Справа № 636/4231/25 Провадження 1-кп/636/1175/25
29.05.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, на посаді сержант резерву 1 резервного взводу 12 запасної роти військової частини НОМЕР_2 (на момент вчинення кримінального правопорушення), у військовому званні сержант, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст. 89 КК України не має судимостей,
у кримінальному провадженні № 62024170020003954 від 31.05.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Сержант ОСОБА_4 призваний на військову службу за контрактом та наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №341 від 07.12.2023 призначений на посаду сержант резерву 1 резервного взводу 12 запасної роти військової частини НОМЕР_3 6.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують сержанта ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, сержант ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок: беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все. що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено по теперішній час.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІУ, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, сержант ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 01.02.2024 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин тимчасово, вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 01.02.2024, самовільно залишив місце несення військової служби, а саме місце розташування військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 , в період з 01.02.2024 до 15.11.2024, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця розташування військової частини НОМЕР_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі ОСОБА_5 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд.
В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_4 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
Прокурор просить звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з продовженням проходження військової служби.
Прокурор ОСОБА_6 надав заяву, в якій клопотання прокурора ОСОБА_3 просив задовольнити.
В матеріалах справи наявна згода ОСОБА_5 на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Суд дослідив матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", яким в Україні введено особливий період.
24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України Про оборону України, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 ст. 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 раніше на підставі ст. 89 КК України несудимий.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно письмової згоди № 5293 від 29.03.2025 т.в.о командира військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_7 , вбачається, що останній надає згоду на проходження ОСОБА_5 військової служби у військовій частині НОМЕР_4 . Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини, тривалістю понад три доби вчиненому в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше несудимий за ст.ст. 407, 408 КК України, виявив бажання продовжити службу у військовій частині НОМЕР_4 , для продовження проходження військової служби наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_4 на продовження ОСОБА_5 військової служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Крім цього, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 284-286, ч. 3 ст. 288, ст.ст. 369-372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 62024170020003954 від 31.05.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин, після набрання цією ухвалою суду законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження № 62024170020003954 від 31.05.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1