02 червня 2025 року
м. Київ
справа № 754/17969/18
провадження № 51-2048ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року і
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вироком Деснянського районного суду міста Києва від 10 липня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень частково зараховано покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
В порядку ч. 2 ст. 404 КПК вирок місцевого суду скасовано, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювались кримінальна протиправність діяння.
Вирішено питання щодо речових доказів.
У касаційній скарзі засуджений висловлює незгоду із рішенням апеляційного суду та наводить аргументи щодо суворості призначеного йому покарання, яке просить пом'якшити із застосуванням ст. 69 КК.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Вироком місцевого суду від 10 липня 2023 року ОСОБА_4 було засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК із призначенням йому покарання у межах санкцій вказаних статей.
Під час апеляційного перегляду вказаного вироку суд апеляційної інстанції із врахуванням змін до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внесених Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріальна шкода, інкримінована ОСОБА_4 за першим епізодом становила 319,80 грн, а по другому - 510 грн.
Тобто вартість викраденого майна є меншою, ніж розмір, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК з 09 серпня 2024 року (дата набрання чинності вказаним вище Законом).
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна відповідальність (п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК), що і було зроблено апеляційним судом у цьому провадженні.
Даних, які б слугували підставою для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення, як про це вказує засуджений у поданій касаційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Водночас Суд звертає увагу на існування судового рішення в іншій кримінальній справі, у якій ОСОБА_4 було призначено реальну міру покарання (зокрема, вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року у справі № 761/24135/22, який набрав законної сили за даними ЄДРСР 16 травня 2023 року). Це судове рішення не має відношення до цього провадження, в якому суд апеляційної інстанції закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 у зв'язку із декриміналізацією.
Отже, підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3