Справа № 177/1236/25
Провадження № 1-кп/177/181/25
03 червня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02 квітня 2025 року за №12025041230000829 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, утриманців не має, особи з інвалідністю другої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, ІПН НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
26.03.2025 приблизно о 17:00 годині ОСОБА_5 , будучи обізнаним про дію воєнного стану на території України, проходячи поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , помітив легковий автомобіль марки ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який стояв припаркований біля вказаного домоволодіння з відкритим вікном водія. Підійшовши ближче, ОСОБА_5 побачив, що між пасажирським та водійським сидіннями лежав чоловічий гаманець чорного кольору. В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме гаманцем із салону автомобіля. Діючи в умовах воєнного стану, із корисливих спонукань, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_4 та відсутністю свідків-очевидців, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, підійшов до вказаного автомобіля, через відкрите водійське вікно проник до салону автомобіля, звідки викрав чоловічий гаманець чорного кольору з написом «BENTU», який належить потерпілому ОСОБА_4 та вартість якого в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе. Після цього, оглянувши викрадений чоловічий гаманець, ОСОБА_5 виявив у ньому документи, а саме водійське посвідчення № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «RENAULT MODUS» д.р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; банківська картка «Пумб» № НОМЕР_6 ; банківська картка «Ощад Банк» № НОМЕР_7 ; паливна картка «VST» та грошові кошти в загальній сумі 3700 грн. Заволодівши вказаним майном на свою користь, ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись ним на власний розсуд, а саме заволодів грошовими коштами, а документи і банківські картки викинув, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди у вигляді матеріального збитку у сумі 3700 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
16.05.2025 між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12025041230000829 від 02.04.2025 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника адвоката ОСОБА_6 , досягнута угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Відповідно до умов угоди, обвинувачений ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнав під час досудового розслідування свою винуватість у вчиненому діянні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
Згідно вказаної угоди, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України сторони погоджуються звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком.
Сторонам угоди, судом роз'яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, згідно з ч. 2 ст. 473 КПК України, а також про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору відомі та зрозумілі.
Обвинувачений ОСОБА_5 в присутності захисника свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, беззастережно, суду пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що матеріальна шкода йому відшкодована, просив призначити ОСОБА_5 покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 просив суд затвердити угоду, оскільки зміст останньої відповідає інтересам його підзахисного.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також суд враховує, що покарання визначено з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України, а ОСОБА_5 у судовому засіданні однозначно заявив, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Частиною 5 статті 469 КПК України визначено, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Отже, дійшовши висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженого сторонами покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, від відбування якого ОСОБА_5 підлягає звільненню з випробуванням відповідно до умов угоди, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 75 КК України щодо виключного права суду визначати тривалість іспитового строку та обов'язків, які покладаються на особу звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 , який раніше не судимий, в скоєному розкаявся, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2016 року з приводу: розлад особистості та поведінки внаслідок перенесеної тяжкої травми (ЧМТ), виражений психоорганічний синдром, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта за № 211-к від 30.04.2025 ОСОБА_5 на час інкримінованого діяння міг усвідомлювати свої дії і керувати ними та на теперішній час може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_4 відшкодував шляхом повернення викраденого, іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, з покладенням на нього обов'язків визначених ст. 76 КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у рамках даного кримінального провадження не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.05.2025 між обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 та прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 за наявності письмової згоди потерпілого ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230000829 від 02.04.2025 щодо ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи.
Речові докази: чоловічий гаманець чорного кольору з написом «BENTU» чорного кольору, пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «RENAULT MODUS» д.р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; банківська картка «Пумб» № НОМЕР_6 ; банківська картка «Ощад Банк» № НОМЕР_7 ; паливна картка «VST», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили - залишити у володінні останнього.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1