Справа № 204/2233/25
Провадження № 2/204/1983/25
20 травня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:
головуючого - судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Єрмак Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
28 лютого 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому прохає стягнути із неї заборгованість за кредитним договором № 1297-0049 від 03 листопада 2023 року у сумі 16999 гривень 22 копійки, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 3400 гривень та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 13599 гривень 22 копійки (а. с. 1-7).
В обґрунтування позовних вимог вказано, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. 03 листопада 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1297-0049 на суму 3400 гривень. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A7693, для підписання Кредитного договору №1297-0049 від 03 листопада 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб. Строк кредитування - 300 днів, базовий період 15 днів, знижена відсоткова ставка 2,5 % в день, стандартна відсоткова ставка 3 % в день. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед позивачем, відповідачка здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1297-0049 від 03 листопада 2023 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Станом на 20 січня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за Кредитним договором становить 33744 гривні 22 копійки, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 3 400 гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 30344 гривні 22 копійки. Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 16745 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 16999 гривень 22 копійки, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 3400 гривень та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 13599 гривень 22 копійки, разом із судовими витратами по справі у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Ухвалою суду від 06 березня 2025 року справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 50), копія якої надіслана учасникам справи 06 березня 2025 року за вихідним № 5620/25-вих/2/204/1983/25 (а. с. 51).
10 квітня 2025 року ухвалою суду було здійснено перехід із спрощеного позовного провадження без виклику сторін в спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 10 годину 30 хвилин на 30 квітня 2025 року (а. с. 56), копія якої надіслана учасникам справи за вихідним № 8861/25-вих/2/204/1983/25 від 10 квітня 2025 року (а. с. 57).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а. с. 47), в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі (а. с. 72).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 листопада 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1297-0049 на суму 3400 гривень, строком на 300 днів, базовий період 15 календарних днів, зі сплатою відсотків (занижена ставка 2,5% в день, стандартна - 3,00 % в день) (а. с. 11-17).
03 листопада 2023 року відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а. с. 28 на звороті - 30).
Крім того, сторонами було погоджено та підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1297-0049, що є Додатком № 3 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1297-0049 від 03 листопада 2023 року (а. с. 30 на звороті - 31 та на звороті).
Також, 03 листопада 2023 року ОСОБА_1 було узгоджено та підписано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (а. с. 21-28).
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 1297-0049 від 03 листопада 2023 року видача коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою LIQ PAY на картку № НОМЕР_1 у сумі 3400 гривень (а. с. 20).
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Відповідно до вимог статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Так, приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до вимог ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Як вбачається зі змісту кредитного договору №1297-0049 від 03 листопада 2023 року сторони узгодили те, що даний договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», а його підписання буде в електронному вигляді, в даному випадку шляхом введення одноразового ідентифікатора, який надсилається смс-повідомленням або шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий позичальником.
В даному випадку, кредитний договір підписаний шляхом введення одноразового ідентифікатора А7693 (а. с. 17).
Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а відповідачкою не спростовано того, що вказаний кредитний договір нею був підписаний в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», а отже остання погодилася зі всіма умовами та правилами даного договору, умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пенею, відсотками за користування кредитними коштами.
Кредитодавець свої зобов'язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідачка скористалася наданим кредитом, проте зобов'язання належним чином за договором не виконала, в результаті чого виникла заборгованість.
Судом встановлено, що відповідачка, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула, що підтверджується розрахунком заборгованості згідно якого станом на 20 січня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить грошову суму у розмірі 33744 гривні 22 копійки, яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 3 400 гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 30344 гривні 22 копійки (а. с. 32-35), однак у позовній заяві позивач прохає стягнути з відповідачки заборгованість у сумі 16999 гривень 22 копійки, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 3400 гривень та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 13599 гривень 22 копійки, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог та при цьому відповідачкою визнано позовні вимоги у повному обсязі, суд доходить висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі та вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованості у сумі 16999 гривень 22 копійки, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 3400 гривень та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 13599 гривень 22 копійки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином судом встановлено, що відповідачкою було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит.
Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачкою грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.
Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1297-0049 від 03 листопада 2023 року в сумі 16999 гривень 22 копійки, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 3400 гривень та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 13599 гривень 22 копійки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене, суд здійснює розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача 50% сплаченого ним при зверненні до суду судового збору, а також повертає 50% судового збору позивачу із Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1297-0049 від 03 листопада 2023 року в сумі 16999 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 13599 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна