02 червня 2025 року
м. Київ
справа № 682/1802/23
провадження № 51-1307 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2024 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2025 року щодо нього.
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2024 року ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 1 ст. 263 КК України - на строк 4 роки; ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України - на строк 10 років; п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України - на строк 13 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій не погоджувався з вказаними судовими рішеннями, просив їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2025 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам п. 4 ч. 2 та ч. 5 ст. 427 КПК України та надано строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.
Зокрема, засуджений ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі не наводив конкретних порушень закону, допущених судами при постановленні оскаржених судових рішень, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу є підставами для їх скасування або зміни.
Обґрунтування касаційної скарги зводилось до того, що засуджений заперечував правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилався на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім цього, засуджений оскаржував ухвалу апеляційного суду, однак не вказував у чому полягає її незаконність чи необґрунтованість з огляду на положення статей 412 - 414 КПК України.
Також до касаційної скарги на виконання вимог ч. 5 ст. 427 КПК України не було додано копій оскаржених судових рішень.
Вказані обставини у своїй сукупності перешкодили суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
При цьому особа, яка подала касаційну скаргу, повідомлялась про те, що у разі невиконання вимог суду, скаргу їй буде повернуто.
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу засудженого, Суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Як убачається з розписки, яка надійшла на адресу Верховного Суду, копію ухвали від 15 квітня 2025 року засуджений ОСОБА_4 отримав 25 квітня 2025 року.
Проте засудженим не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Нової касаційної скарги від нього до Суду не надходило.
Зважаючи на наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Положеннями ч. 4 ст. 429 КПК України визначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на касаційне оскарження.
З цих підстав Суд постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2024 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2025 року щодо нього з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3