02 червня 2025 року
м. Київ
справа № 755/10974/25-к
провадження № 51-931 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції:
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 про направлення кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000000853 від 01 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установив:
До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, у порядку ст. 34 КПК України, звернувся захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 із клопотанням про направлення вказаного кримінального провадження з Дніпровського районного суду м. Києва на розгляд до Берегівського районного суду Закарпатської області.
Клопотання мотивоване тим, що троє із чотирьох обвинувачених у цьому провадженні проживають на території Закарпатської області, більшість свідків (понад 40 осіб) також зареєстровані в межах Закарпатської області, значна частина - у Берегівському районі. Обвинувачений ОСОБА_11 проходить військову службу на території Закарпатської області, і його постійне прибуття до м. Києва є обтяжливим та може перешкоджати проходженню служби в умовах воєнного стану. Також, на думку захисника, суд у м. Берегове працює безперервно, на відміну від суду у м. Києві, де відбуваються регулярні повітряні тривоги.
Захисник вважає, що здійснення судового розгляду у м. Києві може призвести до порушення розумних строків та ефективності кримінального провадження. Тому він порушує питання про направлення вказаного кримінального провадження з Дніпровського районного суду м. Києва на розгляд до Берегівського районного суду Закарпатської області
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_9 та захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які підтримали клопотання та просили його задовольнити, думку прокурорів, які заперечували проти його задоволення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до абзац. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України, до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків.
Системний аналіз норм кримінального процесуального кодексудозволяє дійти висновку, що кримінальне провадженняможе бути направлено зодного суду до іншого у виняткових випадкахлише тоді, коли іншим чином забезпечити виконаннязавдань кримінального провадженнянеможливо.
Як убачається з наявних у касаційному суді матеріалів провадження, стороною захисту, а саме захисниками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вже двічі порушувалися питання про направлення вказаного кримінального провадження з Дніпровського районного суду м. Києва на розгляд до Берегівського районного суду Закарпатської області.
За результатами розгляду цих клопотань, Касаційний кримінальний суд постановив ухвали від 31 березня та 08 травня 2025 року про відмову у їх задоволенні. Залишаючи без задоволення ці клопотання, колегії суддів дійшли висновку, що вказане кримінальне провадження надійшло до суду відповідно до територіальної підсудності, визначеної за розташуванням органу досудового розслідування, а тому підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів немає.
У третьому клопотанні, поданому стороною захисту, захисник ОСОБА_10 посилається на виняткові обставини, пов'язані з місцем проживання учасників провадження, а також обмеженнями зумовленими воєнним станом та логістичними труднощами.
Проте зазначене не дає підстав вважати, що наведені обставини є винятковими у розумінні ч. 2 ст. 34 КПК України у цьому конкретному кримінальному провадженні.
Хоча частина учасників провадження дійсно проживає на території Закарпатської області, у тому числі в межах Берегівського району, об'єктивні перешкоди для здійснення правосуддя в м. Києві не доведені захисником в достатній мірі.
Колегія суддів вважає, що з огляду на зазначені захисником обставини обвинувачені можуть бути присутніми у судовому розгляді як особисто, так і з використанням технічних засобів відеозв'язку.
В умовах воєнного стану труднощі із логістикою є системними, а не винятковими, а проведення судових засідань у м. Києві, принаймні й ускладнене повітряними тривогами, проте не унеможливлене.
Крім того, частина свідків проживає у м. Києві, Київській, Львівській та інших областях України, а тому направлення кримінального провадження до суду, що перебуває в межах юрисдикції іншого апеляційного суду, може суттєво ускладнити забезпечення стороною обвинувачення участі осіб у судові засідання. Це, у свою чергу, може створити ризики дотримання засади безпосередності дослідження доказів (ст. 23 КПК України), що вплине на об'єктивність і повноту судового розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів Касаційного кримінального суду вважає, що захисник не довів наявність таких підстав, які б унеможливлювали розгляд кримінального провадження Дніпровським районним судом м. Києва, а тому направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 і ОСОБА_11 на розгляд до Берегівського районного суду Закарпатської області, у цьому випадку, є недоцільним.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 про направлення кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000000853 від 01 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3