого надійшла на адресу суду заява про розгляд справи без його участі.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, роз'яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, при яких таке вчинено.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в та наркологічному диспансері, діагноз: F10.2 розлади психіки та поведінки внаслідок зловживання алкоголю, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, раніше неодноразово судимий.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки останній, будучи неодноразово судимим, в тому числі за злочини проти власності, повторно вчинив злочин проти власності в умовах воєнного стану, відтак виправлення останнього, на думку суду, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Крім того встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 07.04.2025 за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років та 2 (два) місяці.
Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.
Відтак, остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити на підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеноо за цим вироком більш суворим, призначеним за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 07.04.2025.
Цивільний позов потерпілим не подавався.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 368, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Шевченківського районного суду м. Львовавід 07.04.2025 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шести) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 - рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львовавід 07.04.2025.
Речові докази, а саме:
- компакт диск DVD-R ємкість 4,7 GB, - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- грошові кошти в сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень - залишити потерпілому ОСОБА_5 , згідно розписки останнього;
- наволочку з подушки - повернути директору хостелу «Містер Хостел».
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1